Росія здійснює повзучу окупацію Чорного та Азовського морів

Головним джерелом нестабільності в Азово-Чорноморському регіоні є неоімперська політика РФ, що спрямована на відновлення статусу наддержави, який мав колишній СРСР, та взяття реваншу у колективного Заходу за поразку у «холодній війні».

Росія застосовує гібридні методи для поновлення контролю над важливими для неї територіями, штучно створює та підтримує створені власними силами зони військових конфліктів. Йдеться про Придністров’я у Молдові, Абхазію та Південну Осетію у Грузії, окуповані українські території АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, пише АрміяInform.

Унаслідок тимчасової окупації РФ території Криму Україна не контролює більшу частину свого сектору в Чорному та Азовському морях. Зокрема, не контролює значну частину своєї виключної морської економічної зони в Чорному морі.

Крім того, введення в експлуатацію так званого Керченського моста створило особливі умови для проходження Керченської протоки, зокрема для військових кораблів та суден, які відповідно до Міжнародного морського права мають імунітет від юрисдикції будь-якої іншої держави, окрім тієї, під прапором якої він ходить. Тобто росіяни створили штучні перешкоди для свободи судноплавства та де-факто розпочали блокаду Азовського моря. Є три основні райони, де здійснюється блокування. Це на вході в Керченську протоку, там, де росіяни напали на катерну групу ВМС України 25 листопада 2018 року, середина Азовського моря та на виході з нього.

В умовах збройної агресії РФ, що триває, проти України, противник не планує зупинятися, а можливо й піде далі та блокуватиме цивільне торговельне судноплавство на Чорному морі. Про це та про інші можливі варіанти розвитку агресивних дій Росії у Чорноморському регіоні розповів головний редактор BlackSeaNews, керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» з питань ситуації у Криму, мілітаризації півострова, свободи судноплавства та міжнародних санкцій щодо РФ Андрій Клименко (на фото праворуч).

«Варто сказати, що так звана Азовська криза, спровокована росіянами — це було лише тренування. Варто очікувати, що Росія буде створювати перешкоди судноплавству не тільки в Азовському, але й у Чорному морі. Обсяг морського експорту (імпорту) з портів Маріуполя та Бердянська є не великим у порівнянні з тим обсягом експорту (імпорту), що здійснюється з одеських, миколаївських та херсонських портів. Головні шляхи морських вантажоперевезень України знаходяться саме в Чорному морі та ведуть до Босфору або з Босфору», — відзначив Андрій Клименко.

На Чорному морі поруч із рекомендованими морськими шляхами з Одеси до Босфору та з Одеси до Батумі знаходяться захоплені Росією ще під час окупації Криму українські платформи для видобутку нафти і газу на Чорноморському шельфі. Які, до речі, на постійній основі охороняє група малих ракетних кораблів ЧФ РФ. Зауважимо, мова йде про бойові кораблі зі значним ударним потенціалом.

«Тому цілком логічно спрогнозувати сценарій, коли РФ розпочне за «азовською технологією» затримувати для огляду судна, які йдуть до портів Чорноморська, Одеси, Южного, Миколаєва та Херсона або з них. ФСБ легко доповість, наприклад, що на одному з суден, що курсують цим шляхом, може знаходитися диверсійна група, яка хоче підірвати, приміром, бурові платформи Одеського родовища. Цю суверенну територію України Росія вже вважає своєю, як і весь український шельф, з якого видобуває, а фактично краде — до 2 млрд кубометрів українського газу щорічно. Якщо Росія так вчинить один, два або три рази, то ми можемо собі тільки уявити, що буде з морським трафіком у цьому районі. Цього, звісно, може і не статися, якщо діяти на випередження», — відмітив Андрій Клименко.

Також варто уваги й те, що рекомендовані шляхи морських вантажоперевезень з протоки Босфор до українських портів пролягають через вузький прохід між островом Зміїний та окупованим РФ українським шельфом. Відстань від найближчої захопленої бурової установки до острова Зміїний складає близько 50 км.

«Ще один вірогідний спосіб створення перешкод судноплавству з боку РФ у Чорному морі є так зване закриття для судноплавства західних районів моря для проведення військово-морських навчань з бойовими стрільбами. Це вже реалізується шляхом опублікування РФ міжнародного попередження про небезпеку мореплавства. Під час навчань «Сі Бриз» райони проведення цих навчань дивним чином збігаються із закриттям районів для проведення російських навчань. Також не можна виключати можливість проведення військових операцій РФ на українському узбережжі Чорного та Азовського морів та річки Дунай, зокрема висадку морського десанту, а також комбіновану операцію з території окупованого Криму у напрямку Каховки, де розташований головний шлюз північнокримського каналу, для розблокування подачі води на півострів», — підкреслив керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» з питань ситуації у Криму, мілітаризації півострова, свободи судноплавства та міжнародних санкцій щодо РФ.

Як ефективно протидіяти загрозам із морського напрямку. Потрібно насамперед посилювати боєздатність та підвищувати спроможності Військово-Морських Сил України. Напрямки розвитку спроможностей флоту викладено у Стратегії Військово-Морських Сил ЗС України до 2035 року. Робота в цьому напрямку вже активно ведеться. Крім того, не менш важливим є проведення не лише спільних навчань України з країнами НАТО, але й військово-морська присутність кораблів Альянсу та 6-го флоту ВМС США в Чорному морі.