Як діють кримські санкції (3). Вплив санкцій на морське сполучення з окупованим Кримським півостровом


Тетяна ГУЧАКОВА, Андрій КЛИМЕНКО, Ольга КОРБУТ
Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та BSNews

BlackSeaNews продовжує публікацію українською та англійською мовами нової книги наших журналістів «ЯК ДІЮТЬ КРИМСЬКІ САНКЦІЇ».

Вашій увазі пропонуються такі статті (глави):

Окупація Криму, санкції та блокада
Стан санкційного режиму на 1 лютого 2020 року

Вплив санкцій на банківську сферу в Криму
Вплив санкцій на морське сполучення з окупованим Кримським півостровом
Зрив термінів виробництва ракетних корветів проекту «Каракурт» на суднобудівному заводі «Море» в Феодосії
Запровадження санкцій США щодо заводів РФ за виробництво військових кораблів в Криму
Деякі особливості економічних процесів в Росії та окупованому Криму в умовах санкцій
Інвестиції РФ в основний капітал в окупованих Криму та Севастополі
На що витрачаються інвестиційні гроші РФ в Криму та Севастополі
Безнадійно дотаційна бюджетна модель Криму та Севастополя
Оновлений «Кримський пакет санкцій»
Політика невизнання спроби анексії Кримського півострову
Що очікує Крим? Висновки та прогнози 

Вплив санкцій на морське сполучення
 з окупованим Кримським півостровом

За даними моніторингу, що здійснюється авторами з перших днів окупації Криму, внаслідок дії міжнародних санкцій за 2014–2019 роки відбулися дуже суттєві зміни в морському вантажному сполученні з портами Кримського півострова.

Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції www.blackseanews.net за 6 років окупації внесла до «чорного списку» за візити в закриті порти окупованого Кримського півострова 143 судна, які належать судновласникам з 15 країн світу (крім РФ).

Статистика візитів іноземних, окрім РФ, суден до портів Кримського півострова за 2019 рік наводиться за даними моніторингу двох незалежних груп – редакції www.blackseanews.net та Групи SeaKrime Центру «Миротворець». Автори висловлюють колегам свою повагу та вдячність за можливість перевірки даних і впевненість у достовірності фіксації фактів порушень санкційного режиму.

Отже, якщо в 2014, першому році окупації Криму та дії санкцій, порушниками стали 85 суден,то надалі кількість порушників щорічно зменшувалася, а в 2019 році їхня кількість становила лише 15, тобто зменшилася майже у 6 разів.

 

     

В 2019 до Криму в порушення санкцій заходили лише 15 іноземних суден (окрім РФ), тоді як у перший рік окупації, 2014-й, їх було 85... Це майже повне припинення морського трафіку


Це є наслідком режиму санкцій, постійного моніторингу його порушень та небажанням судновласників потрапляти до публічних санкційних списків.

На цей процес суттєво вплинула демонстрація правоохоронними органами України на окремих прикладах готовності застосовувати арешт суден або судове переслідування судновласників, а також постійна робота української дипломатії, громадянського суспільства і преси у відповідних країнах реєстрації судновласників.

Розподіл суден – порушників кримських санкцій за країнами реєстрації судновласників у 2014–2019 роках, табл.1

Кардинальні зменшення кількості суден – порушників санкцій сталися, перш за все, внаслідок припинення рейсів до кримських портів тих суден, що належать судновласникам з Греції (2015), Туреччини та Румунії (2019), які протягом попередніх років посідали перші місця за кількістю суден-порушників.

В 2019 році абсолютну більшість суден-порушників, що залишилися (12 з 15), складали судна, які належать судновласникам з країн Близького Сходу – Лівану, Сирії та Єгипту.

Варто знати: Країна реєстрації судновласника та країна реєстрації прапору судна збігаються далеко не завжди. Так, наприклад, більшість суден-порушників, які належать судновласникам з Греції, Туреччини або Румунії, зареєстровані під «зручними прапорами» – переважно з африканських країн або екзотичних островів, де вимоги до технічного стану суден при реєстрації є простішими, а вартість процедури – дешевшою.

Ще в перші роки окупації з портів Криму зникли прапори країн – членів ЄС та НАТО. Востаннє їх бачили 18 березня 2017 в Керчі на щоглі болгарського танкера-газовозу BRIZ (IMO: 8899720), що перевозив скраплений газ до Болгарії.

Прапори Греції, Туреччини, Кіпру, Італії, Португалії та Мальти зникли з кримських портів значно раніше: прапор Греції в Криму останнього разу бачили 27.07.2015, Туреччини – 06.04.2015, Кіпру – 26.03.2015, Італії – 05.10.2014, Португалії – 17.09.14, Мальти – 19.08.2014.

Решта країн – членів ЄС та НАТО уникли цієї сумнівної долі. Звичайно, це далеко не завжди стосується власності суден-порушників.

Крім того, повністю або майже зникли з кримських портів прапори, які поважають у морському світі: Панами, Сінгапуру, Ліберії. На зменшення кількості суден – порушників кримських санкцій у 2017–2019 суттєво вплинула діяльність Постійного представництва України в Міжнародній морській організації (IMO), яке працює у складі Посольства України у Великій Британії.

     

В 2014 у кримських портах бачили прапори 32 країн, крім РФ, в 2017 – 14, в 2018  – 7, в 2019 – 6 країн. Це накопичувальний результат 
міжнародних санкцій: морська блокада навколо окупованого Криму стискається дедалі сильніше


На основі оперативної інформації українських моніторингових груп Представництво України в IMO забезпечило надання морським реєстраційним органам відповідних країн регулярної інформації про порушення кримських санкцій морськими суднами, що були зареєстровані під прапорами цих країн.

Розподіл суден – порушників кримських санкцій за країнами реєстрації
прапора за весь період окупації та окремо за 2018 та 2019 роки, табл. 2

Внаслідок цього з середини 2017 по лютий 2020 року в результаті звернень Представництва України в IMO було ухвалено 53 рішення про позбавлення реєстрації прапорів суден – порушників кримських санкцій: 13 у 2017 році, 18 – у 2018, 16 – у 2019 році та 6 – в січні-лютому 2020 року.

Судна – порушники кримських санкцій, що були позбавлені
реєстрації прапору за період з 2017 по лютий 2020 року, табл. 3

Ці рішення були ухвалені в 11 країнах та стосувалися 35 суден-порушників: 20 із них позбавлялися реєстрації прапорів по одному разу; 13 суден – двічі; 1 судно – тричі, 1 судно – чотири рази.
 
     

Морські адміністрації станом на 1 березня 2020 позбавили реєстрації прапорів за порушення кримських санкцій: Танзанії – 12 суден, Того – 11, Монголії та Коморських островів – по 6, Сьєрра-Леоне – 5, Камеруну – 4, Панами – 3, Палау – 2, Лівану – 2, Белізу та Болівії по 1 судну

 

Позбавлення реєстрації прапорів морських суден – порушників кримських санкцій по країнах реєстрації станом на 1.03.2020. Діаграма 2

Один із «чемпіонів», суховантаж JAWDAT M (з 1 жовтня 2018 змінив назву на ANTALYA)IMO 7615232, за заходи в порти окупованого Криму з 27.12.2017 був позбавлений прапору Танзанії, з 31.08.2018 – прапору Палау, з 01.07.2019 – прапору Того і, нарешті, з 28.02.2020 – прапору Камеруну

Румунський суховантаж JAWDAT M приймає металобрухт в окупованій Керчі 17.03.18. Фото з  архіву  BlackSeaNews

Інший «чемпіон чорного списку», суховантаж RAMZI (з 01 вересня 2018 змінив назву на RANI), IMO 7700207, за заходи в порти Кримського окупованого пів-острова позбавили прапорів: з 13.07.2018 – Того під назвою RAMZI, з 25.07.2019 – прапору Того як RANI, з 03.10.2019 – прапору Лівану

Ліванський суховантаж RANI (IMO 7700207) прибуває до окупованої Феодосії 30.09.2019 за вантажем кальцинованої соди для Єгипту. Фото Групи SeaKrime Центру «Миротворець»

Звичайно, через те, що іноземний торговельний флот іде з портів окупованого півострова, його немає чим замінити, крім суден під прапорами РФ.

Однак цей флот вже став непотрібним навіть для перевезень з РФ – внаслідок відкриття вантажного сполучення мостом через Керченську протоку.

   

Неможливість легального морського експорту та імпорту внаслідок санкцій зробило непотрібною для економіки всю портову галузь окупованого Криму

 

Моніторинг порушень міжнародних санкцій щодо РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму та видання цієї книги здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів.



Ще на цю тему:

Ми в соцмережах
Новости от KINOafisha и TVgid
Загрузка...
Загрузка...
Новинки кино - http://kinoafisha.ua/skoro/
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд