UA EN

Заміна населення окупованої Автономної Республіки Крим та параметри зовнішньої міграції в 2014-2021 (3)

16:01 03.07.2021

Андрій КЛИМЕНКО
Головний редактор BlackSeaNews, керівник Моніторингової групи з питань мілітаризації Чорного моря, свободи судноплавства, економіки Криму та міжнародних санкцій

Тетяна ГУЧАКОВА
Голова правління «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», редактор BlackSeaNews, експерт Моніторингової групи з питань мілітаризації Чорного моря, свободи судноплавства, економіки Криму та міжнародних санкцій

* * *

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

представляє оновлений цикл публікацій
«Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму 2014 – 2021»
:

Зворотна структурна перебудова економіки Криму в умовах окупації – повернення до СРСР / 2014-2021

«Трофейна економіка». Мілітаризація Криму як фактор промислового зростання / 2014-2021

«Трофейна економіка». Пограбування вкраденого українського шельфу Чорного моря / 2014-2021

«Трофейна економіка». Скільки риби видобуває Росія в захоплених водах навколо Криму / 2014-2021

Кримська «трофейна економіка». Розпродаж українського майна / Оновлений огляд 2014 - 2021

Окупований туризм. Як змінився туристичний потік в Криму / 2014-2021

Економіка окупованого Криму. Експортна катастрофа / 2014-2021

Банківська система в Криму – що насправді відбувається на окупованому півострові / 2014-2021

Інвестиції в Криму. Що фінансує «кримська» Федеральна цільова програма РФ / 2014-2021

«Міграційна зброя РФ. Надшвидка заміна довоєнного населення Криму російським»

Стан водопостачання в окупованому Криму / 2014-2021

Правда про Кримський окупаційний бюджет, малий та середній бізнес, зарплати та пенсії в умовах окупації / 2014-2021

 

Постійне населення окупованого Криму (без Севастополя)
та зовнішня міграція в 2014-2020 роках

 

Офіційна статистика окупаційних органів свідчить, що

за роки окупації Кримського півострова станом на 1 січня 2021 до Криму з регіонів РФ прибули на постійне проживання 193 425 осіб*

* Цей показник не враховує міграцію до міста Севастополь, яке є окремою від Автономної Республіки Крим адміністративно-територіальною одиницею, а також не враховує міграцію з "далекого зарубіжжя", оскільки цей міграційний потік має іншу природу та порівняно незначний розмір: 2014 – 302 особи; 2015 – 693; 2016 – 1922; 2017 – 1430; 2018 – 1365; 2019 – 1490; 2020 – 793 особи. Враховано лише міграцію «з країн СНД», за якою ховається переважно міграція з окупованих районів Донецької та Луганської областей).

Із загальної кількості прибульців до окупованої АР Крим:
61,4 % або 118 733 осіб – з регіонів РФ;
38,6% або 74 692 осіб – з Донецької та Луганської областей України.

Щоб адекватно оцінити масштаб явища, зауважимо, що

кількість зовнішніх мігрантів до Криму за 2014-2020 роки склала 9,83% від чисельності постійного населення АР Крим до окупації.

Динаміка кількості прибулих до АР Крим (без Севастополя) на постійне проживання за період окупації станом на 1 січня 2021, осіб (без урахування міграції з іноземних країн, крім «СНД»). Табл. 4

Роки

Усього

зокрема з регіонів РФ

зокрема «з країн СНД» (ОРДЛО)

2014*

18109

8943

9166

2015

31518

14644

16874

2016

26304

16386

9918

2017

26352

17061

9291

2018

27292

19147

8145

2019

29831

20157

9674

2020

34019

22395

11624

Загалом

193425

118733

74692

 

* Реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання в Республіці Крим в квітні і травні 2014 міграційною службою не проводилася, реєстрації громадян за новим місцем проживання почалася в останній декаді червня 2014 року Кількість вибулих мігрантів з липня по грудень 2014 фіксувалося без урахування вибулих в суб'єкти РФ.

Динаміка кількості прибулих до Криму (без Севастополя) на постійне проживання за період окупації
станом на 1 січня 2021 року, осіб. Діаграма.4

Тобто – на відміну від Севастополя, де, нагадаємо, аналогічний показник дорівнював 33,05% - міграційний приріст населення в окупованому Криму навіть не компенсував його природне скорочення та не забезпечив зростання чисельності постійного населення.

Підкреслимо, що міграційний приріст постійного населення (зробимо наголос на слові «постійного», тобто офіційно зареєстрованого) з регіонів РФ до окупованого Криму має тенденцію стійкого зростання з року на рік.

Природа Кримського міграційного зростання дещо складніша, ніж у Севастополі:

  • по-перше, як і в Севастополі, це потік мігрантів з російських військових та членів їхніх родин, які селяться переважно в Євпаторії, Феодосії та Керчі;

  • по-друге, як і в Севастополі, це також російські пенсіонери із віддалених районів Півночі РФ та Сибіру, які купують квартири переважно у Сімферополі або Ялті та інших приморських містах;

  • по-третє, це представники російського середнього класу, які змінюють місце постійного проживання переважно з огляду на екологічну ситуацію та кліматичні умови;

  • по-четверте, це російські чиновники, переважно силовики, та членів їхніх сімей, для яких не є актуальною наявність шенгенських віз (які неможливо отримати за наявності постійної реєстрації в окупованому Криму).

Характеристики та співвідношення кількості осіб,

прибулих і вибулих з Криму на постійне проживання в 2015-2020

Звернімо увагу ще на один важливий аспект проблеми:

в Севастополі населення просто зростає внаслідок зовнішньої міграції, а в Криму відбувається саме заміна населення – заміщення тих, хто виїжджає, тими, хто приїжджає з-поза меж півострова.

Динаміка виїзду з Криму (без Севастополя) на постійне проживання за період окупації
станом на 1 січня 2021, осіб. Діагр.5

З аналізу даних, наведених на Діагр. 5 зрозуміло, що...

впродовж усіх років окупації в Криму відбувається дуже значний, співставний із зовнішньою міграцією до Криму, виїзд жителів півострова на постійне проживання за його межі. Основу цього потоку складають кримчани, які виїжджають до регіонів РФ.

Цей потік у 2015–2029 роках був відносно стабільним: він коливався в межах 15—17 тисяч осіб. Але у 2020 році окупаційна статистика зафіксувала різке зростання виїзду кримчан на постійне проживання до регіонів РФ – 27 390 осіб.

Основа цього потоку - молодь, яка виїжджає для навчання у вищих навчальних закладах. Причина - міжнародні санкції за окупацію та спробу незаконної анексії Криму. Одна з ефективних складових санкційного режиму - невизнання жодних документів, що видає РФ на окупованому півострові, зокрема - дипломів про освіту. Останні визнають тільки в РФ, однак і в Росії компанії, що займаються міжнародними проєктами, вже давно уникають прийому на роботу фахівців із кримськими дипломами.

З 2017 відновився потік жителів Криму, які виїжджають до материкової України (відповідний показник в окупаційній статистиці «маскується» в рядку «виїзд до країн СНД»). Розміри цього потоку міграції – близько 5 тисяч осіб на рік.

Структура міграційного потоку виїзду з Криму (без Севастополя) на постійне проживання за період окупації
станом на 1 січня 2021, осіб. Діагр.6

У 2014, в перший рік окупації, адекватної статистики міграції щодо виїзду з Криму не велося.

Але порівняння міграційних потоків в'їзду та виїзду з Криму (без Севастополя) на постійне проживання за період окупації з 2014 по 2020 (діагр. 7) наочно ілюструє, як саме відбувається заміна населення.

Порівняння міграційних потоків в'їзду та виїзду з Криму (без Севастополя) за період окупації
станом на 1 січня 2021, осіб. Діагр. 7.
​​​​​

Замість 135 212 кримчан, які виїхали в 2014-2020 роках на постійне проживання за межі півострова, до Криму з-поза його меж на постійне проживання офіційно переїхали за цей самий час 201 420 «колонізаторів», тобто до Криму приїхало в 1,5 рази більше, ніж виїхало.

Крім того, до цього міграційного балансу треба додати близько 70 тисяч жителів Криму, котрі полишили його за політичними мотивами 2014, у першій рік окупації та стали «внутрішньо переміщеними особами» в Україні, або емігрантами в різних країнах Європи.

Щоб зробити висновки та узагальнення, треба оцінити ще один з демографічних параметрів – реальну кількість наявного населення на півострові...

Далі буде...

* * *

Ця публікація створена за підтримки Центру прав людини ZMINA.
Зміст публікації є предметом виключної відповідальності авторів.

 

Ще на цю тему