Крим: Підсумки моніторингу порушення санкцій і режиму окупованої території в лютому 2017 року


Тетяна ГУЧАКОВА,
Андрій КЛИМЕНКО,
Ольга КОРБУТ,
BSNews, Кримський департамент «Майдану закордонних справ»

Моніторингова група BSNews і «Майдану закордонних справ» підвела підсумки щоденного моніторингу порушення санкцій і режиму окупованої території в Криму за лютий 2017 року.

Підсумки за січень 2016 року – тут.

 

Морський транспорт

До списку суден-порушників в лютому 2017 року внесено 74 морських судна (у січні 2017 і в грудні 2016 року за уточненими даними - 74 і 75 суден відповідно), всі вони внесені до загальної бази даних «Чорний список» суден, що заходили до Криму за час окупації.

Для адекватного відображення процесів і тенденцій, Моніторингова група звертає особливу увагу на активні судна і ті, що перебувають на відстої і/чи ремонті.

У лютому 2017, як і місяць тому, активну діяльність провадили 46 суден (62%), решта 28 перебували на ремонті або відстої.

Також, половина із 46 активних суден (22) постійно базуються на порти Криму. Більшість із них (17) - пороми.

Отже, не враховуючи суден, що перебувають у відстої і ремонті, й постійно базуються в портах півострова, до окупованого Криму в лютому заходили 24 судна.

Біля 3/4 порушників - судна під прапором Росії, 58 із 74 порушників.

Розслідування щодо встановлення власників та операторів суден порушників показало наочну різницю між аналізом за державою прапора та за країною реєстрації судновласника (оператора).

Румунський суховантаж PRINCESS Н прибуває під навантаження до Севастополя 16.02.2016 р.

Впродовж лютого 2017 року, у кримських портах зафіксовано судна під прапорами 10 країн. Однак, ці судна належать судновласникам лише з 4-х країн.

Серед 74 суден-порушників:

  • 62 судна належать компаніям з РФ (83,8%),
  • 7 суден належать компаніям з Туреччини (9,5%),
  • 4 судна належать румунським компаніям (5,4%),
  • 1 судно належить компанії з Єгипту (1,3%).

Водночас, 3 турецьких судна внесені до «сирійського чорного списку» фінансової розвідки США - Office of Foreign Assets Control (OFAC).

 

 Місяці моніторингу

Примітки (лютий 2017)

Країна прапора

Грудень 2016

Січень 2017

Лютий 2017

 

 

 

 

 

 

Болгарія

1

1

-

 

Сирія

1

1

-

 

Коморські острови

2

1

1

 

Молдова

1

1

1

1 - ремонт, відстій

Сен-Кіттс і Невіс

1

1

1

1 - ремонт, відстій, арешт

Того

1

2

1

 

Танзанія

1

2

2

 

Палау

2

2

2

1- відстій, арешт

Панама

4

2

2

 

Сьєрра-Леоне

2

2

3

1 - ремонт

Монголія

4

2

3

 

РФ

55

57

58

24 - ремонт, відстій

 

 

 

 

 

Усього:

75

74

74

28 - ремонт, відстій

 

Із повним переліком морських суден, які, порушуючи законодавство України та міжнародні санкції, заходили до портів окупованого Криму в лютому 2017 року, можна ознайомитися тут.

Цивільна авіація

У лютому 2017 року, до аеропорту окупованого Криму здійснювали польоти 9 російських авіакомпаній. Торік, їх було 12, а в лютому 2015 року – 11.

Кількість авіарейсів до аеропорту Сімферополя і з нього змінювалася відповідно з 1246 рейсів у лютому 2015 року до 1756 у 2016 та 1252 рейсів цього року.
 

Кількість авіарейсів до окупованого Криму 
(
лютий 2015-2017 рр.)

 

У лютому 2017 року до окупованого Криму літали такі авіакомпанії:  

«Аерофлот», «Росія», «Уральські Авіалінії», «ВІМ-Авіа», «Глобус», «Red Wings», «Ікар(Pegas)», «Nordwind Airlines», «ЮВТ».

Детальніше результати моніторингу незаконних польотів авіації, а також перелік бортів російських авіакомпаній, які виконували польоти до Криму, і в аеропорти країн ЄС, можна побачити тут.

 

Природні ресурси

Триває видобуток Росією газу із захоплених під час окупації Криму родовищ, він супроводжується й військовими провокаціями.

1 лютого під час тренувального польоту в морській економічній зоні України, обстріляний український транспортний літак Ан-26.

За повідомленням міністра оборони України Степана Полторака, в результаті обстрілу, літак пошкоджено, але той продовжив виконання польотного завдання:

«Сьогодні, 1 лютого 2017 року, під час здійснення тренувального польоту у виключній (морській) економічній зоні України, в районі Одеського газового родовища, з раніше захоплених Російською Федерацією бурових установок, зі стрілецької зброї обстріляно транспортний літак Військово-Морських Сил Збройних Сил України Ан- 26.

[...] Після повернення літального апарату на аеродром під час зовнішнього огляду повітряного судна виявлено кульовий отвір діаметром 3 см - наслідки обстрілу літака зі стрілецької зброї».

Також, екіпаж виявив і зафіксував роботу радіолокаційної станції Російської Федерації в активному режимі, що зазвичай використовується для наведення ракет систем протиповітряної оборони.

Фото зі сторінки в Facebook Степана Полторака

*   *   *

Розвиток «курортного Криму» в РФ вбачають ще й у розвитку нафтопереробки на чорноморському узбережжі.

Наприкінці лютого, в Феодосії провели так звані громадські слухання щодо проекту планування і межування території нафтопереробного комплексу в районі Ближні комиші (район Золотого пляжу).

Інвестор - зареєстроване в Феодосії ТОВ «РОН», єдиним засновником (зі статутним капіталом 10 тис. руб) і директором якого є Андрій Апостолов - планує організувати нафтопереробку на 5 га на околиці міста.

Планується переробка місцевої важкої нафти, видобутої в окупованому Криму та на морському шельфі. Результатами переробки стануть мазут і суднове паливо. Проект пов’язується із захопленим в України «Чорноморнафтогазом»: саме вони мають таку нафту і такі потреби. Згадували про це підприємство і під час слухань. Наразі, заявлені невеликі обсяги переробки - 10 тис. т нафти на рік (40 т/робочий день).

Інвестор стверджує, що проект пройшов усі необхідні погодження, схвалений інвестиційною радою при уряді Криму.

За результатом «грамотної організації» слухань, в них взяли участь, за підрахунками кримських ЗМІ, 33 (!) людини. Результати «слухань»: 20 голосів «за» проект, 10 - «проти» ...

Фото kafanews.com

*   *   *

У питаннях розробки кримських кар'єрів, що викликають різко негативну реакцію населення, в інформаційному просторі окупованого півострова з'явилася «димова завіса» стурбованості обсягами розробки і, навіть, розмов про тимчасовий мораторій на створення нових кар'єрів.

17 лютого в комітеті «Держради» з аграрної політики, екології та природних ресурсів в лютому «висловили здивування» через значну кількість виданих «міністерством екології та природних ресурсів РК» дозволів на розробку кар'єрів на тлі заяв профільного міністра про їх шкоду для екології Криму.

Комітет навіть підтримав ініціативу «Громадської палати Криму» про введення заборони на розробку кар'єрів в Криму і запропонував створити робочу групу за участю юристів, депутатів і представників усіх зацікавлених сторін, які, «детально вивчивши законодавство «РК» і РФ, знайдуть юридичні механізми для обмеження кількості кар'єрів».

На думку глави комітету Ігоря Буданова, необхідно з'ясувати в «Мінекології РК» економічну потребу півострова в кар'єрах і, за необхідності, тимчасово заборонити їх створення на півострові:

«У нас було 70 кар'єрів, а зараз дали дозвіл ще на 70. Питання до міністерства екології. Скільки ще кар'єрів нам потрібно? Можливо, варто розглянути варіант накладення тимчасового мораторію на створення кар'єрів в Республіці, щоб не здійснювати подальший негативний вплив на навколишнє середовище».

У січні з'явилося повідомлення, що кількість ліцензій на розвідку, оцінку і розробку надр, виданих «Мінекології» Криму, сягнула 632. Ліцензії стосуються видобутку води, піску, пиляних вапняків.

Стурбованість кримських «законодавців», втім, не впливає на реальні процеси видобутку природних матеріалів. Тим більше, що окупаційна влада стурбована дефіцитом будматеріалів, які раніше поставлялися до Криму з території материкової частини України.

Начальник Служби автомобільних доріг Криму Олексій Сафронов в лютому заявив, що Крим значно скоротив потреби у привізних інертних матеріалах для траси «Таврида» (швидкісна траса, що має з'єднати Керченський міст, який будується, і Севастополь).

Він стверджує, що частка місцевих інертних матеріалів для майбутнього будівництва траси «Таврида» складе 80-85%.

Його попередник на посаді керівника служби, Ігор Кравченко, в листопаді 2016 року повідомляв, що частка привізних матеріалів для будівництва траси «Таврида» складе близько 60%.

Схема траси Таврида з сайту tavrida-road.ru

Такої «економії» привізних матеріалів вдалося досягнути як за рахунок технічних рішень, що здешевлюють будівництво, так і за рахунок інтенсивної експлуатації місцевих родовищ.

«Сьогодні близько 10 родовищ відводяться компанії «ВАД», щоб вони могли використовувати місцеві матеріали», - повідомив Сафронов.

Як ми вже повідомляли в попередньому огляді, наприкінці січня генеральний підрядник «Тавриди» - компанія «ВАД» - і «Кримгеологія» підписали договір про спільні дії з виявлення і введення в експлуатацію нових родовищ для будівництва федеральної траси.

 

Майно

Перерозподіл захоплених в результаті окупації Криму українських активів продовжився і в лютому.

Більшість найпривабливіших кримських об'єктів вже передані у федеральну власність. У лютому ухвалено рішення про ліквідацію кримських юридичних осіб всесвітньо відомих об'єктів - Нікітського ботанічного саду та інституту «Магарач».

1 лютого з'явилося розпорядження «Ради міністрів РК» №81-р «Про ліквідацію Державної бюджетної установи Республіки Крим «Ордену Трудового Червоного Прапора Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр».

У «міністерстві сільського господарства РК» пояснили, що на виконання розпорядження уряду РФ від 07.09.2015 N1743-р все майно і землі Нікітського ботанічного саду передано у федеральну власність. На їх базі  створено федеральну установу «Нікітський ботанічний сад», а однойменна республіканська установа після передачі майна і земель підлягає ліквідації.

Нікітський ботанічний сад

Ліквідація мала б завершитися до 1 серпня. Відзвітувати про виконання розпорядження «міністерство сільського господарства» окупованого Криму має до 1 вересня.

7 лютого ухвалене розпорядження № 136-р «Про ліквідацію Державної бюджетної установи Республіки Крим «Національний науково-дослідний інститут винограду і вина «Магарач».

У лютому ліквідовано і «Державну бюджетну установу Республіки Крим «Науково-дослідний інститут сільського господарства Криму».

Загалом, серед вкраденого кримського майна Федерального агентства наукових організацій (Фано) Росії сьогодні значиться вісім об'єктів:

федеральна державна бюджетна наукова установа «Інститут природно-технічних систем» (Севастополь)

федеральна державна бюджетна установа науки «Ордену Трудового Червоного Прапора Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр РАН» (Ялта)

федеральна державна бюджетна установа науки «Карадагська наукова станція ім. Т.І. В'яземського - природний заповідник РАН »(Феодосія)

федеральна державна бюджетна установа науки «Кримська астрофізична обсерваторія РАН» (Бахчисарайський район)

федеральна державна бюджетна установа науки «Інститут археології Криму РАН» (Сімферополь)

федеральна державна бюджетна установа науки «Всеросійський національний науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства" Магарач «РАН» (Ялта)

федеральна державна бюджетна установа науки «Науково-дослідний інститут сільського господарства Криму» (Сімферополь)

федеральна державна бюджетна установа науки «Чорноморський гідрофізичний полігон РАН» (Ялта)

Національний інститут винограду і вина «Магарач», Ялта

Це не останні передані у федеральну власність кримські підприємства. «Глава Криму» Сергій Аксьонов, загалом, бачить вирішення проблеми збільшення числа замовлень підприємств військово-промислового комплексу в передачі заводів у російську федеральну власність.

Зокрема, на сесії кримського «парламенту», в лютому, він заявив про необхідність передачі у федеральну власність заводу «Фіолент» (Сімферополь).

Несподіваним опонентом такого рішення став Олександр Баталін - незмінний директор заводу «Фіолент» з 1996 року, який вважає, що це може негативно позначитися на долі підприємства:

«Я бачив, що відбувається із заводами на материку, я був на тих заводах. Їх передають будь-яким концернам, а потім ті стають заводами-супутниками, які роблять те, що їм дадуть. У той час як ми зараз розробляємо вироби, що відповідають світовим стандартам. Якщо нас передадуть комусь, то просто приберуть конкурента ».

*   *   *

«Націоналізовані» і передані у федеральну власність підприємства вже включають до програми приватизації.

8 лютого розпорядженням №227-р уряду РФ затверджено документ із назвою «Прогнозний план (програма) приватизації федерального майна й основні напрямки приватизації федерального майна на 2017-2019 роки». Серед федеральних державних унітарних підприємств, запланованих до приватизації, у переліку є два кримські, захоплені в України 2014 року:

ФГУП Суднобудівний завод «Море», м. Феодосія (до окупації - ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море);

«102 підприємство електричних мереж» Міністерства оборони Російської Федерації, Севастополь (до окупації - Державне підприємство Міністерства оборони України «102 підприємство електричних мереж»)

Судноремонтний завод «Море», Феодосія

*   *   *

А ось колишньому народному депутату України Олегу Царьову, який нині проживає в кримській «еміграції», в лютому не вдалося реалізувати в Криму всі свої грандіозні плани щодо участі в розподілі майна: 22 лютого сесія «Держради РК» відклала розгляд питання про передачу двох алуштинських пансіонатів під інвестпроекти Царьова.

На сесії планувалося прийняти рішення про передачу пансіонатів «ХІІТовец» і «Дніпро», що перебувають у «республіканській» власності, у вигляді внеску в капітал товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється в рамках угоди про реалізацію Інвестугоди між «Радміном» Криму і ТОВ «Ветеран» .

З документів випливає, що в якості внеску до статутного капіталу створеного ТОВ, вносяться об'єкти нерухомого майна пансіонату «Дніпро» (Алушта, вул. Набережна 16) загальною вартістю 98,3 млн. руб і колишнього пансіонату «ХІІТовец» (Алушта, вул. Набережна 18, 21) загальною вартістю 68,5 млн. руб.

За даними з відкритих джерел, директором ТОВ «Ветеран», зареєстрованим в Ялті, є Ніна Василівна Царьова. Також, засновниками товариства зі статутним капіталом 10 тис. рублів виступає колишній депутат Верховної Ради України Олег Царьов і його ТОВ «Сельбілляр».

Спікер «Держради» Володимир Константинов пояснив журналістам, що питання узгодження передачі алуштинських пансіонатів під інвестпроекти Царьова відклали через сумніви, що виникли у фракції в доцільності такої передачі і «непереконливості інвесторів».

«Один із депутатів підняв питання про доцільність: наскільки формат передачі пансіонатів є продуманим і доцільним. Ми прийняли рішення ще раз розглянути це питання через сумніви, що виникли у депутата і зняли його з розгляду» [...] Будемо далі розбиратися. Форма того, як це відбувається, викликала у депутата збентеження. Ну і, напевно, інвестори були не дуже переконливими. Ми й надалі працюватимемо із цим питанням».

Олег Царьов. фото ТАСС

Загалом, біглий український депутат навряд чи може поскаржитися на відсутність уваги окупаційної влади до його «потреб»: впродовж 2016 року, він вже отримав для реалізації своїх «інвестпроектів» колишній маєток Романових на Південному березі (дитячий санаторій «Ай-Тодор»), і птахофабрику «Південна» в Сімферопольському районі.

Візити іноземних делегацій, інвестиції

Найрезонанснішою подією місяця став візит на окуповану територію істориків і археологів з Великобританії, які прибули до Криму 9 лютого: Ніла Фолкнера, Патріка Мерсера і Роджера Варда.

Кримські ЗМІ візитерів охрестили «делегацією британських вчених», а метою візиту була названа реалізація на окупованому півострові історико-археологічного проекту, пов'язаного з подіями Кримської війни. Йдеться про видання книг і журналів, а також про проведення спільних археологічних розкопок.

За повідомленням РІА Новини (Крим), «особлива увага приділятиметься питанню створення молодіжних археологічних таборів для британських і російських студентів».

Під час візиту були заплановані зустрічі з представниками «ради міністрів РК» і владою Севастополя.

Фото РІА Новини

Окупаційна влада Криму намагался надати цьому візиту офіційного характеру і підкреслити його значення як «прорив» у ставленні Великобританії до окупації Криму.

Голова Комітету «Держради РК» із питань санаторно-курортного комплексу і туризму Олексій Черняк, під час зустрічі з гостями заявив, що «група вчених Брістольського університету» є першою офіційною делегацією з Великобританії, що прибула до російського Криму.

«Ваш візит до нас - доказ того, що британці не вірять в усі ті страшні історії, які розповідають про Росію і Крим на Заході. Вони приїжджають і вірять у безпеку і спокій на півострові [...] Влада Криму готова брати участь у спільних заходах, які ви запропонуєте, і розробити відповідну програму. За потреби, ми розмовлятимемо про виділення коштів на проведення археологічних розкопок, круглих столів та науково-практичних конференцій» - запевнив Черняк.

За повідомленням РІА Новини (Крим), Ніл Фолкнер заявив, що Брістольський університет виступить академічним партнером проекту.

Також, мова йшла про налагодження співпраці у сфері археологічного туризму:

«Ми розраховуємо, що проект матиме хороший результат не лише в академічній частині, а й дасть поштовх розвитку туризму в Криму і привабить іноземних туристів з Великобританії, США, Австралії, Франції та інших країн. Також, академічні зв'язки між вченими тягнуть за собою розвиток глибших відносин між державами. У рамках кримського проекту ми сподіваємося побудувати такі зв'язки і розраховуємо, що це розвиватиме глибші відносини між нашими країнами», - цитують ЗМІ слова Ніла Фолкнера.

Військовий історик Патрік Мерсер заявив на зустрічі в «Радміні» Криму, що цим візитом починається велика програма довгострокового співробітництва:

«Ми плануємо повернутися до Криму цього року більшою командою фахівців, щоб провести попередню роботу за проектом. Дуже розраховуємо, що навесні 2018 року ми вже приступимо до польових робіт.»

На зустрічі в «Держраді РК». Фото РІА Новини

Офіційно учасників поїздки до Криму називають вченими Брістольського університету, авторами військово-історичного журналу «Жива Військова історія». Мерсер - «військовий історик, фахівець з Кримської війни», Ніл Фолкнер - «провідний конфлікт-археолог Європи», Роджер Вард - «вчений, учасник польових експедицій».

Насправді, до Брістольського університету непряме відношення має тільки Ніл Фолкнер, який колись там викладав.

У прес-службі університету повідомили:

«Вони не професори Брістольського університету. Один із них - Ніл Фолкнер, викладав у нашому університеті впродовж декількох років. Зараз він не є співробітником нашого університету. Хто його супутники, ми не знаємо».

Ніл Фолкнер - справді достатньо відомий вчений і популяризатор історії та археології, марксистських, революційно-соціалістичних поглядів. Зараз він активіст Лейбористської партії і в ліворадикальній групі Momentum підтримує Корбина, який займає дуже жорстку антиамериканську позицію.

Патрік Мерсер - колишній військовий, колишній парламентарій Палати громад від консерваторів, в 2007 році пішов у відставку з поста прес-секретаря кабінету Кемерона після расистських висловлювань в інтерв'ю TheTimes. У Мерсера було і кілька скандалів, пов'язаних із незаконним лобіюванням.

Про Роджера Варда взагалі нічого не відомо. Єдина згадка про Варді пов’язана з якимись пошуковими роботами на полях битв з металошукачем.

13 лютого Міністерство культури України звернулося до ЮНЕСКО в зв'язку з намірами «влади» Криму реалізувати на окупованому півострові історико-археологічний проект спільно з британськими археологами:

«У зв'язку з анонсованими намірами окупаційної влади суб'єктів Російської Федерації і британських учених-археологів з університету міста Брістоля та англійського військово-історичного журналу реалізувати спільний історико-археологічний проект, пов'язаний з подіями Кримської війни 1853-1856 років, зокрема, проведення спільних археологічних розкопок, видання книг і журналів відповідного напряму та організації молодіжних археологічних таборів для російських і британських студентів, Мінкультури звернулося до МЗС України з вимогою надіслати ноти протесту МЗС РФ і МЗС Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії».

У Міністерстві культури також наголошують на тому, що будь-яке втручання в цілісність об'єктів культурної спадщини на території анексованого Криму і міста Севастополя, буде розцінюватися як порушення Росією своїх обов'язків як держави-окупанта з покладанням на неї за такі дії міжнародно-правової відповідальності та вимагають від Росії забезпечити виконання своїх зобов'язань згідно міжнародного права.

Мінкульт просить Великобританію вжити заходів для недопущення відвідування анексованого Криму британськими археологами і наголошує на необхідності дотримання режиму в'їзду на окуповану територію України, встановленого чинним законодавством.

Автори заяви також звертаються до генерального директора ЮНЕСКО Ірини Бокової з закликом засудити протиправні дії РФ як країни-окупанта і вжити заходів щодо відновлення правового порядку згідно Конвенцій ЮНЕСКО.

Також, в Мінкультури наголосили на тому, що археологічна спадщина України вимагає особливого режиму захисту:

«Згідно статті 32 рекомендацій, що визначають принципи міжнародної регламентації археологічних розкопок, від 5 грудня 1956 року, у випадку збройного конфлікту держави-члени ЮНЕСКО, які окупували територію тієї чи іншої держави, повинні утримуватися від проведення археологічних розкопок на окупованій ними території».

На незаконний візит відреагувало також Посольство України у Великобританії.

* * *

6 лютого російські ЗМІ, з посиланням на прес-службу «мінекономрозвитку РК», повідомили про візит до Криму неназваних представників турецької групи компаній Agaoglu, які «підтвердили готовність реалізувати в Криму проекти в сферах будівництва житла, офісних і торгових споруд, а також енергетики».

Щоправда, зміст новин, гучні заголовки яких говорять про твердий намір турецьких бізнесменів будувати в Криму житло і бізнес-об'єкти, дещо скромніші: йдеться про те, що «представники Agaoglu висловили зацікавленість у розвитку подальшої співпраці».

*   *   *

Загалом, ситуація з іноземними інвестиціями в Криму досі залишається невизначеною: з одного боку, гучні заголовки російських ЗМІ і заяви чиновників, з іншого - відсутність реальної інформації про споруджувані об'єкти, що споруджуються і песимістичні коментарі російських експертів...

На початку лютого на брифінгу в форматі відеомосту Москва - Сімферополь «Міжнародні і зовнішньоекономічні зв'язки Криму» заступник голови «Радміну» Криму - постійний представник при президенті РФ Георгій Мурадов заявив, що активність іноземного бізнесу в Криму, всупереч санкцій, зросла за останній рік і продовжує зростати:

«Незважаючи на санкції, безумовно, зараз іноземний бізнес проявляє активність. Мої матеріали за підсумками 2016 року це підтверджують».

Російський чиновник також повідомив, що у нього є інформація про десятки інвестиційних проектів, але відомості про них поки не розкриваються з метою безпеки:

«У нас десятки інвестиційних проектів, ми їх, звісно, не розкриваємо. Ми не відображаємо бенефіціарів нашим опонентам і ворогам, які можуть здійснювати на них тиск.»

Глава окупаційної адміністрації Феодосії Станіслав Крисін повідомив, що підписав угоди з іноземними інвесторами на 1,5 мільярди рублів.

Про це він заявив на прес-конференції в Сімферополі, уточнивши, що інвестори приїжджають з Венесуели, Чехії, Німеччини, Греції та інших країн.

Крисін підкреслив, що західні санкції «не заважають бізнесменам інших держав відвідувати півострів» і спільно з окупаційною владою міста створювати нові проекти в будівельній і рекреаційній сферах, а також удосконалювати портову інфраструктуру:

«І якщо хтось каже, що у нас є санкції, що до нас не їдуть іноземці, - це все неправда. До нас приїжджають. Вони просто не афішують, вони тут неофіційно, але створюють спільні підприємства».

Феодосійський градоначальник додав, що за рахунок інвесторів планує поповнити міський бюджет Феодосії, аби в 2017 році зробити його бездефіцитним, а 2018 - бездотаційним.

Твердження про «поповнення бюджету за рахунок інвесторів» в поточному році змушує, м'яко кажучи, засумніватися в тому, що кримські чиновники взагалі мають уявлення про роботу з іноземним інвестором.

Водночас, керуючий партнер компанії Management Development Group Inc. Дмитро Потапенко, розповідаючи про інвестиційні перспективи окупованого Криму, заявив, що навіть російські бізнесмени не розглядають анексований Крим як регіон, пріоритетний для інвестицій, а якщо і працюють в Криму, то тільки короткостроково, поки там реалізуються державні інвестпроекти.

«Всі, якщо і розглядають територію Криму, то дуже короткостроково, на термін максимум два-три роки, не більше. Крим, як і раніше, залишається дотаційним регіоном, з якого потім ти, що б туди не вклав, гроші не отримаєш».

Він зазначив, що російські бізнесмени намагаються працювати в Криму лише в рамках великих державних інвестиційних проектів, пов'язаних із будівництвом моста і енергетичною сферою.

 

Промисловість

20 лютого голова державної корпорації «Ростех» Сергій Чемезов повідомив, що корпорація закупить турбіни для двох споруджуваних кримських ТЕС в Ірані:

«Ми перебуваємо на завершальній стадії перемовин з Іраном. І розраховуємо, що до кінця року, якщо американці і європейці не вигадають якісь нові санкції, ми ці турбіни встановимо».

Це продовження санкційної епопеї із закупівлею турбін для споруджуваних в окупованому Криму ТЕС. Після невдалої спроби придбати турбіни у німецького концерну Siemens, терміни будівництва ТЕС в Сімферополі і Севастополі перенесені на 2018 рік.

На думку президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, спроба Росії купити турбіни в Ірані загрожує для обох країн введенням нових санкцій з боку США, з огляду на рішучу налаштованість американського президента Дональда Трампа проти Ірану.

«Найімовірніше, це схема, як зробити західне обладнання іранським і завезти його до Криму... Добре упакована схема постачання німецького обладнання в Крим через Іран. Щось там в Ірані «присобачать» до турбіни, напишуть «Made in Iran» і поставлять в Росію назад», - сказав Гончар.

У березні 2016 року німецька промислова група Siemens підписала угоду в енергетичній сфері з іранською компанією Mapna Group про продаж технології з виробництва газових турбін класу F.

За словами Михайла Гончара, в разі поставки турбін іранською компанією, формально Siemens не порушує західні санкції, введені проти РФ за анексію Криму. Однак, з огляду на жорстку позицію президента Дональда Трампа з іранського питання, можна очікувати жорсткої реакції США щодо РФ, Ірану і німецької компанії:

«США можуть і Іран, і німців покарати, якщо не переглянуть дотримання режиму санкцій проти РФ. А проти Ірану Трамп налаштований рішуче, тому шукатиме причини. А оскільки не схоже, щоб США знімали санкції з РФ, і бажають відновити санкції проти Ірану, то вони можуть таким випадком скористатися. Росія і Іран підставляються досить серйозно».

фото gazeta.zn.ua

На завершення огляду - невеликий сюжет, що ілюструє роботу санкцій, - і не обов'язково лише кримські...

У лютому з'явилася інформація, що в результаті дії антиросійських санкцій Чорноморський флот РФ недоотримає три з шести запланованих фрегатів проекту 11356, що будувалися на суднобудівному заводі «Янтар» (Калінінград).

За інформацією заступника директора Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Володимира Дрожжова, два фрегати, які раніше будувалися на заводі «Янтар» для Чорноморського флоту, продадуть Індії.

Відповідну угоду сторони підписали в жовтні минулого року за підсумками переговорів президента РФ Володимира Путіна з прем'єр-міністром Індії Нарендра Моді.

Воно передбачає будівництво двох фрегатів в Росії і двох - на індійських верфях.

Всього для Чорноморського флоту до 2020 року планувалося побудувати шість подібних кораблів.

Фото РІА Новини

До складу ВМФ вже увійшли два фрегати, ще один проходить державні випробування.

Будівництво другої трійки фрегатів призупинили через відсутність силових установок, які раніше поставлялися з України.

На заводі «Янтар» на різній стадії готовності знаходяться четвертий і п'ятий корпуси фрегатів - «Адмірал Бутаков» і «Адмірал Істомін».

Міністр оборони Індії Маонхар Паррікар завявив, що Індія самостійно придбає і встановить двигуни для закуплених російських фрегатів.                                                       

*   *   *

Моніторинг порушень міжнародних санкцій до РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму з 1 листопада 2016 року здійснюється за підтримки Європейської програмної ініціативи  Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів

*   *   *

Розслідування проводяться в рамках проекту "Журналістське розслідування" Міжнародні санкції щодо анексії Криму: ефективність і вплив, дотримання і технології обходу "за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

*   *   *

 (LT) або (мч) = місцевий час



Ещё на эту тему:

Мы в социальных сетях
Новости от KINOafisha и TVgid
Загрузка...
Загрузка...
Новинки кино - http://kinoafisha.ua/skoro/
Архив новостей
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс