Банківська система Криму – що насправді відбувається на окупованому півострові (оновлено)

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

представляє оновлений цикл публікацій
«Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму 2014 – 2021»:

Зворотна структурна перебудова економіки Криму в умовах окупації – повернення до СРСР / 2014-2021

«Трофейна економіка». Мілітаризація Криму як фактор промислового зростання / 2014-2021

«Трофейна економіка». Пограбування вкраденого українського шельфу Чорного моря / 2014-2021

«Трофейна економіка». Скільки риби видобуває Росія в захоплених водах навколо Криму / 2014-2021

Кримська «трофейна економіка». Розпродаж українського майна / Оновлений огляд 2014 - 2021

Окупований туризм. Як змінився туристичний потік в Криму / 2014-2021

Економіка окупованого Криму. Експортна катастрофа / 2014-2021

Банківська система в Криму – що насправді відбувається на окупованому півострові / 2014-2021

Інвестиції в Криму. Що фінансує «кримська» Федеральна цільова програма РФ / 2014-2021

«Міграційна зброя РФ. Надшвидка заміна довоєнного населення Криму російським»

Стан водопостачання в окупованому Криму / 2014-2021

Правда про Кримський окупаційний бюджет, малий та середній бізнес, зарплати та пенсії в умовах окупації / 2014-2021

 

Що відбувалося у банківській сфері

До початку окупації на території АР Крим та міста Севастополь діяла розгалужена мережа відокремлених підрозділів комерційних банків. Свої підрозділи на півострові мали 67 банківських установ, зареєстрованих на материковій частині України, а також 2 банки, розташовані в Криму – «Чорноморський Банк Розвитку та Реконструкції» і Банк «Морський».

Діаграма 1. Присутність російських банків у Криму за роками окупації, кількість банків

За період окупації Криму в різні часи починали роботу 34 російських банки. Крім того, під російську юрисдикцію перейшли 2 місцеві банки (загалом 36 – діаграми 1,2).

На сьогодні 29 банків позбулися ліцензій. З них 6 банків вже ліквідовано, 23 перебувають у процедурі банкрутства.

Діаграма 2. Доля банків, що працювали в окупованому Криму, станом на 05.11.2021, кількість банків

2 російських банки, що залишили Крим після нетривалої спроби роботи, ще працюють на території РФ.

Станом на 1 жовтня 2021 року на півострові залишилося 6 діючих банків РФ.

Але вже 4 листопада їх стало 5. Севастопольський морський банк з 04.11.2021 офіційно ліквідовано, його залишки після «реорганізації» поглинув «Російський Національний Комерційний Банк» (РНКБ).

Всі ці банківські установи перебувають під міжнародними санкціями.

Наразі банки, що офіційно присутні в Криму, виглядають так:

Таблиця 1. Основні відомості про банківські установи, що працюють в окупованому Криму

 

Найменування банку

Розташування головного офісу

Чисті активи, млн. USD

Місце у фінансовому рейтингу банків РФ на 01.10.2021

Міжнародні санкції

01.01.2020

01.01.2021

01.10.2021

1

ПАТ «Російський Національний Комерційний Банк» (РНКБ)

Сімферополь

3 538

4 191

4 609

28

США з 11.03.2015;

ЄС з 30.07.2014;

Україна з 16.09.2015

2

АТ «Чорноморський банк розвитку і реконструкції» (ЧБРР)

Сімферополь

112

99

108

191

США з 20.06.2017

Україна з 14.05.2018

3

АТ «ГЕНБАНК»

Сімферополь

853

735

785

90

США з 22.12.2015

Україна з 16.09.2015

4

АТ «Акціонерний банк «Росія»

Санкт-Петербург

16 347

14 557

14 733

16

США з 20.03.2014

Україна з 16.09.2015

5

АТ «Комерційний банк «Індустріальний ощадний банк»

Москва

91

90

80

210

США з 20.06.2017

Україна з 16.09.2015

 

Сукупний розмір чистих активів банків, які наразі працюють в Криму, складає 20 млрд. USD. Але з них 14,7 млрд. – активи банку «Росія» (діаграма 3). 

Це банк з головним офісом в Санкт-Петербурзі, що розташований у другій десятці рейтингу російських банків та орієнтований, як пишуть російські фінансові аналітики, «переважно на обслуговування великих корпоративних клієнтів, в числі яких підприємства та організації, що входять до структури найбільших російських компаній стратегічного призначення».

Діаграма 3. Обсяг чистих активів банків, що залишилися працювати в окупованому Криму, станом на 01.10.2021, млн USD

Клієнти банку в Криму: Завод шампанських вин «Новий Світ», «Масандра», «Інкерманський завод марочних вин», аеропорт «Сімферополь», «Кримська залізниця», «Кримські морські порти», «Чорноморнафтогаз», «Крименерго», кілька суднобудівних заводів тощо.

Під міжнародними санкціями опинилися не лише банк, а й частина його бенефіціарів. З 2019 року інформація про бенефіціарів банку вже не розкривається, проте відомо, що банк «Росія» – банк «друзів Путіна». Це Юрій Ковальчук, Генадій Тимченко, Олексій Мордашов, Сергій Ролдугін та інші, що вже отримали у власність велику кількість захопленого українського майна на окупованому півострові.

Цікава подробиця: друг Путіна Микола Шамалов, який у 2018 році володів часткою 9,6 відсотка акцій банку «Росія», в 2019 перестав бути акціонером банку. За версією розслідувачів, це пов'язано з тим, що син Шамалова Кирило розлучився з дочкою Путіна Катериною Тихоновою.

Ще один російський банк (а в Криму наразі всього два банки з «некримською пропискою») не вартий особливої уваги у зв’язку з незначним розміром та масштабом діяльності.

З трьох «кримських» банків найбільш наповненим активами та територіально розвиненим банком є РНКБ, який виконує функцію «головного банку» Криму, веде розрахунково-касове обслуговування великої кількості юридичних осіб та є основним банком, що обслуговує платежі фізичних осіб. 

 

Як російські банки намагаються обійти санкції

Після 7 років окупації Криму ситуацію з офіційною банківською сферою в Криму можна вважати стабілізованою – малоймовірно, що ще хтось з російських банків наважиться на ризиковий експеримент входження до Криму. 

Основний ринок банківських послуг здається начебто поділеним між існуючими п’ятьма банками. Але, по-перше, вони не в змозі задовольнити всі потреби у фінансових послугах. По-друге, залишається велика спокуса для інших банків попрацювати на цьому ринку, використовуючи «сірі» схеми.

Основні механізми обходу санкцій у банківській сфері це:

  • переведення обробки транзакцій за картками Visa та MasterCard до Національної системи платіжних карток.

АТ «Національна система платіжних карток» (НСПК) створено Центробанком РФ у липні 2014 року після того, як низка російських банків підпала під дію американських санкцій, а міжнародні платіжні системи Visa і MasterCard перестали обслуговувати картки, що випущені цими банками.

  • активне використання кореспондентських рахунків в інших російських банках для проведення «кримських» платежів

  • вже налагоджений механізм видачі та обслуговування банківських карток деяких російських банків для мешканців окупованої території

Найбільш активними в цьому є Тінькофф Банк (АО «Тинькофф Банк», ОДРН: 1027739642281), Модульбанк (АО КБ «Модульбанк», ОДРН: 1022200525841), Альфа-Банк (АО «АЛЬФА-БАНК», ОДРН: 1027700067328), Хоум Кредит Банк (ООО «ХКФ Банк», ОДРН: 1027700280937).

  • іпотечне кредитування нерухомості в Криму

На цьому питанні варто зупинитися окремо.

Сбербанк Росії, попри регулярні публічні заяви про відсутність намірів працювати в Криму, почав надавати іпотечні кредити для придбання нерухомості на окупованій території.

«Немає такої схеми, яка б дозволила нам працювати в Криму, не потрапивши під весь пул санкцій, такої схеми мені невідомо. Якби такі схеми були, ми обов'язково були б там». Голова правління Сбербанку Герман Греф, жовтень 2017 року.

Наразі схему знайдено. 

Відділення Сбербанку №8619/0336 у місті Темрюк, в якому оформлюють іпотеку для придбання нерухомості в Криму

Перші іпотечні угоди щодо кримської нерухомості за участю Сбербанку зафіксовано ще у 2019 році, але зараз ця діяльність вже стала масовою.

Щоб стати щасливим володарем кримської іпотеки від Сбербанку, потрібно:

  • зробити реєстрацію («прописку») на території Краснодарського краю (можна тимчасову);

  • скористатися для пошуку нерухомості на окупованому півострові та початку оформлення іпотеки послугами дочірнього підприємства Сбербанку – «Центру нерухомості від Сбербанку»;

  • для остаточного оформлення документів виїхати з Криму до Краснодарського краю, де отримати підготовлені документи.
    Наразі зафіксовано щонайменше два відділення Сбербанку, у яких оформлюють іпотечні контракти для придбання нерухомості в Криму – це №8619/0336 в Темрюку (вул. Октябрьська, 137) та №8619/0363 в Анапі (вул. Леніна, 14).

ТОВ «Центр нерухомості від Сбербанку» (ОДРН 1157746652150) – 100-відсоткова «дочка» Сбербанку, що керує сайтом domclick.ru

Підприємство зареєстроване у Москві в липні 2015 року і поки ще відсутнє у санкційних списках.

На початку листопаду 2021 року на сайті «Центру нерухомості від Сбербанку» було 9249 оголошень про продаж нерухомості в «Республіці Крим» та 5097 – у Севастополі. 

На сайті можна подати заявку на іпотеку Сбербанку без візиту до банку та почати процес оформлення.

Таким чином, Сбербанк дає підстави для посилення відносно нього міжнародного санкційного режиму.

Наразі Сбербанк міститься у списку SSI секторальних санкцій США, що не передбачає блокування активів.

Доречі, українська «дочка» Сбербанку, попри неодноразові заяви про наміри залишити український ринок, не тільки продовжує активну роботу, але й проводить ребрендінг, обираючи нову назву, що ніяк не асоціюється зі Сбербанком та Росією. 

27 вересня 2021 Сбербанк РФ прийняв рішення про перейменування дочірнього АТ «Сбербанк». Тепер він має називатися АТ «Міжнародний резервний банк» (АТ «МР Банк»).

Згідно з цим рішенням, власник також уповноважив правління банку самостійно ухвалювати рішення щодо порядку та умов використання нових знаків для товарів та послуг (ТМ).

Як повідомлялося з посиланням на матеріали Українського патентного відомства, Сбербанк ще у 2018-2019 роках подав до «Укрпатенту» заявки на реєстрацію назв «Міжнародний резервний банк» (МРБ) українською, російською та англійською мовами, а також пов’язані з цим торгові знаки.

* * *

Таким чином, стан банківської системи Криму свідчить про те, що в умовах міжнародних санкцій Крим за визначенням не може стати інвестиційно привабливою територією. Водночас, активність РФ на окупованому півострові потребує вдосконалення санкційної політики та засобів моніторингу.

 

* * *

Ця публікація створена за підтримки Центру прав людини ZMINA.
Зміст публікації є предметом виключної відповідальності авторів

Ще на цю тему