Суд пов'язав підрив «Північного потоку» з війною РФ та відмовив «Газпрому» у компенсації
Високий суд Англії та Уельсу відмовив швейцарській дочірній компанії російського «Газпрому» — Nord Stream AG — у стягненні 580 млн євро зі страхових компаній за підрив газопроводів «Північний потік» у вересні 2022 року. Відповідачами у справі виступили страховики Lloyd's Insurance Company та Arch Insurance.
Про це йдеться в рішенні суду, пише ZN.ua.
За оцінками експертів, це рішення дозволило страховикам уникнути однієї з найбільших страхових виплат в історії за руйнування промислової інфраструктури.
Згідно з матеріалами справи, Nord Stream AG вимагала компенсувати збитки, завдані руйнуванням газопроводів. Однак суд повністю відхилив позов.
Суд дійшов висновку, що знищення газопроводів було спричинене війною Росії проти України. Відтак інцидент підпадає під стандартне виключення із страхового покриття щодо воєнних дій.
Суддя Клер Моулдер зазначила, що для розгляду цього цивільного спору встановлення конкретних організаторів чи виконавців диверсії не має вирішального значення. За її словами, незалежно від того, хто саме здійснив підрив, саме війна стала визначальною причиною дій зловмисників.
Під час судового розгляду аналізувалися різні версії щодо організаторів і виконавців підриву газопроводів, зокрема російський, український або проукраїнський, а також американський сліди.
Суддя наголосила, що відсутність офіційного визнання відповідальності з боку будь-якої держави не перешкоджає висновку про причинно-наслідковий зв'язок між війною та атакою.
Міжнародні експерти, залучені обома сторонами, дійшли згоди щодо характеру пошкоджень. Для підриву трубопроводів були використані спрямовані заряди на основі гексогену, які вивели з ладу три з чотирьох ниток газопроводів.
Версію Nord Stream AG про те, що четверта нитка зазнала випадкової вм'ятини через падіння якоря, суд визнав непереконливою. Натомість він погодився з аргументами страховиків, що це пошкодження також є наслідком вибуху.
Нагадаємо, що "Північний потік" було підірвано 26 вересня 2022 року в акваторії Балтійського моря неподалік Данії та Швеції. Після цього роботу газогону зупинили. Наприкінці серпня 2025 року ЗМІ повідомили, що прокуратура ФРН видала ордери на арешт сімох підозрюваних. Слідство вважає, що встановило усіх виконавців операції, і всі вони — громадяни України. Майже одразу в Італії за запитом Німеччини затримали Сергія Кузнєцова. Українець заперечує причетність до вибухів та запевняє, що під час операції перебував в Україні.
Ще на цю тему
- 08.07.2026 Лідера проросійської партії Вірменії помістили під попередній арешт
- 04.07.2026 Нідерланди погодилися прийняти Спецтрибунал щодо агресії Росії – Зеленський
- 30.06.2026 У Бельгії депозитарій Euroclear подав позов проти Центробанку РФ - ЗМІ
- 22.06.2026 Суд зобов'язав РФ заплатити українській агрокомпанії 1,2 мільярда гривень
- 17.06.2026 «Дочка» Газпрому подала до суду на ЄС через заборону російського газу
- 16.06.2026 Суд у Гаазі визнав порушення морського права Росією, але залишив Україну без компенсацій
- 16.06.2026 В МЗС прокоментували рішення арбітражу за позовом України проти РФ щодо прав в Азовському морі
- 05.06.2026 У Румунії порушили кримінальну справу після вибуху морського дрона в порту Констанци
- 05.06.2026 Прокурор спецтрибуналу зможе виголосити Путіну обвинувальний вирок: деталі
- 03.06.2026 Суд у Фінляндії заарештував майже 4 млн євро Росії на запит «Нафтогазу» – Yle
- 30.05.2026 У Румунії планують оскаржити придбання молдавського порту Джурджулешти
- 26.05.2026 У Греції заарештували ще 17 осіб через шахрайство з субсидіями ЄС