UA EN

«Трофейна економіка». Скільки риби видобуває Росія в захоплених водах навколо Криму / 2014-2021

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

представляє оновлений цикл публікацій
«Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму 2014 – 2021»:

Зворотна структурна перебудова економіки Криму в умовах окупації – повернення до СРСР / 2014-2021

«Трофейна економіка». Мілітаризація Криму як фактор промислового зростання / 2014-2021

«Трофейна економіка». Пограбування вкраденого українського шельфу Чорного моря / 2014-2021

«Трофейна економіка». Скільки риби видобуває Росія в захоплених водах навколо Криму / 2014-2021

Кримська «трофейна економіка». Розпродаж українського майна / Оновлений огляд 2014 - 2021

Окупований туризм. Як змінився туристичний потік в Криму / 2014-2021

Економіка окупованого Криму. Експортна катастрофа / 2014-2021

Банківська система в Криму – що насправді відбувається на окупованому півострові / 2014-2021

Інвестиції в Криму. Що фінансує «кримська» Федеральна цільова програма РФ / 2014-2021

«Міграційна зброя РФ. Надшвидка заміна довоєнного населення Криму російським»

Стан водопостачання в окупованому Криму / 2014-2021

Правда про Кримський окупаційний бюджет, малий та середній бізнес, зарплати та пенсії в умовах окупації / 2014-2021

* * *

До окупації Криму Росія видобувала в Азово-Чорноморському басейні в середньому близько 30 тисяч тон біоресурсів. Це сумарні об’єми вилову підприємств Краснодарського краю, Ростовської області, Ставропольського краю, Волгоградської області та Республіки Адигея.

Об’єм вилову залишався майже стабільним впродовж 2007 – 2013. У 2014 кримські риболовецькі господарства впродовж декількох місяців не мали ліцензій й не виходили в море. Однак навіть за цей перший рік окупації загальний об’єм російського видобутку в Азово-Чорноморському басейні помітно зріс за рахунок кримської частини (див. діаграми).

Діаграма 1. Обсяги вилову риби Російською Федерацією в Азово-Чорноморському басейні
в 2013-2020, тис. тонн

В останні роки РФ припинила оприлюднювати дані щодо власне «кримського улову», але оцінити масштаб придбань окупантів в цій галузі не важко. Якщо порівнювати російський видобуток тільки у Чорному морі по окремих видах промислової риби, то можна побачити, що за п’ять років (2015–2019) вилов шпрота (кільки) зрос в 3,9 разів у порівнянні з п'ятьма останніми передвоєнними роками (діаграма 2). Вилов калкану збільшився у 9,2 разів, а вилов ставриди – у 20 (діаграма 3).

Діаграма 2. Російський вилов окремих видів риб в Чорному морі в 2000-2020 роках (шпрот, хамса), тонн

* * *

За повідомленнями Федерального агентства РФ з риболовлі, кількість користувачів водних біоресурсів Криму зросла більш ніж втричі після «входження півострова до складу Росії». В Азово-Чорноморському територіальному управління Росриболовлі цю тенденцію пояснили «особливостями дозвільної і податкової політики».

До березня 2014 риболовлею в Криму займалися 89 підприємців. За результатами 2015 рибалив вже 181 господарський суб’єкт; наприкінці 2016-го – 267. А з 2017 кількість користувачів вже утримується на рівні щонайменше 300.

До окупації риболовні підприємства Криму використовували для промислу 42 одиниці реєстрового флоту. Станом на 1 квітня 2015 право на плавання під прапором Російської Федерації та право власності на судна російського зразка отримали 32 рибопромислових судна. У серпні 2016 року окупаційна влада відзвітувала про майже повне завершення процесу перереєстрації рибопромислового флоту – під прапором РФ зареєстровано 38 кримських риболовецьких суден. Тобто збільшення кількості промислових суден у кримських рибалок не сталося.

Таким чином,

приріст у декілька разів кількості риболовецьких підприємств, які працюють у водах і за квотами захопленого Криму, відбувся саме за рахунок російських суб’єктів підприємницької діяльності.

Навіть при поверхневому огляді переліку тих, хто отримав дозвіл на вилов риби можна побачити, що, наприклад, Сімферопольське ТОВ «Крим-ресурс» засноване у січні 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «Мангуст» із російського міста Курган. А засновниками ТОВ із гучною назвою «Великий Крим» у липні 2015 року стали двоє мешканців Чечні.

За даними Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції інтернет-видання www.blackseanews.net, промисловий лов риби біля узбережжя окупованого Криму в Чорному і Азовському морях ведуть, як мінімум, 110 середніх промислових суден.

Крім того, авторами постійно фіксується масове прибережне тралення групами сейнерів до 10 суден одночасно. Ці сейнери йдуть уступом один до одного на відстані декількох сотень метрів. Вони фактично виконують суцільну зачистку кримського узбережжя від Керчі до Євпаторії (придонне тралення активними різноглибинними тралами), починаючи зі 100-200 метрів від берега.

Діаграма 3. Російський вилов окремих видів риб в Чорному морі в 2000-2019 роках (ставрида, калкан, барабуля), тонн

* * *

Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції інтернет-видання www.blackseanews.net, прогнозує наступний розвиток подій в сфері рибальства РФ в Азово-Чорноморському регіоні:

У «кримському секторі» Чорного моря держава-окупант буде значно збільшувати вилов чорноморської камбали-калкан в окупованій частині ВМЕЗ України – біля західного узбережжя Криму (Каламітська затока) та в районі від кримського мису Тарханкут до острова Зміїний (див. карту).

Ця «російська рибальська стратегія» буде спиратися на захоплені в 2014 морські райони видобутку природного газу на морському шельфі, що охороняються ЧФ та спецпризначенцями РФ та співпадають з основними районами промислу камбали-калкан.

У зв'язку зі значним підвищенням солоності води Азовського моря (через зменшення стоку вод річок Дон і Кубань) та внаслідок хижацького промислу останніх років біля узбережжя Криму, хамса втрачатиме промислове значення. Тому зусилля РФ будуть зосереджені на вилові хамси біля узбережжя невизнаної Абхазії.

Виключна морська економічна зона України та основні райони вилову чорноморської камбали-калкан

* * *

Ця публікація створена за підтримки Центру прав людини ZMINA.
Зміст публікації є предметом виключної відповідальності авторів.

Ще на цю тему