Статті

Повідомлення моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», редакції Blackseanews та «Майдану закордонних справ» про стан перекриття Чорного моря під приводом військово-морських навчань у травні 2020 року.

Незважаючи на суттєве погіршення економічної ситуації, пандемію та санкції, Росія не припинила політики експансії та агресивних дій за кордоном, і передусім проти України. Глобальні процеси, звісно, не оминають і Чорноморський регіон. Про це та інше - у статті президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара.

Моніторингова група проаналізувала список юридичних осіб, що міститься в Указі Президента від 14 травня, та оновила загальну базу даних юросіб, щодо яких запроваджені санкції України, США та ЄС у зв’язку з агресією проти України.

Найбільш цікавим виявилося не те, що є у списках, а те, чого там немає…

Загальна площа українського моря (територіальне море та виключна морська економічна зона) до російського вторгнення дорівнювала 137 000 кв. км. Починаючи з 20 лютого 2014 року Україна втратила контроль над власною морською акваторією загальною площею близько 100 000 кв. км. Морська «повзуча» окупація не припиняється... У цій критичній ситуації Україні необхідно зробити 5 юридичних кроків у сфері морської безпеки, які будуть мати значення не тільки для нашої держави, а и для безпеки всього Чорноморського регіону.

Існують певні обставини, за наявності яких спор стосовно делімітації морських кордонів може бути передано на розгляд примусової погоджувальної комісії. Автори вважають за доцільне та обгрунтовують можливість передати спір між Україною та РФ стосовно делімітації морського кордону в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці на врегулювання за примусовою погоджувальною процедурою

В умовах окупації Крим перетворюється на «санкційний заповідник», від найменшого зв'язку з яким будуть відхрещуватися навіть в Росії. А нові економічні проблеми внаслідок світової кризи, спричиненої коронавірусом, ще більше ускладнять бюджетування і без того цілком дотаційного півострова. Тож не дивно, що фактор пандемії Росія намагається використати для спроби зняття міжнародних санкцій... Про це – у закінченні нашої нової книги «Як діють кримські санкції».

З початку 2020 спостерігається посилення ознак, що свідчать про підготовку РФ до загострення ситуації в Чорному морі з використанням військових спроможностей, створених в окупованому Криму. Звичайно, що ці прогнози можуть не відбутися. І вони точно не відбудуться, якщо Україна буде працювати на випередження...

Мониторинговая группа «Института Черноморских стратегических исследований» и редакции BSNews представляет обновленную базу данных морских судов ("Черный список"), которые после оккупации Крыма Россией посещали 9 портов Крымского полуострова: в Евпатории, Севастополе (2 порта), Ялте, Феодосии, Керчи (4 порта).

Морський кордон між Україною та Росією – в Чорному й Азовському морях і Керченський протоці – досі не встановлено. Необхідно якомога швидше вжити усіх передбачених міжнародним правом заходів задля встановлення морського кордону з РФ. Зокрема, було б слушно вивчити можливість застосування проти РФ умовно «примусової» погоджувальної процедури, передбаченої в Конвенції ООН з морського права

На 7-му році окупації Крим, продовжуючи залишатися проблемою, став ще й загрозою – плацдармом для військової експансії РФ і на материкову частину України, і навіть у Чорноморсько-Середземноморському регіоні. Тому «кримський» санкційний режим необхідно трансформувати відповідно до нової ситуації. Як саме – у черговій главі нової книги журналістів BlackSeaNews «Як діють кримські санкції».

Перший рік окупації Криму був позначений «всеросійським фонтаном оптимізму та інвестиційних ідей» стосовно створення на захопленому півострові «нової вітрини Росії» – з Кремнієвої долиною, «нанотехнологіями», вільною економічною зоною тощо. Проте справжня «економічна модель Криму» описується двома словами – «мілітаризація» та «санкції». І ще – пропаганда та приховування реального стану... Читайте про це у черговій главі нашої нової книги «Як діють кримські санкції».

Питання морських просторів сучасної України є не лише актуальним, а й болючим. Тому перш, ніж виробляти політику, варто розібратися з типологією морських просторів відповідно норм міжнародного морського права та національного законодавства. Важливими є також міжнародні документи стосовно морських кордонів між Україною та іншими прибережними державами. Тим паче, що проблему найнагальнішого для держави морського кордону – з РФ – і досі не вирішено...

Єдиним кримським підприємством, де продовжується масштабна військова суднобудівельна програма, наразі є керченський завод «Залив». Тут розташований один з найбільших суднобудівних доків у Європі, аналогів якого на території РФ немає. Як окупанти використовують його для військових цілей та як на це впливають санкції – у черговій главі нової книги журналістів BlackSeaNews «Як діють кримські санкції».

У квітні 2020 року половина суден пройшли до українських портів Азовського моря в режимі, який може вважатися нормальним, деякі – навіть зовсім без зупинки в Керченській протоці. Така ситуація спостерігається вперше з червня 2018. Про її причини, про те, чи означає це "зняття блокади" Азовського моря з боку РФ, або це тільки здається – читайте...

Після окупації Криму український державний завод «Море» в Феодосії був «переданий» у федеральну власність РФ. Його «куратором», а потім "офіційним" орендарем став Ленінградський завод «Пелла», який хотів збудувати на українських потужностях ракетні корвети для ЧФ РФ... Але не так склалося, як гадалося... Читайте продовження нашої нової книги «Як діють кримські санкції»