ЄСПЛ виніс рішення щодо заборони голосувати на місцевих виборах в Україні вснутрішньо переміщеним особам з Криму
Відмова у праві проголосувати на місцевих виборах внутрішньо переміщеним особам із зон конфлікту в Україні є порушенням Європейської конвенції з прав людини.
Як повідомляє «Європейська правда», таке рішення виніс Європейський суд з прав людини у справі «Селігененко та інші проти України».
Четверо заявниць, троє з яких раніше проживали в Криму, а одна - в Донецьку, після окупації півострова і початку бойових дій на Донбасі переїхали до Києва у 2014-2015 роках.
Вони зареєструвалися в Києві для голосування на місцевих виборах у 2015 році, але їм було відмовлено.
Заявники звернулися до українського суду, і суди першої інстанції постановили, що право голосу на місцевих виборах в Україні надано громадянам, які «належали» до своїх місцевих громад і проживали у відповідних виборчих округах. Це місце проживання повинно було бути вказано в їх національному посвідченні особі. Це рішення підтримали апеляційні суди.
ЄСПЛ в сьогоднішньому рішенні одноголосно ухвалив, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу № 12 (загальна заборона дискримінації) Європейської Конвенції з прав людини.
Суд, зокрема, встановив, що влада не взяла до уваги особливості становища заявників як внутрішньо переміщених осіб і дискримінувала їх при реалізації своїх прав голосувати на місцевих виборах.
«Не дивлячись на те, що до заявників не відносилися інакше, ніж до інших громадян щодо проживання, Суд встановив, що вони, як внутрішньо переміщені особи, перебували в зовсім іншому становищі в порівнянні з іншими громадянами: вони не могли просто повернутися до місця проживання в іншому місці в Україні і проголосувати», - йдеться в рішенні.
Суд зазначив, що заявники перебували в Києві понад рік, платили місцеві податки тощо, і тому були зацікавлені в результаті виборів. Відповідно до законодавства того часу заявники, крім того, ризикували втратити статус внутрішньо переміщених осіб, якби вони змінили місце проживання.
ЄСПЛ постановив, що Україна повинна була виплатити заявникам по 4500 євро кожному як компенсацію моральної шкоди.
Ще на цю тему
- 18.03.2024 Amnesty International підготувала звіт про злочини РФ до десятої роковини анексії Криму
- 23.01.2024 В Крыму силовики РФ провели обыск у замглавы ЦИК Курултая крымскотатарского народа Назима Меметова
- 17.01.2024 Порушення прав людини в окупованому Криму: підсумки 2023 року
- 11.12.2023 У Криму за 2017-2023 роки зафіксовано 9 006 порушень прав людини – правозахисники
- 24.11.2023 Семьи крымских политзаключенных смогут получать денежную помощь от Украины – правозащитники
- 31.10.2023 В Крыму гражданина Украины приговорили к пяти годам колонии за якобы участие в «крымскотатарском батальоне» – ФСБ
- 27.10.2023 В Крыму после 14 суток российского админареста вышел на свободу адвокат Алексей Ладин
- 25.10.2023 На крымского политзаключенного Приходько завели два уголовных дела
- 19.10.2023 Крымским активистам Умерову и Мустафаеву продлили арест – правозащитники
- 16.10.2023 За роки окупації у Криму зафіксували понад 5 тисяч порушень прав людини
- 11.10.2023 Росіяни вивезли з Криму іспанського волонтера, якого понад рік тримали в СІЗО
- 28.06.2023 Окупаційні суди в Криму винесли 345 незаконних постанов про штраф за «дискредитацію зс рф»