Мілітаризація Чорного моря

cover

Чорноморська доповідь (1). Втрати корабельного складу військових флотів РФ в Чорному морі в 2022-2024. База даних

11 травня 2024
«Інститут Чорноморських стратегічних досліджень» та редакція BlackSeaNews розпочинає публікацю аналітичної доповіді «Ситуація в Чорному морі в ході агресії РФ проти України у 2022–2024 роках». Після першої публікації про втрати корабельного складу військових флотів РФ в Чорному морі в 2022-2024 ви прочитаєте: яким був склад сил та завдання Чорноморського флоту РФ на початковому етапі агресії; які головні завдання ставились ЧФ РФ на початку Великої війни; стислий опис розвитку ситуації на Чорноморському театрі воєнних дій у 2022-2024 роках та сучасну обстановку в Чорному морі станом на квітень 2024 року.
cover

Російські атаки ракетами та БпЛА по регіонах України з території окупованого Криму в 2023 (база даних)

20 січня 2024
За даними нашого моніторингу за 12 місяців 2023 року російські збройні сили використали для ударів з окупованого Криму: не менш 245 одиниць крилатих ракет морського базування типу «Калібр» з кораблів ЧФ РФ (після 25.09.2023 застосування ракет «Калібр» не фіксувалося); не менш 1250 ударних БпЛА типу «Shahed-136/131» (з врахуванням тих, що були запущені з регіонів РФ); не менш 62 балістичних ракети типу «Іскандер»; не менш 25 протикорабельних ракет П-800 «Онікс».
cover

Російські ракетні атаки та атаки БпЛА по регіонах України з території окупованого Криму в січні-листопаді 2023 (база даних)

22 грудня 2023
Моніторингова група на основі власного моніторингу публікує оновлену базу даних російськіих ракетних обстрілів та атак БпЛА по регіонах України з окупованого Криму. За 11 місяців 2023 року російські збройні сили використали для ударів з окупованого Криму: 230 одиниць крилатих ракет морського базування типу «Калібр» з кораблів ЧФ РФ (після 25.09.2023 застосування ракет «Калібр» не фіксувалося); не менш 750 ударних БпЛА типу «Shahed-136/131» (без врахування тих, що були запущені з регіонів РФ); 62 балістичних ракети типу «Іскандер»; 25 протикорабельних ракет П-800 «Онікс».
cover

Перебування військових кораблів РФ в Середземному морі станом на 1 листопада 2023

03 листопада 2023
Перед нападом на Україну 24.02.2022 року Росія створила в Середземному морі безпрецедентне угруповання військових кораблів зі складу всіх 4-х флотів. В першій декаді лютого 2022 "середземноморська ескадра" включала 29 кораблів і суден, в тому числі 11 ракетних і 6 великих десантних кораблів. Наприкінці літа 2022 року Росія розпочала поступове виведення кораблів. Станом на 01.11.2023 кількість кораблів ВМФ Росії в Середземному морі скоротилася в 5 разів – з 29 кораблів і суден в лютому 2023 до 6 кораблів і суден, з яких лише 2 ракетних.
cover

Використання Росією території окупованого Криму для агресії проти України та створення загрози країнам регіону в 2023

02 жовтня 2023
У наступні 5-7 місяців слід очікувати зростання використання ударних БпЛА з території окупованого Криму; провокації РФ стосовно комерційних суден, які беруть участь у транспортуванні українського збіжжя; створення РФ мінно-небезпечних зон на маршрутах «зернового коридору» під легендуванням «мінної небезпеки» з боку України... На основі власного моніторингу «Російські ракетні остріли та атаки БпЛА по регіонах України з території окупованого Криму » публікуємо аналітичний огляд та прогнози подальшого використання Росією окупованого Криму для агресії проти України та загрози країнам регіону
cover

Російські ракетні атаки та атаки БпЛА по регіонах України з території окупованого Криму в січні-вересні 2023 (база даних)

30 вересня 2023
За 9 місяців 2023 року російські збройні сили використали для ударів по регіонах України з Криму: 230 одиниць крилатих ракет морського базування типу «Калібр» з кораблів Чорноморського флоту Росії; 590 ударних БпЛА типу «Shahed-136/131», 40 балістичних ракет типу «Іскандер», 17 протикорабельних ракет П-800 «Онікс»... Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews на основі результатів власного моніторингу публікує базу даних «Російські ракетні остріли та атаки безпілотних літальних апаратів (БпЛА) по регіонах України з території окупованого Криму в січні-вересні 2023 року».
cover

В очікуванні наступної кризи чорноморського судноплавства

19 липня 2023
Стратегічні інтереси Росії в Чорному морі, зростаючі обмеження на здатність Росії виробляти конвенційне озброєння, а також успішний досвід руйнівних кібератак Росії проти України дають підґрунтя для здійснення кібератак на чорноморські порти союзників — в тому числі Румунії, Болгарії і України — що є відносно привабливою для неї альтернативою конвенційним ударам з Чорного моря.
cover

Перебування військових кораблів РФ в Середземному морі станом на 31 травня 2023

31 травня 2023
Протягом 2022–2023 року у складі угруповання військових флотів Росії в Середземному морі відбувалися кардинальні зміни. Наприкінці літа 2022 року РФ розпочала поступове виведення основних ударних кораблів з Середземного моря. Станом на 31 травня 2023 воно включає: 1 ракетний фрегат, 1 ракетний корвет; 1 ракетний підводний човен; 1 тральщик, 1 протидиверсійний катер; 2 танкери-судна постачання, 1 буксир. Таким чином в травні 2023 року кількість ракетних кораблів в складі російської так званої "середземноморської ескадри" зменшилась до 3-х – найменшої кількості з лютого 2022 року.
cover

Російські ракетні атаки та атаки БпЛА по регіонах України з території окупованого Криму в січні-травні 2023 (база даних)

31 травня 2023
За 5 місяців 2023 року російські збройні сили використали для ударів по регіонах України з окупованого Криму: 93 одиниці крилатих ракет морського базування типу «Калібр» з кораблів Чорноморського флоту Росії, головна база якого знаходиться на окупованому Кримському півострові. Це приблизно до 19 ракет на місяць. 37 ударних БпЛА типу «Shahed-136/131» (7 на місяць), 21 одиницю балістичних ракет типу «Іскандер», 3 протикорабельних ракети П-800 «Онікс». Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews на основі результатів власного моніторингу публікує базу даних
cover

Стратегічні партнери. Україна в інформаційному просторі Азербайджану (5)

31 травня 2023
До початку російської агресії 2022 року Україна не надто цікавила азербайджанську владу і ЗМІ. Але від самого початку повномасштабної війни з Росією медіа АР стали приділяти Україні величезну увагу, зокрема, детально висвітлюючи ситуацію на різних напрямках фронту, користуючись при тому офіційними даними. Додатковим «бонусом» для керівництва АР стала можливість, не побоюючись активного спротиву з боку Росії, виробити і сформулювати чітке бачення подальшої долі російського миротворчого контингенту: очевидно, тепер він не має шансів продовжити своє перебування на офіційно визнаній території Азербайджану, включно з Карабахом, після 2025
cover

Стратегічні партнери: ситуація з медіа в Україні як складова партнерства (4)

17 травня 2023
В Індексі свободи преси за 2022 Україна посіла 106-те місце зі 180, втративши за рік 9 позицій, але залишаючись при тому в непорівняно кращому положенні, ніж Азербайджан. Основна причина такого падіння рейтингу – повномасштабна війна, розв’язана військовою агресією Росії, яка згубно впливає на всі без винятку сфери життя включно з інформаційним простором. При тому цікаво зауважити, що в останньому Індексі (від 3 травня 2023) Україна, відповідно оцінюванню RSF – «Репортери без кордонів», зробила справжній «стрибок», піднявшись на 79 місце.
cover

Стратегічні партнери України: ситуація в національних медіа Азербайджану (3)

10 травня 2023
На сьогоднішній день азербайджанські медіа-експерти оцінюють ситуацію як погану з тенденцією до подальшого погіршення; свої висновки вони підтверджують даними Індексу свободи преси, що їх кожного року оприлюднює впливова міжнародна організація «Репортери без кордонів». Згідно з ними, АР віднесена до країн з найгіршими показниками, зайнявши у 2020 році 167-ме місце зі 180 – на відміну від сусідніх Грузії та Вірменії, розташованих, відповідно, на 60-му та 63-му. В Індексі від 3 травня 2022 АР посідає 154-те місце (між Білоруссю та Росією і з відставанням від багатьох країн Африки та Азії).
cover

Стратегічні партнери України: Азербайджан в інформаційному просторі України (2)

23 квітня 2023
Після 24 лютого 2022 відбулися суттєві зміни як у двосторонніх відносинах на державному рівні, так і в медійному висвітленні подій, пов’язаних з російською агресією. В азербайджанських ЗМІ й експертних колах різко посилилась увага до України через повномасштабну війну з Росією, яку часто розглядають у контексті Другої Карабаської війни і можливих впливів на її наслідки. Українські ж медіа віддають належне мужності азербайджанських воїнів, які захищають нашу країну і гинуть в боях за неї, а також підкреслюють патріотизм азербайджанської діаспори і всіляку допомогу з боку її організацій.
cover

Стратегічні партнери України: південний фланг у дзеркалах національних медіа. Азербайджан – Україна (1)

02 квітня 2023
Після 24 лютого 2022 відбулися суттєві зміни як у двосторонніх відносинах на державному рівні, так і в медійному висвітленні подій, пов’язаних з російською агресією. В азербайджанських ЗМІ й експертних колах різко посилилась увага до України через повномасштабну війну з Росією, яку часто розглядають у контексті Другої Карабаської війни і можливих впливів на її наслідки. Українські ж медіа віддають належне мужності азербайджанських воїнів, які захищають нашу країну і гинуть в боях за неї, а також підкреслюють патріотизм азербайджанської діаспори і всіляку допомогу з боку її організацій.
cover

«Зерновий коридор» в Чорному морі у вересні 2022 – березні 2023. Нові акценти

15 березня 2023
Середня кількості суден, що прибувають за день до портів Одеси в рамках «Чорноморської зернової ініціативи» – один з індикаторів воєнних ризиків. У вересні 2022 він дорівнював 5,9 судна на день; в жовтні – 5,1; в листопаді 2022 – 3,3; в грудні – 3,2; в січні 2023 року – 2,8; в лютому – 2,5; 1-10 березня 2023 – 2,8 суден на день. Це зменшення – результат свідомої політики Росії, інспектори якої перевіряють не більше 3-4-х суден на день в рамках спільних інспекцій в Туреччині. Згода РФ на подовження дії «зернової ініціативи» на 60 днів, а не на 120, як раніше, обумовлена лише одним фактором – терміном президентських та парламентських виборів у Туреччині, що мають відбутися 14 травня 2023 року.