Регламентація морських кордонів між Україною та іншими державами: Румунія, Туреччина, Росія


Богдан УСТИМЕНКО,
магістр права, консультант Фундації «США-Україна»
Тетяна УСТИМЕНКО,
к.ю.н., доцент, професор кафедри цивільного права
і процесу Національної академії внутрішніх справ

Висвітливши основні положення щодо територіальних вод, прилеглої зони, виключної економічної зони та континентального шельфу відповідно до приписів міжнародного морського права та національного законодавства України, вбачаємо за необхідне звернути окрему увагу на чинні міжнародні документи щодо встановлення морських кордонів між Україною та іншими державами.

Україна межує з трьома прибережними державами – Туреччиною, Румунією та Російською Федерацією.

Морський кордон
між Україною і Туреччиною

Морський кордон між Україною і Туреччиною був визначений на підставі угоди між урядами обох країн про кордон економічних (морських) зон.

Згідно зі статтею 1 цієї угоди кордон континентального шельфу між Україною і Республікою Туреччина в Чорному морі від 30.05.1994 є також кордоном економічних (морських) зон між цими двома країнами.

Морський кордон 
між Україною та Румунією

Лінію морського кордону між Україною та Румунією було встановлено у 2009 році на підставі рішення Міжнародного Суду ООН.

У статті 2 «Договору про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією» (далі – Договір), обидві країни згідно з принципами і нормами міжнародного права та принципами Гельсінського заключного акту підтвердили непорушність чинного між ними кордону. Також вони заприсяглися утримуватися від будь-яких зазіхань на нього, а також від будь-яких вимог чи дій, спрямованих на загарбання й узурпацію частини чи всієї території, що належить іншій Договірній Стороні.

Окрім того, Україна та Румунія домовились укласти окремий договір про режим кордону між своїми державами та вирішити питання делімітації їхнього континентального шельфу і виключних економічних зон у Чорному морі на підставі принципів та процедур, погоджених шляхом обміну листами між міністрами закордонних справ. 

16.09.2004 Румунія подала до Міжнародного Суду ООН позов проти України через суперечку «щодо встановлення єдиної морського кордону між двома державами в Чорному морі з метою делімітації належних їм континентального шельфу та виключних економічних зон».

У своїй заяві офіційний Бухарест стверджував, що 02.06.1997 підписав з Україною Договір про відносини співпраці і добросусідства, а також Додаткову угоду, в якій держави зобов’язалися досягти згоди із зазначених вище питань. Обидва документи набули чинності 22.10.1997. 

Румунія наполягала на тому, що переговори, які проходили з 1998 року, не принесли результатів.

Юрисдикцію суду вона обґрунтовувала положеннями пункту 4 h Додаткової угоди, якими передбачалося, поміж іншого, що цей спір передадуть до Міжнародного Суду на вимогу однієї із сторін, якщо його не буде врегульовано в розумні строки, не пізніше ніж через два роки після початку переговорів.

Між сторонами існували розбіжності стосовно проходження морського кордону, що встановлюється, – зокрема щодо ролі з цього погляду острова Зміїний (морського об’єкта, розташованого в північно-західній частині Чорного моря, приблизно в 20 морських милях на схід від дельти Дунаю).

03.02.2009 Міжнародний Суд ООН поставив крапку у цій справі, встановивши лінію морського кордону між Україною та Румунією.

Ми вважаємо, що в головному судовому органі Організації Об’єднаних Націй Україна, на жаль, цю справу програла. Адже Міжнародний Суд ООН при делімітації кордону з Румунією не врахував виключну економічну зону та континентальний шельф українського острова Зміїний відповідно до частини 2 статті 121 Конвенції. 

Морський кордон між Україною
та Російською Федерацією

Морський кордон між Україною та Російською Федерацією – в Чорному й Азовському морях і Керченський протоці – досі не встановлено.

Наразі є підписаним та ратифікованим «Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки». Відповідно до  першого абзацу статті 1 цього договору Азовське море та Керченська протока історично є внутрішніми водами України і Російської Федерації.

Необхідно зазначити, що твердження, ніби Азовське море та Керченська протока є внутрішніми водами України і Російської Федерації, є вочевидь абсурдним, оскільки внутрішні води можуть належати лише одній державі, а не двом, що прямо підтверджується змістом статті 8 Конвенція ООН з морського права. Нею ж встановлено, що частину внутрішніх вод становлять лише води, розташовані в бік берега від вихідної лінії територіального моря.  

Отже, Азовське море та Керченська протока не є та не можуть бути «внутрішніми водами».

В другому абзаці статті 1 цього договору Україна та Російська Федерація визначили, що Азовське море розмежовується лінією державного кордону відповідно до угоди між Сторонами. Але станом на грудень 2019 року води Азовського моря лінією державного кордону так і не розмежували.

(Докладно див.: Чи є дійсним укладений Кучмою та Путіним договір про Азовське море і Керченську протоку)

*   *   *

Наразі охорона тимчасового, «умовного» (не встановленого відповідно до приписів міжнародного морського права) кордону з Російською Федерацією здійснюється Україною на підставі розпорядження президента «Про охорону державного кордону України в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці та забезпечення прав України у виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі у північно-східній частині Чорного моря»

Цим розпорядженням встановлено, що до моменту досягнення домовленості між Україною і Російською Федерацією щодо визначення державного кордону в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці та визначення лінії розмежування виключних (морських) економічних зон і континентального шельфу в північно-східній частині Чорного моря, Державний комітет у справах охорони державного кордону України у взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади зобов’язаний здійснювати охорону держкордону в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці, а також охорону прав України у виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі у північно-східній частині Чорного моря по лініях, визначених Президентом України.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти очевидного висновку: 
Україні необхідно якомога швидше вжити усіх передбачених міжнародним правом заходів задля встановлення морського кордону з Російською Федерацією.

Зокрема, було б слушно вивчити можливість застосування проти Російської Федерації умовно «примусової» погоджувальної процедури, передбаченої підпунктом і) пункту а) частини 1 статті 298 та розділом 2 Додатку V Конвенції.

Окрім цього, за відсутності чинних законів України про її внутрішні води та територіальне море, вважаємо за необхідне їх прийняття Верховною Радою. 

 

Використані джерела:

1. Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 р. № 1307. URL: // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1307-2009-%D0%BF.

2. Yoshifumi Tanaka, The International Law of the Sea, third edition (Cambridge University Press, 2019), p. 7.

3. Конвенція Організації Об’єднаних Націй з морського права від 10.12.1982, ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року» № 728-XIV від 03.06.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999 р., № 31, стаття 254.

4. Краткое изложение решений, консультативных заключений и постановлений Международного Суда 2008-2012 годы (ООН, Нью-Йорк, 2014 год). URL: // https://www.icj-cij.org/files/summaries/summaries-2008-2012-ru.pdf. - С. 85.

5. Конституція України від 28.06.2996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р., № 30, стаття 141.

6. Про державний кордон України: Закон України від 04.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р., № 2, стаття 5.

7. Про прилеглу зону України: Закон України від 06.12.2018 р. // Офіційний вісник України. – 2019 р., № 4, стор. 11, стаття 105. 

8. Про виключну морську (економічну) зону: Закон України від 16.05.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р., № 21, стаття 152.

9. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003 р., № 11, стор. 303, стаття 462.

10. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Туреччина про кордон економічних (морських) зон України і Республіки Туреччина від 30.05.1994 р. URL: // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792_008.

11. Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією від 02.06.1997 р., ратифікований 17.07.1997 р. URL:  //  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/642_003 .

12. Краткое изложение решений, консультативных заключений и постановлений Международного Суда 2008-2012 годы (ООН, Нью-Йорк, 2014 год). URL: // https://www.icj-cij.org/files/summaries/summaries-2008-2012-ru.pdf. – С. 69.

13. Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24.12.2003 р. URL: // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_205.

14. Розпорядження Президента України «Про внесення змін до Розпорядження Президента України від 6 жовтня 1998 року № 515 «Про охорону державного кордону України в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці та забезпечення прав України у виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі у північно-східній частині Чорного моря» від 6 серпня 1999 року № 187/99-рп. URL: // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/99-%D1%80%D0%BF.

 

 

*   *   *

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів.



Ми в соцмережах
Новости от KINOafisha и TVgid
Загрузка...
Загрузка...
Новинки кино - http://kinoafisha.ua/skoro/
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд