Польща підтримує збільшення транзиту українського зерна до третіх країн

Рішення про ембарго на експорт українського зерна на польський ринок буде прийнято в будь-якому разі, проте це не означає призупинення транзиту агропродукції з України до третіх країн.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив голова комісії Сейму Польщі у закордонних справах, депутат Сейму від правлячої партії “Право і Справедливість” (PiS) Радослав Фогель.

“Цього рішення (про ембарго на українське зерно – ред.) не уникнути: його прийме або Єврокомісія, або Польща з іншими країнами, або лише Польща. Однак хочу підкреслити, що це рішення не означає повної заборони на експорт збіжжя, оскільки й надалі відбуватиметься його транзит через територію Польщі”, - сказав він.

Водночас політик підкреслив, що польська сторона “рішуче налаштована на збереження і спрощення можливостей для здійснення цього транзиту”. За його словами, Варшава й надалі підтримуватиме збільшення транзиту українського збіжжя і закликає Єврокомісію фінансово підтримати транзит через територію Польщі, Словаччини, Румунії.

“Ми маємо суперечку в одному з секторів наших відносин, але її фундаментом не є якийсь злий умисел з боку Польщі, адже Польща допомагала Україні й продовжуватиме це робити”,- наголосив депутат Сейму.

Він підкреслив, що поява великих обсягів українського зерна на ринку є “серйозною загрозою для польської економіки, й уряд країни мусить на це реагувати, дбаючи про інтереси Польщі й польського фермера”.

“Але це не є якимсь ворожим кроком щодо України, а виключно справа захисту польського ринку. І весь час треба пам’ятати, що за цієї ситуацією стоїть Росія”,- наголосив політик.

Фогель не приховує, що ця справа стала елементом виборчої кампанії в країні. Водночас, за його словами, правляча партія PiS “намагається не використовувати цю справу в політичній боротьбі, а підходити до цього з холодною головою, виключно у контексті пошуку рішення, яке, з одного боку, захистить польського аграрія, а з іншого – не залишить Україну наодинці з її проблемами”.

Він висловив думку, що Україна і Польща мають знайти спільне рішення у цій ситуації, діяти навіть так, як, наприклад, під час обрання Папи Римського, коли конклав засідає, доки не обере нового понтифіка.

“Це жарт, звісно. Але ця домовленість між нашими країнами потрібна. Польща сподівається на розуміння з боку України, що дії Варшави не спрямовані проти Києва. Польські політики діють в інтересах Польщі, а українські – в інтересах України. Якщо ми підійдемо до переговорів з усвідомленням цього, то можемо досягнути позитивного рішення. Не думаю, що ця заборона триватиме кілька років”, - зауважив політик.

Як повідомляв Укрінформ, Рада міністрів Польщі на засіданні у вівторок ухвалила постанову, в якій попередила Єврокомісію, що продовжить в односторонньому порядку ембарго на українське зерно після 15 вересня, якщо Брюссель не прийме відповідного рішення. Воно діятиме доти, "доки не будуть врегульовані відносини в аграрній сфері між Польщею та Україною".

У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року. Ці країни хочуть продовжити заборону на імпорт до кінця року і розширити її на деякі інші товари.

Українська влада наполягає, що у разі продовження Єврокомісією заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня Київ може розглядати дзеркальні заходи.