У Киргизстані через ризик санкцій припинили роботу понад 50 компаній

Станом на 20 жовтня у Киргизстані 52 підприємства припинили свою діяльність з метою зниження ризиків, пов’язаних з ухиленням від міжнародних санкцій.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Азаттик із посиланням на заяву Міністерства економіки та комерції Киргизстану.

Відомство офіційно підтвердило готовність до тісної взаємодії з Євросоюзом, Великою Британією та США для мінімізації ризиків, пов’язаних з ухиленням від міжнародних санкцій. Основна мета полягає у забезпеченні надійності фінансової системи, захисті законної торгівлі та підтримці умов для довгострокового економічного розвитку, зазначили у міністерстві.

Там також поінформували, що наразі щодо 57 організацій розпочато процедури примусової ліквідації, тоді як ще 25 організацій проходять перевірки. Окрім цього, державні банки Киргизстану закрили понад 240 рахунків.

У міністерстві прокоментували й діяльність мережі А7 та стейблкоїна А7А5.

Спецпредставник з питань санкційної політики і мінімізації санкційних ризиків президента Киргизстану Бакит Сидиков заявив, що країна публічно підтвердила готовність «жорстко припиняти» будь-які спроби використання своєї території та фінансової інфраструктури для обходу міжнародних санкцій. Він додав, що Киргизстан уважно ставиться до стурбованості ЄС, Британії та США, зокрема через діяльність мережі A7 і стейблкоїна А7А5.

Сидиков додав, що держоргани, регулятори і фінансові організатори вже здійснюють системну роботу з виявлення та припинення таких операцій, а також із запобігання ризикам через пов’язані структури, посередників та нові платіжні канали.

За підрахунками Радіо Азаттик, станом на червень 31 компанія з Киргизстану потрапила під санкції західних країн. Серед них п’ять банків: «Керемет Банк», «Капітал Банк», «Толубай Банк», «Євразійський ощадний банк» та «ЕкоІсламікБанк».

Як повідомляв Укрінформ, Standard Chartered, Citigroup та інші міжнародні банки обробляли мільярди доларів від підтримуваної Кремлем фінтехкомпанії A7, яка проникла у світову фінансову систему завдяки масштабній операції з підробки документів.

A7 заснував у Росії та Киргизстані молдовський олігарх Ілан Шор за підтримки державного «Промсвязьбанку», який має тісні зв’язки з оборонною промисловістю.