Scanner Project розповів, як у Криму опинилися насоси Siemens і Grundfos

Антикорупційний проєкт Scanner Project з'ясував, звідки на станціях водопостачання Сімферополя з'явилося обладнання Siemens та Grundfos, яке показали в сюжеті телеканалу «Россия 1». Поставки їхніх насосів, серед іншого обладнання, на анексований Кримський півострів – заборонені постановою Ради Європи від 2014 року.

За даними розслідувачів, офіційно проєктно-вишукувальні та будівельно-монтажні роботи об'єкта «Бештерек-Зуйський водозабір» вела московська компанія ТОВ «Сучасні системи реновації». Два держконтракти на загальну суму 1,5 млрд рублів були укладені в лютому 2021 року, але фактично роботи почалися в жовтні 2020-го, піше Крым.Реалии.

«Сучасні системи реновації» з червня 2020 року на 70% належать Михайлу Буренку – керівнику журналу «Полимерные трубы». Засновник видання – група компаній «Поліпластик». Ще 30% володіє Лев Гориловський, президент цієї групи компаній. Останній особисто брав участь у запуску водоводу.

Однак для виконання держконтракту на будівництво об'єкта в Криму група компаній використовувала окрему юрособу. Причина проста: володіння «Поліпластик» оформлено через кіпрські компанії Radius Systems Holdings Ltd і APG Polyplastic Group Ltd і потрапляння ГК під європейські санкції може серйозно зашкодити бізнесу, вказує проєкт.

«Поліпластик» виробляє полімерні труби, але для монтажу систем компанія активно закуповує фітинги та насосне обладнання, в тому числі в Європі. За даними митних декларацій, серед постачальників групи компаній є іспанська Belgicast Internacional, S.L, нідерландська Sabic Europe B.V., австрійська Borealis AB, німецька Simona AG, а також швейцарська GF Piping Systems. Крім того, «Поліпластик» має власне виробництво в декількох країнах, у тому числі в Китаї, Великій Британії та Латвії. Європейські компанії власники «Поліпластик» контролюють через британську Radius Group Holdings Ltd.

Співвласники і керівники Мирон Гориловський і Валентин Буяновський, за даними британського комерційного реєстру, є резидентами Великої Британії.

Дефіцит прісної води – одна з головних проблем півострова.

До 2014 року близько 85% потреб жителів Криму в воді забезпечував Північно-Кримський канал – вода через нього йшла з Дніпра. Після анексії Криму Росією Україна припинила поставки води. Там зіткнулися не тільки з дефіцитом води, але й з відключенням електроенергії. У вирішенні цієї кризи також застосовувалося обладнання Siemens, причому куди більш складне, ніж насоси для води. На півострові встановили газотурбінні установки великої потужності. Це штучний товар, тому, щоб ввезти їх в обхід санкцій, російська сторона збрехала, що обладнання встановлять у Тамані, на протилежному березі Керченської протоки, йдеться в матеріалі.

Режим санкцій ЄС і США, запроваджений через анексію Криму, діє 7 років, але невідомо про жодне офіційне розслідування порушення санкцій. У 2019 Scanner Рroject спільно з журналістами «Настоящего Времени» досліджували бізнес у Криму і виявили докази того, що понад сотні компаній порушують міжнародні санкції.

Отримані журналістами документи свідчать про те, що економічні обмеження ЄС, США та України порушують в тому числі мільярдери Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ, російський бізнесмен і акціонер «Новой газеты» Олександр Лебедєв, колишній міністр оборони України Павло Лебедєв та багато інших бізнесменів.

Також на півострові працюють компанії, пов'язані з німецьким авіаперевізником Lufthansa, виробником знаменитої горілки Medoff, найбільшим у світі депозитарним банком Bank of New York Mellon.

Раніше кримська влада заявили про запуск води на Сімферополь від Бештерек-Зуйського водозабору. За інформацією керівництва підприємства «Вода Криму», в квітні жителям Сімферополя можуть пом'якшити графік подачі води, якщо ситуація з наповнюваністю водосховища в Криму залишиться на такому ж рівні.