Група депутатів Європарламенту закликала Україну заповнити «юридичну прогалину», що виникла після рішення КСУ

18:29 30.10.2020

Група депутатів Європейського парламенту оприлюднила заяву, в якій закликає уряд і парламент України якнайшвидше заповнити юридичну прогалину, що виникла внаслідок рішення Конституційного суду України щодо антикорупційного законодавства.

Як повідомляє брюссельське незалежне інтернет-видання новин про Європейський союз EU Political Report, у заяві шести євродепутатів Україну закликано швидко відновити повністю дієздатну, дієву і всеосяжну інституційну архітектуру боротьби з корупцією, зокрема і в судовій галузі, при цьому повністю зберігши незалежність останньої від виконавчої і законодавчої влади, передає Радіо Свобода.

«У цьому контексті ми наголошуємо, що Національне агентство з запобігання корупції, яке зберігає свої повні повноваження, відіграє вирішальну роль, і рішення Конституційного суду не має використовуватися як привід для його послаблення чи обмеження його можливостей», – мовиться в заяві.

Її автори, серед іншого, нагадують владі України, що більш рішучі дії для запобігання корупції і боротьби з нею є серед життєво важливих передумов підтримки України з боку ЄС, і вони є серед тих точних і конкретних зобов’язань, які Україна взяла на себе в контексті Угоди про асоціацію, Плану дій для візової лібералізації і угоди про позику за умовами програми макрофінансової допомоги.

«Серед іншого, Україна конкретно зобов’язалася запровадити повністю дієву систему перевірки активів і потенційних конфліктів інтересів урядовців і посадовців у тих галузях і на тих посадах, які найбільш вразливі перед корупцією. Тепер ми очікуємо, що Україна виконає ці зобов’язання якнайшвидше», – наголосили європарламентарі.

Вони також нагадали, що допомога від ЄС і подальший розвиток співпраці України з Євросоюзом чітко обумовлені: Україна має бути твердо віддана реформам і принципам ЄС і уникати будь-якого відступу, особливо в такій чутливій галузі, як боротьба з корупцією.

Серед авторів заяви – четверо відповідальних за моніторинг ситуації в Україні. Це Міхаель Ґалер, який є доповідачем Європарламенту з питань України і представляє найбільшу в ньому парламентську групу Європейської народної партії, і ще троє так званих «тіньових доповідачів» із питань України від трьох інших політичних груп – Влодзімеж Цімошевич, Пятрас Ауштрявічус і Віола фон Крамон-Таубадель.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

Ще на цю тему