Чи можна притягнути росію до відповідальності за воєнні злочини на морі

18:00 16.02.2024

В часи, коли росія обстрілює цивільні судна, а Рада безпеки ООН більше нагадує циркову виставу, варто звернутися до історичних прикладів та міжнародного права. USM розповідає про порушення росією правил війни на морі, Керівництва Сан-Ремо, а також можливу відповідальність за злочини проти судноплавства. 

Правила є навіть у воєн. Принаймні, раніше цивілізований світ уявляв собі «етичний» збройний конфлікт, у якому цивільні громадяни воюючих сторін страждають якнайменше. 

«Норми» в ненормальні часи регулюють міжнародні документи. Багато з них росія вже порушила: Статут ООН, Гаазьку та Женевську конвенції, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї та багато інших. 

Що важливо — в деяких з цих документів також є правила ведення війни на воді. І з початку повномасштабного вторгнення росія порушила не один документ і атакувала не одне цивільне судно в Україні. 

Приклади, коли росія порушувала правила ведення війни на морі

Так, у лютому 2022 країна-терорист захопила пошуково-рятувальне судно «Сапфір», яке виконувало гуманітарну місію в районі острова Зміїний. 

Ці дії є порушенням норм Міжнародного морського права та ведення бойових дій на морі — згідно з Керівництвом Сан-Ремо з міжнародного права, що застосовується до збройних конфліктів на морі (1994 р.), гуманітарні та рятувальні судні противника не підлягають нападу.

Відомо, що на «Сапфірі» перебував священник, адже судно прямувало на Зміїний, аби забрати звідти тіла загиблих (як вважалося на той момент) захисників. Таким чином «Сапфір» можна було віднести і до суден, що виконують релігійні функції — а напади на них також заборонені, згідно з документом.

Також у 2022 році росіяни двічі атакували танкер Millennial Spirit під прапором третьої країни — Молдови. Судно перевозило мазут та дизельне пальне. 

У 2023 році рф також продовжила порушувати усі міжнародні документи та обстрілювати цивільні судна:

29 січня російська армія обстріляла Херсонський порт та пошкодила два іноземні судна. В результаті стався витік нафтопродуктів у Дніпро;

13 серпня Міноборони рф з гордістю повідомило, що корабель «Василий Быков» пострілами зупиняв цивільне судно «Шюкрю Окан» в Чорному морі;

8 листопада ворог вдарив ракетою Х-31П в напрямку одного з портів Одещини — й влучив у торговельне судно під прапором Ліберії.

Одне з суден, яке постраждало від російської атаки в порту Херсона.

Як працює міжнародне право щодо збройних конфліктів на морі
Як розповів USM директор наукової установи «Інститут національної безпеки», юрист-міжнародник та доктор філософії в галузі політології Богдан Устименко, правових документів про правила ведення війни на морі є декілька. 


Це, зокрема, Гаазька конвенція від 18 жовтня 1907 року про бомбардування морськими силами під час війни, Гаазька конвенція від 18 жовтня 1907 року про деякі обмеження в користуванні правом захоплення у морській війні, Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі тощо.

Також є й вищезгадане Керівництво Сан-Ремо 1994 року. Керівництво розробляла група фахівців з міжнародного права та військово-морських експертів з 24 різних держав у 1988-1994-х роках.

За словами Богдана Устименка, саме Керівництво Сан-Ремо є зведенням норм міжнародного права, що застосовується до збройних конфліктів на морі, а також містить експертні позиції. 

Наприклад, Керівництво містить визначення, коли діяльність торговельного судна робить його воєнним об’єктом (пункт 60). Також в документі є перелік випадків, коли на торговельні судна під прапорами нейтральних держав можна нападати (пункт 67).

Згідно з документом, воєнними об’єктами можна вважати судна, що, наприклад:

Встановлюють міни;

Розривають підводні кабелі та трубопроводи;

Беруть участь в огляді та обшуку нейтральних торгових суден тощо. 

Проте під такі описи підходять…російські судна, які перевозять нафтопродукти для військових цілей. Чи судна типу Sparta російської «Оборонлогистики», що транспортують зброю. Не забудьмо й про диверсії на трубопроводах і підводних кабелях за кордоном, до яких можуть бути причетні судна, пов’язані з рф.


Чи актуальне зараз Керівництво Сан-Ремо

За словами Богдана Устименка, Керівництво Сан-Ремо не є документом, який держави зобов’язані виконувати, не є міжнародним договором, вчиненим суб’єктами міжнародного права. 

«Зверну увагу, що після закінчення роботи над Керівництвом Сан-Ремо, відбулося багато подій, які мають значення для розвитку права збройного конфлікту на морі», — зазначив експерт. 

Загалом, останні 30 років демонструють широке застосування нових засобів ведення бойових дій на морі. Це й розвиток дронів, й зброї спрямованої енергії (DEWs), в тому числі бойових лазерів тощо. Крім того, міжнародні суди та організацію за цей сам ухвалили низку важливих рішень, що впливають на забезпечення морської безпеки.

«Саме тому Керівництво Сан-Ремо 1994 року втрачає актуальність. Своєю чергою, сучасним міжнародним документом є Керівництво Ньюпорт 2023 року з права збройного конфлікту на морі. Авторами цього Керівництва є провідні вчені головних морських держав світу, а саме: Австралії, Індії, Німеччини, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів та Японії. Необхідно додати, що Керівництво Ньюпорт унікальне також тим, що відображає правозастосовну практику перелічених вище морських держав», — зазначив Богдан Устименко. 

Але слід враховувати, що Керівництво Ньюпорт, також як й Керівництво Сан-Ремо, не є міжнародним договором, обов’язковим для виконання його сторонами.

Чи є майбутнє у міжнародних документів-регуляторів воєнних дій

У 1945-1946 роках відбувався Нюрнберзький процес альянтів проти представників Третього Рейху. На лаві підсудних були, зокрема, грос-адмірал флоту Третього Рейху та головнокомандувач військово-морського флоту Німеччини Карл Деніц, а також головнокомандувач ВМФ Еріх Редер.

Підсудних звинувачували у воєнних злочинах. Серед них:

вбивства і жорстоке поводження з цивільним населенням на окупованих територіях і у відкритому морі;
вбивства та жорстоке поводження з військовополоненими та військовослужбовцями країн, з якими Німеччина перебувала в стані війни, а також з особами, що знаходилися в плаванні у відкритому морі.

Карл Деніц на засіданні Нюрнберзького трибуналу (найдальший у другому ряду).
Ми поцікавилися у Богдана Устименка, чи можна схожим образом притягнути рф до відповідальності за злочини, в тому числі й на морі. 

«Ми всі є зараз свідками руйнації світового порядку, контури якого були окреслені ще у далекому 1945 році. ООН перетворилася на паралізовану бюрократичну структуру, нездатну захистити своїх членів від міжнародних злочинів. Рада Безпеки працює неефективно», — поділився юрист. 

Експерт зазначив, що рф з кінця 1991 року без будь-яких законних підстав обіймає крісло постійного члена Ради Безпеки ООН — й цю ситуацію не можна назвати інакше, ніж як «театр абсурду».


Постійний представник рф в Раді безпеки ООН Василій Небензя.

«Чи зможе дати НАТО гідну відсіч росії у разі нападу цього серійного агресора на одного з членів Організації – це питання, на яке сьогодні ствердно відповісти неможливо, на жаль», — зазначив Богдан Устименко. 

Він також нагадав, що «дипломатія без зброї — що музика без інструментів». Саме тому міжнародне право є безпорадним без примусово-силових механізмів та готовності застосовувати їх проти порушників.

«Найближче майбутнє може бути за відносно невеликими регіональними безпековими союзами держав, які об’єднують власні ресурси заради колективної безпеки. Але виникає логічне питання: чи може будь-який регіональний союз забезпечити безпеку судноплавства у Світовому океані? Відповідь на це питання позитивною бути не може», — поділився юрист. 

Водночас Богдан Устименко впевнений, що російська федерація — як держава, так й російські злочинці — будуть притягнуті до відповідальності та заплатять за всі порушення міжнародного права. 

«Є очевидним, що попереду нас чекають роки системної та важкої роботи в юридичній площині оцінки російських воєнних злочинів. В тому числі й на морі», — резюмував експерт. 

Ще на цю тему