Три відсотки ВВП, «Титан» та енергетична незалежність: що втратила Україна через анексію Криму

П’ять років минуло, відколи Росія анексувала Крим. 20 лютого 2014 року Росія розпочала вторгнення в Крим, яке закінчилось анексією. Попри зусилля дипломатів, Крим досі не вдалося повернути.

Громадське порахувало, якого удару це завдало економіці України.

Півострів завжди був збитковим: тільки у 2013-му держава надала Криму дотацій утричі більше, ніж надійшло від півострова в бюджет. Але втрата Криму спричинила зниження ВВП України на 3,7%. Загалом від окупації півострова Україна втратила, за підрахунками аналітичного центру Atlantic Council, 27 мільярдів доларів.

Тож у чому саме полягають ці збитки?

Газ та сонце

Найбільшого удару анексія завдала по енергетичній незалежності України. Адже щороку з кримських родовищ добували майже два мільярди кубометрів газу. Після захоплення Криму Росія "націоналізувала" Чорноморнафтогаз і відібрала 18 родовищ, чотири бурові установки, газотранспортну систему, яка включала майже 1200 км магістральних газопроводів, та інші активи. А ще так звані «вишки Бойка», які обійшлись у 800 мільйонів доларів, та сховище газуна один мільярд кубометрів із газом всередині. Загалом видобувні підприємства в Криму оцінюються в 126 мільярдів гривень.

До втрат українського бізнесу додамо ще й Крименерго (часткою компанії володів Рінат Ахметов) з оціночною вартістю один мільярд доларів та чотири сонячні електростанції компанії Activ Solar Андрія Клюєва загальною потужністю 227,5 МВт.

Заводи та малий бізнес

Значно вплинула анексія й на розвиток промисловості та малого бізнесу.

У 2013 році, за даними Держстату, в Криму було зареєстровано понад 15 тисяч малих підприємств, які приносили до бюджету півострова близько 20% коштів. А от у грудні 2018-го, за даними Кримстату, там залишилося всього 1 347 малих підприємств.

Крім того, у сфері малого бізнесу були задіяні близько 90 тисяч осіб, тоді як зараз — менше 40 тисяч. Чимало представників малого бізнесу після окупації перереєструвалися на материковій частині України. Ті ж, хто залишився, змушені були згортати свою діяльність через несприятливі умови, оскільки окупаційна влада підтримує здебільшого великі підприємства та розвиває Крим, передусім, як військову базу. Частина бізнесу вимушена була покинути півострів, ще частині вдалося продати підприємства «новим власникам». Щоправда, про це розповідають не надто охоче.

Втратила Україна й понад 40 заводів. Серед них — «Кримський Титан», один із найбільших в Європі виробників діоксиду титану, що належить олігарху Дмитру Фірташу. В 2013 році виручка заводу складала майже два з половиною мільярди гривень, але в 2015-му впала до 700 мільйонів. Таке падіння було, зокрема, зумовлено тим, що «Титан» залишився без основних постачальників сировини — Іршанського та Вільногірського гірничо-збагачувальних комбінатів, що розташовані на материку.

Відібрали й Севастопольський морський завод імені Орджонікідзе, який належав Петру Порошенку. У 2012 році дохід компанії склав майже 53 мільйони гривень. Дані за 2013-й компанія не оприлюднила.

Незаконно збагатила свої активи РФ і за рахунок суднобудівної компанії «Море», аналогів якій у Росії немає. За перше півріччя 2013 року ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія “Море”», що входило до складу Укроборонпрому, отримало 185 мільйонів гривень чистого прибутку.

Втрата майна та землі

Окупаційна влада Криму привласнила іншого українського державного майна, зокрема держдач та будівель державних установ, трохи менше ніж на 50 мільярдів гривень.

Крім того, Україна втратила близько 80 тисяч гектарів землі, що дорівнює площі 360 курортів Буковель.

Втрати військового майна в Криму оцінюються у 18 мільярдів гривень. Росія так і не повернула Україні 51 воєнний корабель, 2 363 одиниці автомобільної, бронетанкової і спецтехніки та шість берегових протикорабельних комплексів. Частина військових кораблів перетворилась на металобрухт і була затоплена.

Сюди ж порахуємо сотні готелів та санаторіїв, що залишилися в Криму, і тепер або належать російській окупаційній владі, або сплачують їй податки. Ось вартість тільки декількох з них: феодосійський готель «Моряк» — понад 21 мільйон гривень, ялтинський санаторій «Сосняк» — майже 16 мільйонів, кореїзький санаторій «Волга» — 11 мільйонів гривень.

Чималих втрат зазнав український олігарх Ігор Коломойський та його група «Приват». Свої втрати в Криму олігарх оцінює у два мільярди доларів: Росія «націоналізувала» 87 об'єктів, постраждав готельний та будівельний бізнес, а також мережа АЗС та нафтобаза. Згідно з рішенням Гаазького суду, Росія повинна виплатити компаніям групи «Приват» компенсацію в розмірі 159 мільйонів доларів.

Удар по банках

Загалом у Криму працювало 80 банків із тисячею відділень. Усі вони пішли з півострова, втративши майно та активи. Наприклад, Ощадбанк втратив 294 відділення. У 2014-му держава оцінила збитки банку внаслідок анексії Криму в дев’ять мільярдів гривень. У 2018 році Гаазький арбітраж вирішив, що Росія повинна відшкодувати українському Ощадбанку 1,3 мільярди доларів плюс відсотки, які будуть нараховуватися з моменту винесення рішення до моменту фактичної компенсації.

Інший банк, який нині теж є державним, — ПриватБанк мав у Криму дві філії та 337 відділень,483 банкомати та 773 термінали самообслуговування.

Загальна сума інвестицій банку в розвиток інфраструктури і підтримку економіки Криму склала більше одного мільярда доларів. Саме за цю суму наразі судиться ПриватБанк у Гаазі.

Інфраструктура

Чималих збитків зазнала й інфраструктура. Так, «Укрзалізниця» втратила майже 650 кілометрів залізничного полотна та 1,4 тисячі вагонів. Це складає менше відсотка від усього рухомого складу, але «влетіло в копієчку». Втім УЗ офіційну суму збитків від анексії так і не назвала.

Щороку залізниця заробляла на перевезеннях до Криму понад 300 мільйонів гривень, проте 26 грудня 2014 року скасувала рух пасажирських та вантажних поїздів на півострів. З того часу маршрут прямування поїздів кримського напрямку обмежується станціями Новоолексіївка та Херсон.

Ще в Криму було п’ять портів, які забезпечували 10% вантажоперевезень морем та 8% доходів у галузі, та два аеропорти, «Сімферополь» та «Бельбек» у Севастополі, які за рік перевозили понад мільйон осіб.

А от славнозвісний Керченський міст завдав збитків на 10,5 мільярдів гривень — в основному, за рахунок шкоди флорі та фауні, а також втрат, що їх зазнали порти Азовського моря. Про це заявив віце-прем'єр-міністр України Володимир Кістіон в рамках Ukrainian Ports Forum-2018 в Одесі.

Біда виноробів

Попри те, що Крим ніколи не був ключовим регіоном для українського сільського господарства, втрат зазнали й тут. Зокрема Україну позбавили 1,4 мільйона гектарів землі вартістю близько 1,8 мільярда доларів.

Найбільших втрат зазнало виноробство — держава втратила вісім великих виноробних підприємств та заводів. Зокрема, Інкерманський завод марочних вин, який у 2013-му був найбільшим виробником вина та розлив у той рік понад 24 мільйони пляшок вина. А також Бахчисарайський винзавод, Євпаторійський винзавод (ТМ «Голіцинські вина»), «Масандру» та завод марочних вин і коньяків «Коктебель», які в 2013-му також входили до 10-ки лідерів з виробництва вина в Україні.

І хоч після анексії півострова частина компаній (Бахчисарайський винзавод, Масандра, Коктебель) перенесли виробництво на територію материкової України, все ж понад 25 тисяч гектарів виноградників залишилися в Криму. Як повідомляли у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, за роки анексії площа плодоносних виноградників на півострові знизилася на 30% — до 18 тисяч гектарів у 2018 році.

Абонент поза зоною

«Київстар» втратив усе обладнання в Криму вартістю в 13 мільйонів доларів.

Оператор «МТС Україна» (зараз — Vodafone) був найбільшим локальним гравцем на кримському стільниковому ринку. За даними російської дослідницької компанії iKS-Consulting, на кінець 2013 року МТС обслуговував 57% з майже трьох мільйонів користувачів мобільного зв’язку. Зараз у компанії близько 300 тисяч активних SIM-карт у Криму, втрати склали понад два мільйони користувачів.

А от збитки life:), за підсумками 2014 року, сягнули більш як 5 з половиною мільярдів гривень.