Керівники європейських спецслужб попередили про посилення російських диверсій

Керівники спецслужб Чехії, Латвії та Швеції вважають, що Росія найближчими місяцями може посилити диверсійну кампанію в Європі. 

Про це вони заявили в інтерв’ю The Guardian, пише Радіо Свобода.

Голова чеської Служби безпеки та інформації (BIS) Міхал Куделка припустив, що Москва може спробувати провести обмежене вторгнення на територію однієї з країн НАТО, що межують із Росією. Серед інших можливих сценаріїв він назвав провокації під чужим прапором та масштабні операції впливу.

За оцінкою Куделки, такий сценарій може реалізуватися протягом «місяців, а не років». При цьому керівник BIS наголосив, що західні країни вдаються до заходів, щоб не допустити такого розвитку подій.

Голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієтс висловив більш обережну позицію. За його словами, існують ознаки підготовки Москви до «рішучіших дій» у Європі, але латвійська розвідка не бачить ознак неминучого нападу. Незрозуміло й те, чи має Росія конкретні плани чи Москва прагне насамперед поширювати страх і невизначеність у західних суспільствах.

Керівник Служби військової розвідки та безпеки Швеції Томас Нільссон заявив, що російська диверсійна активність стає небезпечнішою. «Переломним моментом» він назвав інцидент із озброєним безпілотником в аеропорту Лейпцига, відповідальність за який влада Німеччини поклала на російські спецслужби. За словами Нільссона, такі дії здатні призвести до людських жертв або серйозних збитків критичної інфраструктури.

Спецслужби також наголошують на зміні ймовірної російської тактики. Якщо раніше метою диверсій та підпалів могло бути переважно створення паніки, то тепер, за їхніми оцінками, дедалі частіше обираються конкретні об’єкти, пов’язані із підтримкою України. Серед них – залізнична інфраструктура, логістичні об’єкти та підприємства оборонної промисловості.

За словами Куделки, російська тактика будується на принципі «ескалації заради деескалації»: Москва розраховує посилити тиск настільки, щоб європейські країни скоротили підтримку України. Додатковим ефектом диверсійної кампанії стає навантаження на спецслужби: тепер, зазначив він, кожну велику пожежу чи збій доводиться перевіряти як можливу диверсію.

Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, посилаючись на дані розвідки, заявив, що Росія найближчими місяцями може спробувати завдати ударів безпілотниками або ракетами по території країн НАТО. За його словами, метою може бути перевірка готовності альянсу застосувати статтю 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону. Президент Франції Емманюель Макрон назвав попередження Туска обґрунтованими та підкріпленими розвідданими.

Кремль заперечує існування планів нападу на країни НАТО. Речник президента Росії Дмитро Пєсков у серпні заявив, що такі припущення «не мають нічого спільного з реальністю та намірами Російської Федерації».