Статті

Боротьба цивілізованого світу з так званим «тіньовим флотом» росії, що перевозить російську нафту і нафтопродукти, не дає ефективних результатів. Повідомлення світових ЗМІ про буцімто скорочення експорту «кривавої нафти» насправді є небезпечною ілюзією, заснованою на спотворених даних. Про це свідчить аналіз російського морського експорту нафти, проведений Інститутом Чорноморських стратегічних досліджень на основі власної «Бази даних відстеження російських нафтових танкерів». Цей аналіз дає підгрунтя для прийняття справді результативних рішень в сфері боротьби з російським експортом енергоресурсів.

Асиметричний підхід України зробив Чорноморський флот Росії функціонально непридатним. Але для підтримки цього балансу сил потрібні довгострокові зобов'язання.

В січні-березні 2026 року російські збройні сили здійснили не менше 73 атак ракетами та БпЛА на порти Великої Одеси, задіяні в роботі Українського експортного коридору, порти Подунав'я та Одещину. Застосували не менше: 14 БР «Іскандер», 9 ракет Х-31П, 12 КР Х-101, 3 КР Х-22, та не менше 750 ударних дронів та дронів-імітаторів.

Починаючи з лютого 2022 по квітень 2026 року включно Сили оборони України здійснили щонайменше 62 результативних атак на російські військові кораблі у Чорному та Азовському морях, в портах і у відкритому морі, за допомогою ракет, малих безекіпажних катерів, БпЛА.

В січні-лютому 2026 року російські збройні сили здійснили не менше 45 атак ракетами та БпЛА на порти Великої Одеси, задіяні в роботі Українського експортного коридору, порти Подунав'я та Одещину. Застосували не менше: 6 БР «Іскандер», 9 ракет Х-31П, 12 КР Х-101, 4 керованих авіабомб та не менше 420 ударних дронів та дронів-імітаторів.

У другій частині матеріалу ми продовжимо розгляд питання щодо мінної війни Ірану, зокрема, будуть надані висновки з аналізу військово-географічних умов Ормузької протоки в контексті міннозагороджувальної операції та буде висвітлено можливий «російський слід» у її підготовці. Також буде надано матеріал за двома заключними питаннями допису: протимінні спроможності США і їх використання: що не так?; прогнозовані наслідки та перспективи.

З 10 березня 2026 року у ході війни з Іраном виникла, імовірно, нова і найбільш підступна загроза – блокування Ормузької протоки іранськими мінами. Війна, що розпочалась з метою приборкання ядерної програми Ірану загрожує перетворитись на нову Танкерну війну зразка 2.0, але вже з глобальними наслідками, а головним запитанням стає: як вплине мінування протоки на хід операції, безпеку і стабільність у регіоні та світі? Спробуємо знайти відповідь на це запитання.

За даними Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень танкер ETHERA за часи Великої війни виконав 10 рейсів і перевіз близко 460 тис тонн нафтопродуктів РФ до портів Туреччини, Морокко, Бразилії, а також на рейдові перевалки поблизу країн ЄС (Греції та Кіпру). Нафтопродукти перевозив з портів РФ на Чорному морі (Новоросійськ, Тамань, рейдова перевалка на південь від Керченської протоки) та на Балтійському морі (Приморськ, Усть-Луга, Санкт-Петербург).

Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews на основі результатів власного моніторингу публікує базу даних морського експорту казахської сирої нафти Каспійського трубопроводного консорціуму (КТК) з російського порту Новоросійськ на Чорному морі у січні 2026 року. Всього за січень 2026 нафту КТК з російського порту Новоросійськ вивозили 20 танкерів. Вони вивезли в цілому майже 3 млн тонн нафти, в тому числі близько 2,4 млн тонн до країн ЄС та 548 тис. тонн до інших країн.

У січні 2026 зафіксовані 8 випадків порушення ембарго ЄС на імпорт сирої нафти з Росії морським шляхом з Чорного моря. 6 рейсів відбувалися безпосередньо до портів країн ЄС, ще два рейси здійснювалися на рейдові перевалки поблизу портів ЄС. Усього на порушення ембарго до країн ЄС доставлено 912,684 тонни російської сирої нафти.

Попри західні санкції, в 2025 році Російській Федерації вдалося зберегти функціонування своєї цивільної авіації, спираючись на мережі паралельного імпорту в країнах, які не запровадили санкційних обмежень. У той час як ОАЕ, Туреччина та Китай слугували основними транзитними хабами у 2022–2024 роках, нові заходи з примусового виконання санкцій наприкінці 2024 року спричинили відповідні модифікації російських схем з їх обходу. А саме: станом на 2025 рік Індія перетворилася на головний канал із задокументованими поставками понад 50 млн дол., маршрути через Центральну Азію та Кавказ поширилися через багатоюрисдикційні корпоративні ланцюги, а посередники дедалі частіше змінювали бізнес-моделі та юрисдикції, щоб уникнути виявлення. Цей звіт документує конкретні тренди і події 2025 року події на тлі базової архітектури обходу санкцій, створеної впродовж 2022–2024 років.

У січні 2026 року зафіксовано 9 випадків порушень ембарго ЄС на імпорт нафтопродуктів з Росії (без сирої нафти) морським шляхом з Чорного моря. 8 із них стосувалися доставки нафтопродуктів на рейдові перевалки поблизу портів ЄС. Ще 1 рейс виконувався безпосередньо до країни ЄС. Усього на порушення ембарго у січні 2026 року доставлено 327,716 тонн нафтопродуктів.

У січні 2026 року зафіксовано 166 випадків експорту сирої нафти та нафтопродуктів з Росії через порти Чорного моря. Найбільша кількість суден, що здійснювали перевезення належать компаніям із Греції. Усього через порти Чорного моря у січні 2026 року доставлено близько 10,3 млн тонн російської сирої нафти та нафтопродуктів.

Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews на основі результатів власного моніторингу публікує базу даних морського експорту казахської сирої нафти Каспійського трубопроводного консорціуму (КТК) з російського порту Новоросійськ на Чорному морі у грудні 2025 року. Всього за грудень 2025 нафту КТК з російського порту Новоросійськ вивозили 25 танкерів. Вони вивезли в цілому 3,8 млн тонн нафти, в тому числі близько 3.1 млн тонн до країн ЄС та 739 тис. тонн до інших країн.

В січні 2026 року російські збройні сили здійснили не менше 22 атак ракетами, БпЛА та МБЕКами на порти Великої Одеси, задіяні в роботі Українського експортного коридору, порти Подунав'я та Одещину. Застосували не менше: 3 БР «Іскандер», 2 ракет Х-31П, 4 керованих авіабомб та не менше 200 ударних дронів та дронів-імітаторів.