США інвестують $9 млрд у криголами для стримування РФ та Китаю в Арктиці

Масштабний законопроєкт президента Дональда Трампа передбачає фінансування, на яке Берегова охорона США чекала ще з початку 2010-х років. Законом під назвою “One Big Beautiful Bill Act” (“Один великий прекрасний закон”) передбачено виділення майже $9 мільярдів на розширення флоту арктичних криголамів.

Про це повідомляє профільне видання з морської тематики gCaptain, пише Флот-2017.

Зазначається, що у документі передбачено $300 мільйонів на модернізацію інфраструктури, пов’язаної з базуванням нещодавно придбаного криголама Storis у Джуно, Аляска.

У рамках так званого “арктичного пакета” Військово-морські сили США отримають також $115 мільйонів на дослідження та розвиток наявної інфраструктури у полярних широтах.

Законом теж передбачено $4,3 мільярда на Polar Security Cutters — найбільші й найпотужніші криголами, якими відтепер оперуватиме Берегова охорона. Перший корабель цього класу вже перебуває на стадії будівництва. Додаткове фінансування дозволяє закрити фінансову прогалину для завершення будівництва щонайменше трьох таких суден.

Ще $3,5 мільярда спрямовано на середні полярні криголами, що отримали назву Arctic Security Cutters. Нещодавно Берегова охорона опублікувала інформацію, у якій окреслила вимоги до розміру, потужності та автономності цих суден. Виділеного фінансування має вистачити на будівництво щонайменше трьох одиниць, частково залежно від того, чи будуватимуться вони у США, чи у співпраці з іноземними верфями, що може знизити вартість.

Тристоронній договір ICE Pact, підписаний у листопаді 2024 року між США, Канадою та Фінляндією, відкриває шлях до спільної розробки криголамів. За оцінками, країни Заходу потребуватимуть 70–90 криголамів у найближче десятиріччя, аби замінити застарілий флот і розширити присутність у регіоні. Нещодавно Німеччина та Південна Корея вже схвалили будівництво нових суден.

Ще минулого тижня президент Трамп заявив, що його адміністрація розглядає можливість придбання вживаного криголама у Фінляндії та закупівлі ще двох нових. Саме фінські верфі та конструктори — насамперед Aker Arctic — збудували більшість криголамів у світі.

Масштабна програма фінансування Арктики покликана стримати зростаючий вплив росії та Китаю у регіоні. Росія має у своєму розпорядженні близько 40 криголамів, серед яких вісім атомних, і ще щонайменше чотири перебувають на стадії будівництва. Хоча більшість суден залучені у підтримці видобутку нафти й газу, частина з них належить Північному флоту ВМФ росії та мають озброєння.

Китай також завершив будівництво кількох власних моделей і проводить спільні арктичні патрулювання з росією. Зокрема, у вересні 2024 року біля берегів Аляски діяла спільна флотилія з чотирьох кораблів.

“Нове фінансування суттєво наближає Берегову охорону США до реалізації давньої мети — мати у складі 8–9 криголамів. Водночас терміни будівництва й введення в експлуатацію суден залишаються невизначеними”, – зазначають журналісти.

Будівництво першого Polar Security Cutter на верфях Bollinger Shipyards у штаті Міссісіпі зазнало кількарічної затримки — очікується, що перший важкий криголам США за останні 50 років буде зданий не раніше 2030 року.

Аби пришвидшити розробку та будівництво вітчизняних суден, Bollinger та Edison Chouest Offshore у травні створили альянс United Shipbuilding Alliance (USA) — платформу для налагодження серійного виробництва криголамів у США. Тим часом канадська компанія Davie придбала низку активів у Техасі, зокрема Gulf Copper & Manufacturing, аби перетворити штат на центр криголамного будівництва Північної Америки.

“Якщо президент Трамп прагне встигнути запустити хоч один новий криголам до завершення свого нинішнього терміну, йому доведеться просувати змішаний підхід — поєднання будівництва суден у США та закупівлі за кордоном. Проте останній варіант потребує окремого президентського дозволу”, – підсумовує видання.