Росія втратила місце у Виконавчій раді ЮНЕСКО

43-тя сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО в Самарканді стала історичною для України. Країна здобула місце у Виконавчій раді, а Росія вперше з моменту створення організації зазнала поразки та втратила представництво у ключових програмах.

Про основні результати сесії «Главкому» розповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк, яка брала участь у роботі української урядової делегації.

«Масштабного фіаско зазнала Москва в ЮНЕСКО – з чотирьох кандидатів Росія, яка була представлена у Виконавчій раді з дня створення організації, отримала найменшу кількість голосів і вибула, а Україна здобула найсильнішу перемогу: Україна – 137; Румунія – 135; Молдова – 133; Росія – 93. Ми радіємо також успіхові наших чудових партнерів – Румунії та Молдови», – зазначила Герасим’юк.

За словами Герасим’юк, 10 листопада були оголошені результати виборів до міжурядових органів ЮНЕСКО: «Росія не була обрана до жодної з ключових структур – Міжурядової ради Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP), Міжурядової ради Міжнародної програми розвитку комунікації (IPDC) та Міжнародної координаційної ради Програми «Людина і біосфера» (ICC MAB)».

«Росія з тріском вчергове програла там, де вважала своє місце надійно протоптаним, де переграла саму себе, докучаючи своїм цинізмом навіть країнам, що були в пулі залежних від неї – вони промовчали цього разу, хтось «відʼємно підтримав», не вкинувши за неї бюлетень при таємному голосуванні. Очікуваний візит Лаврова до Самарканда тихо скасували», – додала Герасим'юк.

Вона підкреслила, що успіх став результатом «наполегливої дипломатичної праці нашого МЗС, постійного представництва України при ЮНЕСКО, залучення найкращих експертів з освіти, культури, науки, медіа та комунікацій до промоції України».

Українська делегація продемонструвала власний підхід до захисту прав національних меншин і корінних народів, поєднуючи право на оволодіння державною мовою з можливістю навчатися рідною мовою та зберігати й розвивати унікальні культури, на противагу лицемірним заявам Росії про розвиток мов корінних народів.

Герасим’юк також розповіла про успіхи у сфері культурної дипломатії: «У Календарі ювілеїв ЮНЕСКО з’являться важливі сторінки української культури, що є складовими світової цивілізації. На 43-й сесії ухвалено рішення включити на 2026–2027 роки дві визначні українські дати – 100-річчя створення Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра» та 150-річчя від дня народження композитора Миколи Леонтовича, автора всесвітньо відомого «Щедрика».

Ще одним значущим рішенням стало підтримання української ініціативи щодо запровадження Всесвітнього дня залучення до науки, який відзначатиметься 27 листопада – у день заснування Академії наук України.