Банківська система та інвестиції в Крим – що насправді відбувається на окупованому півострові

Тетяна ГУЧАКОВА
Андрій КЛИМЕНКО

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

Банківська сфера

До початку окупації на території АР Крим та міста Севастополь діяла розгалужена мережа відокремлених підрозділів комерційних банків. Свої підрозділи на півострові мали 67 банківських установ, зареєстрованих на материковій частині України, а також 2 банки, розташовані в Криму – «Чорноморський Банк Розвитку та Реконструкції» і Банк «Морський».

Держава-окупант планувала використати українські фінансові установи для пом’якшення проблем «перехідного періоду». Однак жоден з українських банків, який мав відокремлені підрозділи на території Криму, не надав згоду продовжувати роботу на окупованій території відповідно до законодавства РФ.

За період окупації Криму в різні часи починали роботу 34 російських банки. Крім того, під російську юрисдикцію перейшли 2 місцеві банки (загалом 36 – діаграма 1).

Діаграма 1. Доля банків, що працювали в окупованому Криму,
станом на 01.09.2020, кількість банків

На сьогодні 28 банків позбулися ліцензій. З них 5 банків вже ліквідовано, 23 перебувають у процедурі банкрутства.

2 російських банки, що залишили Крим після нетривалої спроби роботи, ще працюють на території РФ.

Станом на 1 вересня 2020 року на півострові залишилося 6 діючих банків РФ. Всі вони перебувають під міжнародними санкціями.
 

 

Наразі банки, що присутні в Криму, виглядають так:

Таблиця 1. Основні відомості про банківські установи, що працюють
в окупованому Криму

 

Найменування банку

Розташування головного офісу

Присутність у містах Криму

Чисті активи на 01.08.2020, млн. USD

Місце у фінансовому рейтингу банків РФ

Міжнародні санкції

1

ПАТ «Російський Національний Комерційний Банк» (РНКБ)

Сімферополь

Алушта
Армянськ
Бахчисарай
Джанкой
Євпаторія
Керч
Красноперекопськ
Саки
Севастополь
Сімферополь
Судак
Феодосія
Ялта

3 696

31

США з 11.03.2015;

ЄС з 30.07.2014;

Україна з 16.09.2015

2

АТ «Севастопольський морський банк»

Севастополь

Алушта
Армянськ
Бахчисарай
Євпаторія
Керч
Красноперекопськ
Саки
Севастополь
Сімферополь
Судак
Феодосія
Ялта

49

259

США з 22.12.2015

Україна з 14.05.2018

3

АТ «Чорноморський банк розвитку і реконструкції» (ЧБРР)

Сімферополь

Алушта
Армянськ
Бахчисарай
Джанкой
Євпаторія
Керч
Красноперекопськ
Саки
Севастополь
Сімферополь
Судак
Феодосія
Ялта

95

212

США з 20.06.2017

Україна з 14.05.2018

4

АТ «ГЕНБАНК»

Сімферополь

Алушта
Армянськ
Бахчисарай
Джанкой
Євпаторія
Керч
Красноперекопськ
Саки
Севастополь
Сімферополь
Судак
Феодосія
Ялта

752

94

США з 22.12.2015

Україна з 16.09.2015

5

АТ «Акціонерний банк «Росія»

Санкт-Петербург

Алушта
Джанкой
Євпаторія
Керч
Красноперекопськ
Саки
Севастополь
Сімферополь
Феодосія
Ялта

14 775

14

США з 20.03.2014

Україна з 16.09.2015

6

АТ «Комерційний банк «Індустріальний ощадний банк»

Москва

Керч
Севастополь
Сімферополь
Ялта

83

221

США з 20.06.2017

Україна з 16.09.2015

 

Сукупний розмір чистих активів банків, що наразі працюють в Криму, складає близько 19,5 млрд. USD. Але з них 14,8 млрд. – активи банку «Росія» (діаграма 2). 

Це банк з головним офісом в Санкт-Петербурзі, що розташований у другій десятці рейтингу російських банків та орієнтований, як пишуть російські фінансові аналітики, «переважно на обслуговування великих корпоративних клієнтів, в числі яких підприємства та організації, що входять до структури найбільших російських компаній стратегічного призначення».

Діаграма 2. Обсяг чистих активів банків, що залишилися працювати в окупованому Криму, станом на 01.08.2020, млн USD

Бути впливовою фінансовою установою на міжнародному ринку йому заважають санкції. Ну а перейматися розвитком фінансових послуг у Криму не цікаво, тому банк займається переважно обслуговуванням фінансових інтересів своїх бенефіціарів: Юрія Ковальчука, Генадія Тимченко, Олексія Мордашова, Сергія Ролдугіна та інших, що вже отримали у власність велику кількість захопленого українського майна на окупованому півострові.

Ще один російський банк (а в Криму наразі всього два банки з «некримською пропискою») не вартий особливої уваги у зв’язку з незначним розміром та масштабом діяльності.

Всі великі російські банківські установи, що функціонували в Криму до окупації (зокрема Сбербанк, Альфа-банк, ВТБ) припинили свою діяльність на окупованому півострові через санкції та не планують її відновлювати. 

З чотирьох «кримських» банків найбільш наповненим активами та територіально розвиненим банком є РНКБ, який виконує функцію «головного банку» Криму, веде розрахунково-касове обслуговування великої кількості юридичних осіб та є фактично єдиним банком, що обслуговує платежі фізичних осіб. 

До речі, найближчим часом можна очікувати подальшого скорочення кількості банків в Криму: «Севастопольський морський банк», яким з січня 2020 року керує тимчасова адміністрація, за інформацією російських фінансових аналітиків, планується приєднати к РНКБ. У квітні 2020 наказом російського Центробанку розмір статутного капіталу банку зменшений до 1 (одного) рубля.

Інвестиції

За даними Росстату, за роки окупації інвестиції в основний капітал в Криму та Севастополі становили відповідно 8,6 та 1,9 млрд USD. З них за бюджетні кошти – 6,03 млрд USD (70,2%) в Криму та 1,34 млрд USD (71,6%) в Севастополі (діаграма 3).

Діаграма 3. Інвестиції в основний капітал з бюджету РФ та інших джерел
в окупованих Севастополі та Криму за даними Росстату,
2014-2019, млн. долл. США

Це переважно інвестиції в об'єкти так званої Федеральної цільової програми «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополь до 2024 року», фінансування якої розпочалося у 2015 році, надалі – ФЦП. 

Кореляцію між обсягами фінансування капітальних вкладень в об'єкти ФЦП та обсягами інвестицій, про які звітує офіційна статистика, можна побачити на діаграмі 4.


Діаграма 4. Порівняння сумарних обсягів фінансування російської ФЦП «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополь до 2020 року» та обсягів інвестицій в основний капітал на окупованому півострові у 2015-2019 роках

 

Крім 70% бюджетних інвестицій в основний капітал, в діаграмах 3 та 4 можна побачити інвестиції «з інших джерел».

«Інші джерела» інвестицій в Крим та Севастополь є такими:

  • інвестиції в будівництво дорожньої та енергетичної інфраструктури, інших об'єктів у рамках ФЦП, кошти на які виділялися не напряму з бюджету РФ, а через російські державні та квазіприватні корпорації та/або банківські кредити;
  • інвестиції підприємств військово-промислового комплексу РФ у виробництво продукції військового призначення на захоплених внаслідок окупації українських заводах;
  • приватні інвестиції в будівництво житла для покупців з РФ – майже єдиний тип інвестиційних проектів, що орієнтовані на попит покупців, які, щоправда, в свою чергу являють собою специфічну групу з переведених до півострову російських військових та чиновників; а також торговельно-складської інфраструктури оптово-роздрібного бізнесу з регіонів РФ.
Що фінансує «кримська» ФЦП

Російську федеральну цільову програму «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополь до 2020 року» прийнято у серпні 2014 року і було неодноразово відкореговано та врешті подовжено до 2024 року. 

Запланований обсяг фінансування програми (у редакції станом на 27.07.2020): 1257,3 млрд. руб. В тому числі кошти федерального бюджету – 1190,1 млрд. руб., бюджетів «суб'єктів РФ» – 36 млрд. руб., позабюджетних джерел – 311,2 млрд. руб.

Капітальні вкладення у межах програми складають 1121,9 млрд. руб., решта 135,4 млрд. руб. – «інші потреби»: містобудівна документація, система «Ера-Глонасс», створення каналів зв'язку «на користь Міністерства оборони Російської Федерації, федеральних органів виконавчої влади, інших органів і організацій, операторів зв'язку в цілях забезпечення безпеки держави, оборони країни і забезпечення правопорядку» та інше.

Що стосується цілей ФЦП і власне заходів, що фінансуються, то основними завданнями програми є подолання інфраструктурних обмежень, що виникли як наслідок окупації Криму. Це: 

Діаграма 5. Основні напрямки фінансування капітальних вкладень «кримської» ФЦП РФ станом на січень 2020 р., млрд. руб.
  • усунення обмежень транспортної інфраструктури – будівництво мосту через Керченську протоку, реконструкція аеропорту Сімферополя, будівництво автомобільних доріг для підвищення транспортної доступності Кримського півострова і переформатування існуючих транспортних коридорів під пасажиро- і вантажопотік, орієнтований на РФ, облаштування пунктів пропуску тощо (близько 60% обсягу фінансування);
  • усунення обмежень енергопостачання – усунення мережевих обмежень, створення власної генерації (щонайменше 11%);
  • усунення обмежень інженерної інфраструктури – створення системи водозабезпечення (щонайменше 10%).

Інші заходи мають гучні назви, але незрівнянно меншу вартість у грошах: 

  • формування промислового комплексу – це створення інфраструктури індустріальних парків (5,7%);
  • формування туристсько-рекреаційних кластерів (5%);
  • розвиток соціальної сфери (13%);
  • забезпечення міжнаціональної єдності (1%);
  • захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та інші заходи становлять лише 0,2% від обсягу капітальних вкладень.
Діаграма 6. Основні напрямки фінансування капітальних вкладень «кримської» ФЦП РФ станом на серпень 2020 р., млрд. руб.

Останні кошти, що додані до обсягів фінансування програми в липні 2020 року, не розподілені за конкретними заходами, тому структура фінансування ФЦП на сьогодні виглядає так (діаграма 6).

Можна переконатися, що пріоритети не змінилися: більш 80% – це мегапроекти з подолання інфраструктурних обмежень та заходи щодо створення телекомунікаційної та промислової інфраструктури.

 

Основним джерелом фінансування цільової програми є та залишатиметься федеральний бюджет Росії (діаграма 7). Кошти позабюджетних джерел ФЦП визначені в програмі як «кредити, різні види позик, а також власні кошти підприємств-інвесторів». 

Діаграма 7. Розподіл коштів на фінансування капітальних вкладень
«кримської» ФЦП РФ по роках і джерелах, млрд. руб.

 

* * *

Таким чином, стан банківської системи Криму та реальна природа інвестицій в окуповану територію свідчать про те, що в умовах міжнародних санкцій Крим за визначенням не може стати інвестиційно привабливою територією. Він є та залишатиметься фінансовим тягарем для бюджету держави-окупанта.