UA EN

Майдан закордонних справ: Світ за тиждень. 22-30 вересня 2017 року

10:00 02.10.2017

Тиждень, що минає, пройшов під знаком широкого міжнародного волевиявлення: парламентські вибори в Німеччині, плебісцит щодо незалежності Курдистану та розвиток подій навколо референдуму про незалежність Каталонії.

Втім, реальні результати мало лише загальнонаціональне голосування в Німеччині – решта подій хоча й відбулися, однак за відсутності якихось відчутних наслідків, принаймні поки що…
 

Парламентські вибори в Німеччині

Олег БЄЛОКОЛОС
дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»

У неділю, 24 вересня, німці прийшли на виборчі дільниці та обрали депутатів парламенту (Бундестагу), які згодом мають визначити, хто стане канцлером і формуватиме новий уряд Німеччини.

Як відомо, перемогу здобув консервативний блок пані Меркель ХДС/ХСС, при цьому показавши найгірший результат за майже 70 років – 33%. Соціал-демократична партія Німеччини на чолі з екс-президентом Європейського парламенту Мартіном Шульцем отримала на виборах близько 20,8%. Правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» вперше пройшла до Бундестагу, здобувши 12,6%; Вільна демократична партія (ВДП) – 10,7%; Ліві – 9,2%; а «Зелені» – 8,9%.

Думки щодо утворення можливої коаліції різняться, однак її найбільш вірогідними учасниками називають ХДС/ХСС, ВДП та «Зелених». Непрості переговори між представниками політичних сил наразі тривають: зокрема існують суттєві розбіжності між ВДП та «Зеленими» у підходах до питань міграції та освіти. Тим більше що окрім внутрішніх викликів, політикам у Берліні є над чим сьогодні серйозно замислитися й у зовнішній сфері: загроза тероризму, пов’язаного з радикалізацією тамтешньої молоді під впливом ідеології Ісламської держави; окупація Криму та агресія Кремля на сході України й санкції щодо Москви; посилення авторитарних тенденцій у Туреччині та неоднозначне ставлення до них німців турецького походження; тертя з низкою східноєвропейських країн щодо проблематики біженців; майбутнє Європейського Союзу в контексті згаданих та інших викликів; розбіжності зі США стосовно питань зміни клімату та протекціонізму в міжнародній торгівлі тощо.

Плебісцит щодо незалежності Курдистану

За даними курдських мас-медіа, явка на референдум 25 вересня в Курдистані становила 72% (від 8,4 млн осіб, що можуть брати участь у голосуванні), переважна більшість (93,2%) обрала незалежність. Безумовно, рішення щодо створення самостійної держави відповідатиме праву націй на самовизначення, але ж і вступатиме у протиріччя з принципом територіальної цілісності інших держав.

Тож виникає питання, чи стане цей результат тим ударом, що розрубає геополітичний вузол, реалізувавши прагнення державності, чи, навпаки, він виявиться ще більш затягнутим. Відповідь дасть лише час. Виглядає так, що без взаємоприйнятного вирішення курдського питання навряд чи можливо вести мову про тривалу стабільність у регіоні Близького та Середнього Сходу.

А те, що в цьому регіоні явно неспокійно, засвідчило оприлюднення у четвер, 28 вересня, аудіопослання лідера Ісламської держави (ІД) Абу Бакра аль-Багдаді, якого ще з 28 травня вважали загиблим унаслідок авіаудару російських повітряних сил поблизу міста Ракки, оплоту ісламістів у Сирії. Як зазначили ЗМІ, ватажок ІД згадує останні події у світі, як от проведення референдуму в Курдистані та випробування ядерної зброї в КНДР.

Розвиток подій навколо референдуму про незалежність Каталонії

Доволі заплутаною видається ситуація навколо референдуму про незалежність Каталонії: 20 вересня, за 11 днів до заходу, центральний уряд Іспанії вдався до силової протидії його проведенню.

Як відомо, парламент Каталонії влітку цього року пішов на загострення ситуації: підготував проекти законів про референдум та відокремлення Каталонії, заснування незалежної держави, однак конституційний суд Іспанії в липні заборонив їхнє ухвалення. 29 серпня 2017 року правляча в даному регіоні партія сепаратистів виступила з вимогою негайно ухвалити ці закони з метою створення максимально сприятливого аргументу для «торгівлі» з Центром.

Між тим, центральний уряд Іспанії аргументує свою позицію тим, що компетенція щодо незалежності належить усьому народу Іспанії, а конституція базується на неподільній єдності іспанської нації. Супротивники сепаратизму підкреслюють консенсусну природу конституції Іспанії: двоє з семи її засновників були каталонцями, а ратифікація основного закону стала результатом компромісу та здобула 90% підтримки в Каталонії. На їхню думку, право на вихід можна вирішити шляхом внесення змін до Конституції. Сепаратисти ж відкидають цей шлях як нереалістичний, оскільки він вимагає кваліфікованої парламентської більшості, що є досить маловірогідним.

Ескалація дій центрального уряду стосовно недопущення референдуму в Каталонії є доволі ризикованою. Адже схоже на те, що тамтешні сепаратисти наразі не готові до компромісних підходів щодо виходу з кризи.

Іноземні гастролери до окупованого Криму

На цьому тижні не уникнули пильної уваги «Майдану закордонних справ» й іноземні гастролери до окупованого Криму. Можна констатувати, що, заохочуючи відвідування окупованого півострова – передусім це стосується іноземців, – Росія має на меті демонстраційний ефект: необхідно довести, що все більше громадян західних держав визнають Крим російським, «санкції не працюють», а тому півострів слід визнати частиною Російської Федерації.

Привертає увагу те, що велика кількість зафіксованих порушників відвідують окупований півострів не вперше. Поступово складається коло постійних відвідувачів, які вже не намагаються якось приховувати свої вояжі та твердять на прес-конференціях саме те, чого від них очікує Росія.

Очевидно, настав час для світової спільноти піддати остракізму тих, хто не лише ігнорує норми міжнародного права, а й зневажливо ставиться до прав людини, які знахабніла держава-окупант постійно та грубо порушує в Криму.

* * *

Огляди подій і тенденцій у світі - спільний проект Фонду «Майдан закордонних справ» з політичною партією "Українське об'єднання патріотів - УКРОП" - «Світ за тиждень».

 

Ще на цю тему