Дослідники виявили 12 суден, якими Росія доставляє зброю «Африканському корпусу»

Росія створила систематичну мережу логістичних маршрутів для морського постачання озброєння та військової техніки підрозділам «Африканського корпусу» в країнах Сахелю, Лівії та Сирії.

Як повідомляє видання Мілітарний, за даними дослідження аналітичної організації C4ADS, транспортування здійснюється щонайменше 12 суднами під прапором РФ, більшість з яких перебуває під санкціями США. Головними вузлами для вивантаження російського військового вантажу є портові термінали в Тобруці (Лівія), Конакрі (Гвінея) та Ломе (Того), звідки техніку переправляють сухопутними конвоями.

Основна частина постачань до країн Західної Африки здійснюється через портову інфраструктуру Гвінеї. У період із грудня 2024 по березень 2026 року з арктичних та балтійських портів РФ до Конакрі прибули п’ять підсанкційних вантажних суден, серед яких Adler, Siyanie Severa, Baltic Leader, Patria та Sabetta.

Після вивантаження в порту колони з сотень одиниць бронетехніки, зокрема бронеавтомобілів «Спартак», «Выстрел», «Тигр» та танків Т-72, прямують автошляхами до Малі за згодою гвінейської влади.

Додатковий коридор для забезпечення угруповання в Малі пролягає через Того, що стало можливим після підписання безпекової угоди між Ломе та Москвою у 2025 році.

Російське судно Mys Zhelaniya у порту Тобрук (Лівія), 16 січня 2026 року. Фото: SONARROW

У червні-липні 2026 року російське судно Mikhail Britnev доставило до Того партію бронетехніки з Калінінграда. Сформований у порту конвой з 29 бронемашин, включаючи бронетранспортери БТР-82А та бойові машини піхоти БМП-3, протягом 10 днів маршем через територію Буркіна-Фасо прибув до Бамако.

Ключовим пунктом заходження російських суден у Середземномор’ї залишається лівійський порт Тобрук, де розташована військово-морська база Лівійської національної армії.

На цій локації регулярні розвантаження здійснюють судна Mys Zhelaniya, Anastasiia та Yuriy Arshenevskiy, що перевозять бронеавтомобілі, реактивні системи залпового вогню, вантажівки «Урал» і транспортні машини «Торнадо-У». Частина доставленого матеріально-технічного забезпечення згодом перекидається далі на російську базу в сирійському Тартусі та по базах у Лівії.

Для приховування російські екіпажі регулярно вимикають транспондери системи автоматичної ідентифікації (AIS) на тривалі терміни під час переходів у Середземному морі та біля узбережжя Європи. Окрім вимкнення навігаційних систем, перевезення особливо цінних військових вантажів супроводжується бойовими кораблями Військово-морського флоту РФ.

Російські вантажні судна ASCALON та ANASTASIIA і скупчення військової техніки на базі Балтійського флоту РФ у Балтійську, 15 жовтня 2026 року. Супутниковий знімок: Pléiades / GeoInsider, SONARROW_OSINT.

Аналітики C4ADS також виявили потенційний додатковий логістичний вузол у Центральній Африці — порт Пуент-Нуар у Республіці Конго. У період із 2023 по 2026 рік підсанкційні автомобілевози Adler, Lady Mariia та Baltic Leader компанії «МГ-Флот» здійснили кілька заходів до цього порту із фіксацією збільшення осадки. Озброєння з Пуент-Нуар може призначатися як для забезпечення інструкторів «Африканського корпусу» в Конго, так і для транзиту до Центральноафриканської Республіки.

Санкційний тиск
В організації зазначають, що чинний санкційний режим не здатний повністю блокувати морські постачання «Африканського корпусу», який у 2024 році підпорядкували Міністерству оборони РФ для заміни ПВК «Вагнер».

З 12 виявлених суден-порушників санкції США запроваджені проти 10, тоді як Велика Британія піддала обмеженням лише шість суден, а Європейський Союз — п’ять. Крім того, сама структура «Африканський корпус» наразі офіційно внесена до санкційних списків лише Великою Британією.