Крим в окупації

Заради відновлення водопостачання до тимчасово окупованого Криму Росія, на переконання автора, вдаватиметься до комплексного використання різних методів військово-політичного тиску та «гібридного впливу» на Україну. Але «умиротворення агресора» лише ускладнюватиме та віддалятиме процеси деокупації та реінтеграції півострова...

Абсолютно необхідно до кінця 2020 розробити та прийняти Стратегію юридичного захисту в міжнародних інституціях прав та інтересів, в тому числі майнових, громадян і юридичних осіб України та Української держави, порушених РФ, а для її реалізації створити якісно нову генерацію українських юристів-міжнародників – свого роду «Юридичні війська України»

Моніторингова група проаналізувала список юридичних осіб, що міститься в Указі Президента від 14 травня, та оновила загальну базу даних юросіб, щодо яких запроваджені санкції України, США та ЄС у зв’язку з агресією проти України.

Найбільш цікавим виявилося не те, що є у списках, а те, чого там немає…

Існують певні обставини, за наявності яких спор стосовно делімітації морських кордонів може бути передано на розгляд примусової погоджувальної комісії. Автори вважають за доцільне та обгрунтовують можливість передати спір між Україною та РФ стосовно делімітації морського кордону в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці на врегулювання за примусовою погоджувальною процедурою

В умовах окупації Крим перетворюється на «санкційний заповідник», від найменшого зв'язку з яким будуть відхрещуватися навіть в Росії. А нові економічні проблеми внаслідок світової кризи, спричиненої коронавірусом, ще більше ускладнять бюджетування і без того цілком дотаційного півострова. Тож не дивно, що фактор пандемії Росія намагається використати для спроби зняття міжнародних санкцій... Про це – у закінченні нашої нової книги «Як діють кримські санкції».

Мониторинговая группа «Института Черноморских стратегических исследований» и редакции BSNews представляет обновленную базу данных морских судов ("Черный список"), которые после оккупации Крыма Россией посещали 9 портов Крымского полуострова: в Евпатории, Севастополе (2 порта), Ялте, Феодосии, Керчи (4 порта).

На 7-му році окупації Крим, продовжуючи залишатися проблемою, став ще й загрозою – плацдармом для військової експансії РФ і на материкову частину України, і навіть у Чорноморсько-Середземноморському регіоні. Тому «кримський» санкційний режим необхідно трансформувати відповідно до нової ситуації. Як саме – у черговій главі нової книги журналістів BlackSeaNews «Як діють кримські санкції».

Перший рік окупації Криму був позначений «всеросійським фонтаном оптимізму та інвестиційних ідей» стосовно створення на захопленому півострові «нової вітрини Росії» – з Кремнієвої долиною, «нанотехнологіями», вільною економічною зоною тощо. Проте справжня «економічна модель Криму» описується двома словами – «мілітаризація» та «санкції». І ще – пропаганда та приховування реального стану... Читайте про це у черговій главі нашої нової книги «Як діють кримські санкції».

Єдиним кримським підприємством, де продовжується масштабна військова суднобудівельна програма, наразі є керченський завод «Залив». Тут розташований один з найбільших суднобудівних доків у Європі, аналогів якого на території РФ немає. Як окупанти використовують його для військових цілей та як на це впливають санкції – у черговій главі нової книги журналістів BlackSeaNews «Як діють кримські санкції».

Після окупації Криму український державний завод «Море» в Феодосії був «переданий» у федеральну власність РФ. Його «куратором», а потім "офіційним" орендарем став Ленінградський завод «Пелла», який хотів збудувати на українських потужностях ракетні корвети для ЧФ РФ... Але не так склалося, як гадалося... Читайте продовження нашої нової книги «Як діють кримські санкції»