Як діють кримські санкції (1). Окупація Криму, санкції та блокада. Стан санкційного режиму на 1 лютого 2020


Тетяна Гучакова, Андрій Клименко, Ольга Корбут
Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних
досліджень» та BSNews

BlackSeaNews розпочинає публікацію українською та англійською мовами нової книги наших журналістів «ЯК ДІЮТЬ КРИМСЬКІ САНКЦИИ».

В цій серії читачі побачать такі статті (глави):

Окупація Криму, санкції та блокада
Стан санкційного режиму на 1 лютого 2020 року

Вплив санкцій на банківську сферу в Криму
Вплив санкцій на морське сполучення з окупованим Кримським півостровом
Зрив термінів виробництва ракетних корветів проекту «Каракурт» на суднобудівному заводі «Море» в Феодосії
Запровадження санкцій США щодо заводів РФ за виробництво військових кораблів в Криму
Деякі особливості економічних процесів в Росії та окупованому Криму в умовах санкцій
Інвестиції РФ в основний капітал в окупованих Криму та Севастополі
На що витрачаються інвестиційні гроші РФ в Криму та Севастополі
Безнадійно дотаційна бюджетна модель Криму та Севастополя
Оновлений «Кримський пакет санкцій»
Політика невизнання спроби анексії Кримського півострову
Що очікує Крим? Висновки та прогнози 

Окупація Криму, санкції та блокада

Окупація та наступна незаконна анексія Криму Росією в лютому-березні 2014 року і подальша агресія РФ проти України призвели до початку нового етапу в світовій історії санкцій. 

Різні види санкцій як примусових обмежувальних заходів з метою зміни політики конкретної держави відомі багато століть.

Те, що ми спостерігаємо в цій темі з початку весни 2014 року, відколи Росія окупувала, а потім й поготів анексувала Кримський півострів, має відповісти на питання, чи може цивілізований світ у третьому тисячолітті без застосування зброї змінити агресивну політику ядерної держави, засновника і постійного члена Ради безпеки ООН.

Автори книги «Як діють кримські санкції» сподіваються, що наведені результати досліджень, які проводяться протягом 6 років окупації Криму, зроблять деякий внесок в розуміння цієї теми.

*   *   *

Навесні й влітку 2014 почали працювати перші рішення щодо санкцій, пов’язаних з окупацією Криму. Її активна фаза розпочалася 20 лютого 2014 року як військова операція і завершилася 18 березня стрімкою легітимізацією в РФ фейкового «референдуму», що відбувся в окупованому Криму 16 березня.

Програма американських санкцій, пов’язаних із агресією Росії проти України, стартувала 6 березня 2014 року, коли президент США Барак Обама видав Виконавчий указ (Executive order; EO № 13660) «Про блокування власності певних осіб, які сприяють ситуації в Україні».

Указом оголошено режим надзвичайного стану, а також введено персональні санкції: заблоковано активи і встановлено заборону в’їзду на територію США осіб, котрі відповідають за або брали участь прямо чи опосередковано у діях, які підривають демократичний устрій в Україні, загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету й територіальній цілісності України.

16 березня 2014 року президент США підписав указ (Executive order № 13661), який розширює сферу дії надзвичайного стану. Санкції, введені указом проти низки російських посадових осіб у вигляді заморожування їхніх банківських рахунків, арешту майна та відмови у видачі в’їзних віз. Сімох людей перераховано в указі поіменно, але у тексті також зазначається право Секретаря казначейства доповнювати список за погодженням із державним секретарем.

20 березня 2014 року з’явився указ (Executive order № 13662), яким введено секторальні санкції проти Росії. Цим указом запровадили санкції щодо окремих суб’єктів, які працюють у військовому та низці інших секторів економіки РФ.

27 березня 2014 року на 80-му пленарному засіданні 68-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН було прийнято Резолюцію A/RES/68/262 «Територіальна цілісність України». В ній ГА ООН закликала «всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-яку зміну статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь... і утримуватися від будь-яких дій або кроків, які можна було б витлумачити як визнання будь-якого такого зміненого статусу».

Ця резолюція заклала основу системи міжнародних правових актів щодо анексії Криму, пов’язаних із цим санкцій тощо.

25 червня 2014 року набув чинності перший циркуляр Євросоюзу 692/2014, який заборонив імпорт до країн ЄС товарів з Криму і Севастополя, а також надання, прямо чи непрямо, фінансових послуг для цього імпорту, включаючи послуги страхування і перестрахування.

19 грудня 2014 року президентом США підписано Executive order № 13685, безпосередньо пов’язаний з російською окупацією Криму. Указом заборонено ввезення або вивезення товарів, послуг або технологій до або з Криму, а також нові інвестиції у Кримський регіон України особою Сполучених Штатів, незалежно від її перебування.

     

Кримські санкції забороняють: польоти літаків та заходи морських суден, експорт та імпорт продукції та послуг до/з території Криму, зокрема фінансові послуги, страхування, лізинг, інвестиції, туризм, кредитування та будь-які контракти з підприємствами, що працюють під юрисдикцією РФ на території Криму тощо

 

Адмініструванням та імплементацією санкцій США займається Агентство з контролю за іноземними активами – OFAC (Office of Foreign Assets Control), яке є підрозділом Міністерства фінансів США (US Department of the Treasury).

З весни 2014 року почали вводитися елементи континентальної блокади Криму з материкової частини України (див. карту)

З кінця 2015 до травня 2018 окупований Крим з півострова перетворився де-факто на острів. Це створило абсолютно нову реальність для Криму і РФ.

Вантажі з РФ до Криму і з Криму з кінця 2015 до початку роботи автомобільної частини Керченського мосту в травні – грудні 2018 доставлялися тільки морським шляхом, пасажири – приблизно в рівних частках морським і повітряним транспортом через Керченську поромну переправу та аеропорт «Сімферополь» і лише з території РФ.

Через адміністративний кордон між Херсонською областю та Кримом здійснюється лише пропуск громадян та особистих автомобілів місткістю до 8 пасажирів.

Зауважимо, що до окупації, у 2013 році, за даними Міністерства курортів і туризму АР Крим, 66% пасажирів прибували до Криму залізничним транспортом, 24% – автотранспортом і 10% – авіаційним транспортом. Пасажирське морське сполучення було незначним.

     

Санкції у поєднанні з транспортною, енергетичною та водною блокадою Кримського півострова змусили РФ здійснити колосальні екстрені витрати на придбання поромів, будівництво морських причалів, підводного електрокабелю, газопроводу та мосту через Керченську протоку

 

За даними Управління статистики АР Крим, 70,8 % вантажних перевезень в Криму в 2013 році здійснювалося автомобільним транспортом, 27,3% – залізничним, 1,9% – морським. Частка повітряного транспорту була незначна – 0,03%. Тому транспортна та інфраструктурна блокада в поєднанні з іншими санкціями змусила державу-окупанта здійснити масштабні незаплановані витрати на екстрене придбання поромів, будівництво нових причалів. РФ була змушена спішно будувати в 2016 підводний енергоміст і підводний газопровід через Керченську протоку, а також витратити колосальні кошти на термінове будівництво моста через Керченську протоку.

31 березня 2014 року Європейська організація з безпеки повітряного руху (Євроконтроль) заборонила польоти до Криму;
з квітня 2014 на півострів з материкової України не постачаються вода і природний газ;
з 30 квітня 2014 офіційно закрито пункти пропуску через державний кордон та пункти митного контролю в усіх морських портах і аеропортах Кримського півострова;
з 16 червня 2014 офіційно закрито морські порти Криму;
з грудня 2014 припинено вантажне і пасажирське залізничне сполучення;
з жовтня 2015 внаслідок громадянської блокади припинено автомобільне вантажне сполучення;
з листопада 2015 внаслідок громадянської блокади припинено постачання електроенергії.

 

Стан санкційного режиму на 1 лютого 2020 року

Санкції США у зв’язку з агресією РФ проти України було запроваджено чотирма указами президента (Executive order):

EO № 13660 від 06.03.2014;
EO № 13661 від 16.03.2014;
EO № 13662 від 20.03.2014;
EO № 13685 від 19.12.2014.

Протягом наступних років ці санкційні списки США активно доповнювалися новими фігурантами (це вирішує міністерство фінансів США). Останнє поповнення відбулося 29 січня 2020 року.

Європейські санкції запроваджено трьома постановами Ради ЄС:

№ 269/2014 від 17.03.2014;
№ 692/2014 від 23.06.2014;
№ 833/2014 від 31.07.2014.

Санкційні списки України з’являлися як рішення РНБО і затверджувалися Указами Президента з різною періодичністю, починаючи з вересня 2015 року. Останні чинні укази:

№ 133/2017 від 15.05.2017;
№ 57/2018 від 06.03.2018;
№ 126/2018 від 14.05.2018;
№ 176/2018 від 21.06.2018;
№ 82/2019 від 19.03.2019.

На 1 лютого 2020 в українському списку міститься 1137 юридичних осіб, у списку США – 469, ЄС – 68.

Загалом у списках юридичних осіб, що перебувають під санкціями України, США та ЄС у зв’язку з окупацією Криму та агресією РФ проти України, станом на 1 лютого 2020 року міститься 1270 підприємств і політичних та мілітарних організацій.

У списку санкцій США в нашу базу додано додатково 10 підприємств, що містяться в інших санкційних програмах: TCO (Transnational Criminal Organizations Sanctions Regulations); Syrian Sanctions Regulations; CYBER2. Ці юрособи наявні також в українському списку.

На Діаграмі 1 можна побачити збіги у списках в усіх комбінаціях. Вони наочно свідчать, що про повну синхронізацію санкцій України, США та ЄС говорити, вочевидь, зарано.

Перші санкції щодо юридичних осіб за наслідками російської агресії проти України США запровадили 20 березня 2014.
Перша юрособа у санкційному списку ЄС з’явилася 12 травня 2014.
Перший санкційний список України затвердили 16 вересня 2015.
Останнім на цей час «надходженням» до бази санкцій стала російська «Транспортна компанія «Гранд Сервіс Експрес» – оператор залізничного сполучення з окупованим Кримом, до якої запроваджено санкції США 29 січня 2020.

На Діаграмі 2 можна побачити одне підприємство, яке потрапило під санкції до 2014, – це російська компанія, що з 2013 міститься у списку американської програми TCO як транснаціональна злочинна організація, а вже у 2018 потрапило до українського списку.

     

На 1 лютого 2020 під санкціями у зв’язку з окупацією Криму та агресією РФ проти України перебуває юридичних осіб:

• список України – 1137,
• список США – 469,
• список ЄС – 68

 

Частка підприємств з реєстрацією на території Російської Федерації у санкційних списках становить:

• у списках США – 76%;
• у списках України – 68%;
• у списках ЄС – 44%.

У зведеному списку юридичних осіб, які перебувають під санкціями США, ЄС та України:

67% – зареєстровані на території РФ;

14% – розташовані в окупованому Криму та перереєстровані за законодавством РФ;

9% – резиденти України, які тим чи іншим чином пов’язані з РФ. В українському списку таких підприємств 10%. Серед них, зокрема, дочірні російські банки та численні представництва російських підприємств сфери інформаційних технологій, що загалом є логічним.

7% – резиденти інших країн, здебільшого зарубіжні, частіше – офшорні, реінкарнації російських підприємств;

3% – резиденти окупованих частин Донецької та Луганської областей. Значна частина – це політичні та мілітарні формування.

     

Наведений аналіз свідчить про величезні можливості посилення санкційного режиму за агресію проти України щодо підприємств РФ за рахунок синхронізації санкцій України, США та ЄС


Наше дослідження показало, що за роки дії санкцій 88 підприємств (6,9%) зі списків було ліквідовано. Здебільшого якісь зміни статусу підприємств помітні після запровадження проти них санкцій США.

З ліквідацією підприємства, щодо якого застосовано санкції, його функція, що була підставою для санкцій, не зникає – вона передається іншій юридичній особі. З 88 ліквідованих юридичних осіб 32 мають офіційних правонаступників, з них під санкціями лише 11.

Далі буде.. В наступній публікації читайте: Вплив санкцій на банківську сферу в Криму

Моніторинг порушень міжнародних санкцій щодо РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму та видання цієї книги здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів.



Ще на цю тему:

Ми в соцмережах
Новости от KINOafisha и TVgid
Загрузка...
Загрузка...
Новинки кино - http://kinoafisha.ua/skoro/
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд