«Росія несе «ядерний попіл» в Чорноморський регіон». Експерт про ймовірне відновлення надсекретного «Об’єкту-221» біля Балаклави

Під Севастополем почали відновлювати надсекретний військовий «Об'єкт 221» — запасний командний пункт Чорноморського флоту, який будувався на випадок ядерної війни.

Таку новину поширили цього тижня окупаційні кримські ЗМІ. 

Радянський монстр у глибині скелі — реінкарнація?

Будівництво «Об’єкту-221» було зумовлено потребою тоді ще радянського Чорноморського флоту створити до початку 80-х новий сучасний захищений командний пункт (ЗКП) флоту. Майбутній секретний об'єкт повинен був стати найбільшою захисною спорудою на південному стратегічному напрямку.

Новий ЗКП, що будувався в останнє двадцятиліття існування СРСР, так і не був введений в експлуатацію, і з середини 90-х аж до сьогодні активно розбирався на метал і будматеріали. Легально і нелегально. Наразі його стан — руїна.

Розташований «Об'єкт №221» в урочищі Алсу неподалік Балаклави і тому ще має назву «Алсу-2». Майже чотириповерхова будівля врізана в гору Шаан-Кая, у перекладі — Мішень.

Будували його донецькі шахтопроходчики та харківські метробудівці, чорнову роботу виконували рядові військові. При зварюванні металоконструкцій використовувалась технологія Київського інституту ім. Патона.

У підземній споруді під 180-метровою товщею скельних порід повинні були розміститися вузол зв'язку, що забезпечує зв'язок через супутники з кораблями, які знаходяться в будь-якій точці Світового океану, інформаційно-обчислювальний центр, автономна система життєзабезпечення — електростанція, ємності для води і палива, система вентиляції та регенерації повітря, кухня-їдальня, медпункт. Внутрішні приміщення могли вмістити сотні фахівців-офіцерів штабу, зв'язківців, обслуговуючий персонал.

Підземна площа ЗКП становила понад 13,5 тисяч квадратних метрів, а площа багатоярусних підземних приміщень комплексу досягала 22 тис. кв. м. У разі небезпеки тут могли б сховатися близько п'яти тисяч осіб як військових, так і цивільних.

На поверхні ЗКП був замаскований під буцімто корпуси розташованих неподалік піонерських таборів (відчувається спадковість політики «станемо за спинами жінок та дітей).

Втім, розвал СРСР і оголошення Україною без’ядерного статусу зробили будівлю непотрібною і поступово вона стала безхазяйним простором для забаганок цивільних мешканців. В інтернеті доволі багато фотографій, зроблених як поруч, так і всередині об’єкту.

Крім нелегальних видобувачів металу і цегли, полюбляли відвідувати «Об'єкт 221» й екстремали, туди навіть водили екскурсії. І принаймні до останнього часу ні про яку охорону там не йшлося. «Охороняв» його ореол кримінальності. 

Однак зараз місцеві мешканці повідомляють, що закритий командний пункт вже недоступний для відвідування. Принаймні з осені 2020 року в'їзд на ЗКП перекритий шлагбаумом і навколо нього йдуть роботи, що нагадують відновлення об'єкта. Дотичні факти свідчать, що роботи ведуть не якісь цивільні організації, а саме російські військові.

Я був там у листопаді торік і побачив, що вже багато що змінилося. На підході до закинутого КПП поставили плити в шаховому порядку, оздоблені в колір хакі. КПП очистили, пофарбували і поставили шлагбаум. При підході на самий верх із лісу виходять силові кабелі та кабель зв'язку. Там мене зустрів повністю очищений від сміття і гір землі майданчик, на якому стояли військові вантажівки, також гудів перевізний генератор, поруч із ним стояла величезна котушка, кабелі з якою йшли в сам об'єкт, — розповів ЗМІ фотограф Сергій Стуков.

Експерт: «росіянам стало тісно…»

Керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI», капітан 1-го рангу (запасу) Павло Лакійчук у коментарі «Кримським новинам» зазначає, що якщо росіяни справді почали відновлювальні роботи на ЗКП біля Балаклави, то певним чином повторюється історія майже сорокарічної давнини.

Об'єкт-221 — ЗКП, запасний (заглиблений) командний пункт ЧФ — недобудований орган стратегічного управління на випадок термоядерної війни. Нинішні роботи на «Алсу-2 свідчать, що на Верхньосадовому ЗКП росіянам вже тісно — збільшується кількість з'єднань і частин, відповідно, і органів управління і зв'язку. Коротше, ситуація, як у 80-х, коли почали будувати «Об’єкт-221» (біля с. Верхньосадове неподалік Севастополя — ред.), — говорить Лакійчук.

Відновлення «Об'єкту-221» може свідчити про те, що росіяни готуються до гіпотетичної ядерної війни в Чорному морі. Росія впевнено прямує до «холодної війни» та «ядерного попелу» і несе це все в Чорноморський регіон, — говорить він. 

Перепитую, чи не занадто великими можуть бути реальні витрати для захисту від уявної загрози? Але Лакійчук вказує на найгірші прояви спадковості радянсько-російської політики в таких питаннях. 

Вони, як СРСР — здихати будуть, а останні гроші вбухуватимуть в армію, а не народ. Але є відмінність — вбухуватимуть туди, де можна добре вкрасти. Реконструкція такого об'єкту — бездонне дно, будувати новий дешевше, — не добирає слів фахівець.  

Величезна споруда під Балаклавою для захисту командування і керування флотом у разі ядерної війни — не єдина з військових об’єктів, до яких Росія виявляє увагу після окупації Криму. Після запуску вантажного сполучення через Керченський міст між РФ і Кримом стало можливим перекидання на півострів ядерних озброєнь, так би мовити, суходолом.

У ЗМІ час від часу з’являється інформація, що відновлювальні роботи ведуться на різних об’єктах, що мають відношення до ядерної зброї. Найбільш відомий «Феодосія-13» — радянський склад ядерної зброї в урочищі Кизилташ (​Червоний камінь) неподалік Ялти. 

У Кизилташі — Центральна база зберігання ЯБП, об'єкт 12 ГУМО — підземний завод із розборки і зберігання ядерних боєголовок. Його відновлення свідчить про плани про перенос циклу обслуговування ядерних боєприпасів безпосередньо в Крим, — пояснює Лакійчук. 

Так чи інакше, ситуація з можливим відновленням «Об’єкту-221» також дотично засвідчує якщо не намір, то готовність Росії як атакувати ядерною зброєю, так і захищатися від ймовірного ядерного удару у відповідь. Останніми роками в інформаційному просторі можна вбачати елементи активізації глобального протистояння ядерних держав, яке прихованими гібридними методами ініціює Росія. Найгіршим є те, що ядерні сценарії прораховуються країною-агресором на окупованій території України, яка заявила про свій без’ядерний статус в обмін на гарантії суверенітету. Росія ці гарантії вже порушила. Поглиблення цих порушень вимагають відповідної реакції міжнародної спільноти. Поки що все обмежується тим, що українські експерти й урядовці публічно заявляютьпро таємне переміщення РФ до Криму ядерної зброї, відновлення ядерної інфраструктури, тобто про факти порушення нею в тому числі договору про нерозповсюдження ядерних озброєнь. Однак те, що країна-окупант не допускає до Криму жодних моніторингових місій, документальних безперечних фактів наявності ядерної зброї, її носіїв чи нової ядерної інфраструктури на півострові поки немає. Про російський ядерний слід у Криму доводиться судити за дотичними ознаками. Поки що без допомоги дозиметрів. Втім, кількість, аварій зі звичайними російськими озброєннями, в тому числі в Криму, викликає занепокоєння, що в якийсь момент європейські датчики зафіксують підвищення фону — внаслідок нештатної ситуації на окупованому замілітаризованому півострові.