«Морська безпека України». Стислий довідник. (7) «Внутрішні води» та кордони в Азовському морі та Керченській протоці

Богдан УСТИМЕНКО,
Адвокат, керівник «Українського інституту морського права і безпеки»

Тетяна УСТИМЕНКО,
к.ю.н., доцент, професор кафедри цивільного права
і процесу Національної академії внутрішніх справ

Від редакції BlackSeaNews

7 грудня 2021 року Міжвідомча робоча група під головуванням Секретаря Ради національної безпеки та оборони України (РНБОУ) Олексія Данілова завершила роботу над проєктом «Стратегії морської безпеки України», документ ініційований Президентом України Володимиром Зеленським.

Стратегію розроблено з урахуванням сучасного досвіду провідних морських держав світу, позицій вчених з морського права, у ньому враховано пропозиції 16 органів влади, громадських експертів та бізнес-асоціацій. Члени робочої групи підтримали проєкт, остаточний текст документу після узгодження деяких позицій направлено Президенту України та членам РНБО України.

Стратегія розроблялася із урахуванням багатьох пропозицій, що спрямовані на вирішення проблем, які неодноразово висвітлювалися в публікаціях авторів BlackSeaNews. Тому редакція вирішила створити на основі робіт наших постійних авторів своєрідний стислий та зрозумілий довідник «Морська безпека України», в якому розкривається основна термінологія та проблеми, що пов'язані з морською безпекою, та надаються професійні пояснення.

Зміст

(1) Державний кордон України на морі

(2) Прилегла зона

(3) Виключна економічна зона та континентальний шельф

(4) Морські кордони України з Туреччиною та Румунією

(5) Морські кордони України з РФ

(6) «Історичні води» Азовського моря і Керченської протоки

(7) «Внутрішні води» та кордони в Азовському морі та Керченській протоці

(8) Конфлікт біля острову Тузла та договір під примусом

(9). Делімітація Азовського моря та Керченської протоки згідно Конвенції ООН по морському праву

(10). Якою може бути примусова процедура делімітації морського кордону між Україною та РФ

(11) Іноземні військові навчання у виключній економічній зоні України

(12) Правові аспекти видобування вуглеводнів у виключній економічній зоні України

(13) Заборона перебування суден і кораблів у 12-мильній зоні у Кримського півострова

(14) Загрози морських форматів за участю РФ

(15) Необхідні юридичні кроки України

 

* * *

Про «внутрішні води»

Необхідно одразу зазначити:

Твердження у Керченському Договорі про те, що Азовське море та Керченська протока є «внутрішніми водами України і Російської Федерації», вочевидь, не відповідають приписам Конвенції ООН з морського права 1982 року (6), сторонами якої є як Україна, так і РФ, оскільки внутрішні води можуть належати одній державі, а не двом, що прямо підтверджується змістом статей 8 та 10 Конвенції з морського права.

Окрім цього, статтею 8 Конвенції з морського права встановлено, що лише води, розташовані в бік берега від вихідної лінії територіального моря, складають частину внутрішніх вод.

Прим. BlackSeaNews: на адаптованій схемі добре зрозуміло, що таке "внутрішні води" та інші поширені морські терміни, як вони затверджені в Конвенції ООН з морського права. Схему адаптовано BSNews на основі historicair - https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Zonmar-en.svg, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=52092595

Внутрішні води — водна територія держави, за винятком територіальних вод. Відповідно до визначення Конвенції ООН з морського права до внутрішніх вод належать води, що знаходяться в сторону берега відносно базової лінії територіальних вод, за виключенням таких для держав-архіпелагів.

Отже, Азовське море та Керченська протока не є «внутрішніми водами» ні України, ні РФ, ні двох держав одночасно. Як наслідок, абзац перший статті 1 Керченського Договору прямо суперечить статтям 8 та 10 Конвенції з морського права.

 

Про кордони в Азовському морі
та Керченській протоці

 

В абзаці другому статті 1 Керченського Договору зазначено, що Азовське море розмежовується лінією державного кордону відповідно до угоди між Сторонами.

Необхідно звернути увагу на те, що після набуття незалежності Україна наполягала на поділі простору Азово-Керченської акваторії та встановленні делімітаційної лінії, зокрема й у Чорному морі, відповідно до Конвенції з морського права.

У 1992 році у відповідь на запрошення Генерального Секретаря Організації Об’єднаних Націй взяти участь у Конвенції з морського права Україною було передано до Організації Об’єднаних Націй перелік географічних координат точок, які визначають вихідні лінії для виміру ширини територіального моря, виключної економічної зони та континентального шельфу в Чорному й Азовському морях.

Довідка BSNews.

6 жовтня 1998 року Президент України видав Розпорядження N 515 ( 515/98-рп ) "Про охорону державного кордону України в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці та забезпечення прав України у виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі у північно-східній частині Чорного моря". Цей документ мав позначку "Опублікуванню не підлягає". {Позначку "Опублікуванню не підлягає" знято Указом Президента N 963/2009 (963/2009) від 24.11.2009}.

6 серпня 1999 року Президент України видав Розпорядження N 187/99-рп "Про внесення змін до Розпорядження Президента України від 6 жовтня 1998 року N 515". Наводимо його скорочений текст:

1. Внести до Розпорядження Президента України від 6 жовтня 1998 року N 515 ( 515/98-рп) "Про охорону державного кордону України в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці та забезпечення прав України у виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі у північно-східній частині Чорного моря" зміни, виклавши його в такій редакції:

"Розпорядження Президента України

Про охорону державного кордону України в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці та забезпечення прав України у виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі у північно-східній частині Чорного моря

До досягнення домовленості між Україною і Російською Федерацією щодо визначення державного кордону в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці та визначення лінії розмежування виключних (морських) економічних зон і континентального шельфу в північно-східній частині Чорного моря, керуючись положеннями законів України "Про державний кордон України" (1777-12), "Про виключну (морську) економічну зону України" ( 162/95-ВР ), а також Конвенції ООН з морського права ( 995_057 ) 1982 року:

1. Державному комітету у справах охорони державного кордону України у взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади здійснювати:
а) охорону державного кордону по лінії, що проходить через точки з географічними координатами:

- в Азовському морі: (надаються координати)

- у Чорному морі: (надаються координати)

- у Керченській протоці: (надаються координати)

б) охорону прав України у виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі у північно-східній частині Чорного моря здійснювати по лінії, яка проходить через точки з географічними координатами: (надаються координати)

2. Кабінету Міністрів України забезпечити у місячний строк фінансування заходів, передбачених цим Розпорядженням".

Міністерству закордонних справ України в установленому порядку поінформувати Російську сторону про прийняття цього Розпорядження.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 6 серпня 1999 року N 187/99-рп

Надалі публікуємо карту, що зроблено на основі координат, що вказані в Розпорядженні Президента України N 515/98-рп "Про охорону державного кордону України в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці та забезпечення прав України у виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі у північно-східній частині Чорного моря" (надано автором статті).

Однак не дивлячись на 36 раундів переговорів між Україною та РФ, які тривали з перервами з 16 жовтня 1996 по 03 березня 2011, Азово-Керченська акваторія не була розмежована державним морським кордоном, оскільки російська сторона не виявляла бажання встановлювати кордон згідно з Конвенцією з морського права та навмисно затягувала переговори.

Окрім цього, РФ відмовлялася здійснювати делімітацію Азово-Керченської акваторії на основі республіканських кордонів, зазначених у радянських картах.

Далі буде...

Використані джерела:

1. Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки: Договір від 24.12.2003 р.
URL: // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_205.

2.Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР: Закон від 26.04.1954 р.
URL:// https://archives.gov.ua/Sections/Crimea_50/photos_03.php?3.

3. О государственном суверенитете Российской Советской Федеративной Социалистической Республики: Декларация СНД РСФСР от 12.06.1990 г. № 22-1.
URL: // https://legalacts.ru/doc/deklaratsija-snd-rsfsr-ot-12061990-n-22-1/.

4. Про проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради Української РСР від 24.08.1991 р. URL:// https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-12.

5. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (укр/рос): Угода від 08.12.1991 р. (ратифікація від 10.12.1991 р.) URL:// https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_077.

6. Конвенция Организации Объединенных Наций по морскому праву (ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року» № 728-XIV від 03.06.1999 р.) URL:// https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_057.

7. Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України щодо забезпечення парламентського контролю за режимом державного кордону України в районі острова Коса Тузла: Постанова Верховної ради України від 23.10.2003 р.
URL: // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1235-15.

8. Про ратифікацію договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки: Закон України від 20.04.2004 р.
URL: // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-15.

9. Віденська Конвенція про право міжнародних договорів: Конвенція від 23.05.1969 р.
URL: // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_118.

* * *

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів.

 

Ще на цю тему