У Берліні розповіли про ситуацію в окупованому Криму
Світ не повинен забувати про окупацію українського Криму попри інші проблеми, адже тиск міжнародної спільноти на окупанта може змінити ситуацію.
Про це йшлося на конференції «5 років анексії Криму», яка пройшла в середу, 6 листопада, в Берліні, повідомляє Укрінформ.
«Міжнародна спільнота, що б Росія не говорила в медійному просторі, здатна своїми механізмами, своїми діями, впливати на те, щоб люди були звільнені. Але, найголовніше, не давати Росії можливості знову назбирати заручників»,- сказала у своїй презентації Олександра Романцова, голова Центру громадянських свобод.
За даними цієї організації, щонайменше 87 громадян України були кинуті за грати з політичних або релігійних мотивів, близько 40 людей було затримано протягом останнього року. Романцова також звернула увагу на те, що в ході вересневого обміну полоненими з РФ, суто політув’язненими, яких було звільненено, були фактично 10 людей, оскільки щодо 24 моряків було зобов’язання Міжнародного морського трибуналу, щодо Едема Бекірова було цілих 2 рішення Європейського суду з прав людини.
У конференції взяла участь уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова, яка розповіла про вересневий обмін за формулою 35 на 35, про те, що моряків відпустили під її власні гарантії.
Колишні бранці Кремля Ахтем Чийгоз і Євген Панов розповіли про свої історії.
Депутат ВР Ахтем Чийгоз, зокрема, у емоційній промові заявив, що кримські татари «не готові сьогодні знову втратити свою батьківщину, як в 1944 році». Він закликав Німеччину до більшої активності в протистоянні окупанту, адже до цього часу західні партнери та європейські інституції діяли «не зовсім адекватно». Не всі механізми впливу ще задіяні, переконані активісти, адже «коли ми всі разом усвідомимо відповідальність, яка лежить на нас, коли світ навчиться відповідати на очевидні виклики, ми швидко знайдемо відповіді».
Євген Панов зазначив, що «коли закінчують говорити дипломати, починають говорити автомати», але такий само результат буде якщо дипломати будуть говорити занадто довго та безрезультатно.
Політдиректор МЗС України, Володир Макеєв зазначив, що дипломати мають в руках лише 2-3 інструменти.
«Наша зброя – наші слова. На кожних перемовинах, на всіх майданчиках Крим стоїть окремим пунктом», - запевнив Макеєв.
Він назвав дуже важливою тактику невизнання анексії Криму. Макєєв також закликав не зменшувати списку санкцій тиск.
Німецькі політики, які взяли участь у дискусії, - уповноважений уряду ФРН по Східній Європі, Кавказу та Центральній Азії, - депутат Бундестагу від Зелених Омід Нуріпур і депутат-соціал-демократ Нільс Шмід - погодилися з тим, що умов для послаблення санкцій поки немає.
Вони також поділяють думку, що треба утримувати українське питання, питання Криму на порядку денному попри інші проблеми міжнародної тематики. А також з тим, що ЄС має говорити одним голосом у тому, що стосується України.
Ще на цю тему
- 11.09.2025 Кримську політув’язнену Оксану Сенеджук етапують до колонії в Бурятії
- 18.08.2025 У Росії засудили до 15 років колонії мешканку Сімферополя за «державну зраду»
- 08.08.2025 Зниклу 12 лютого 2025 року 45-річну мешканку міста Євпаторія Тетяну Штріфанову знайдено в СІЗО-2 окупованого Криму
- 08.08.2025 Жителя Севастополя оккупанты оштрафовали за комментарии в интернете
- 04.08.2025 Засудженого в Криму українця Лимешка після 8 років тюрми в РФ засудили вдруге – правохахисники
- 23.07.2025 У липні на ТОТ Криму та Херсонщини зафіксовано нову хвилю переслідувань за проукраїнську позицію
- 19.07.2025 В Крыму российские силовики удерживают в СИЗО 14 женщин по обвинениям госзимене и терроризме
- 23.06.2025 Фрілансер Радіо Свобода Єсипенко вийшов на волю з в’язниці в Криму
- 09.06.2025 У Криму «Верховний суд» засудив до 17 років колонії 35–річну мешканку Ялти за нібито донат для ЗСУ
- 08.05.2025 З 12 до 16 травня відбудеться «Перший Кримський тиждень у Брюсселі»
- 22.04.2025 ФСБ сфабриковала дела против почти сотни украинцев в Крыму, обвинив их в шпионаже
- 19.04.2025 После 2,5 лет заключения на свободу вышел крымчанин Александр Тарапон, осужденный за листовки «Vоенный преступник»