Росія судиться з корейською верф’ю через газовози для «Арктик СПГ 2» 

Російський газовий проєкт «Арктик СПГ 2» вимагає від південнокорейської верфі Hanwha Ocean близько $1 млрд компенсації за зірвані контракти на будівництво газовозів. 

Про це повідомляє Gospodarka Morska, пише usm.media.

Заяву про початок провадження в Сінгапурському міжнародному арбітражному центрі (SIAC) подали 1 вересня. За інформацією Hanwha Ocean, сума позову наразі становить 1,37 трлн вон, або приблизно $1,02 млрд. У компанії зазначили, що сума може ще зрости, оскільки російська сторона досі не надала детального розрахунку збитків.

Справа стосується контрактів на будівництво спеціалізованих газовозів класу Arc7, пристосованих до плавання у важких льодових умовах. Hanwha Ocean, яка раніше працювала як Daewoo Shipbuilding & Marine Engineering, мала збудувати шість таких суден: три для російського «Совкомфлоту» і три для японської Mitsui O.S.K. Lines.

Контракти на судна для «Совкомфлоту» скасували через санкції, запроваджені після початку повномасштабної війни проти України. Нинішній позов стосується порушення так званих Step In Agreements, пов’язаних із розірваними суднобудівними контрактами. 

Hanwha заявила про намір захищатися в арбітражі й водночас шукати мирне врегулювання. Для корейської верфі це вже не перший спір навколо цих контрактів. Раніше претензії щодо скасованих замовлень висували інші російські судновласники.

Будівництво спеціалізованого флоту було одним із ключових елементів бізнес-моделі «Арктик СПГ 2». Проєкт «Новатеку» передбачав виробництво близько 19,8 млн тонн ЗПГ на рік із терміналу на Гиданському півострові. Для транспортування газу до Азії потрібні судна, здатні самостійно ходити в кризі — газовози Arc7 мають підсилені корпуси та системи для роботи в арктичних умовах. Саме вони мали відкрити проєкту найкоротший шлях до Китаю.

Санкції радикально змінили цю модель. Arctic LNG 2 розпочав виробництво в грудні 2023 року, проте перші поставки — усі до Китаю — стартували лише в серпні 2024-го. Американські санкції обмежили доступ до технологій, фінансування та необхідного флоту.

Значення спору виходить за межі кількох суден. Північний морський шлях є одним із ключових елементів російської стратегії експорту сировини з Арктики до Азії. Маршрут пролягає вздовж арктичного узбережжя Росії — від Карських воріт до Берингової протоки. Для перевезення ЗПГ до Китаю це скорочує рейс приблизно до 15 діб проти вдвічі довшого традиційного шляху через Суецький канал.

До серпня 2026 року маршрутом перевезли близько 6 млн барелів нафти — майже половину від усього обсягу за 2025 рік. У 2025-му російські вантажі становили близько 60% усього обсягу перевезень Північним морським шляхом, а ЗПГ, нафта й конденсат — близько 83% російських перевезень.

Втім, газовози льодового класу значно складніші й дорожчі за стандартні судна, а після санкцій можливості Росії їх отримувати обмежені. Через це «Арктик СПГ 2» нині використовує складніші логістичні схеми, зокрема перевантаження на плавучих сховищах у районі Мурманська та Камчатки. Частину вантажів потім доставляють до Китаю іншими суднами, зокрема маршрутами в обхід прямого проходу Північним морським шляхом.

Докладно з переліком російських підприємств під санкціями можна ознайомитись у Базі даних юридичних осіб, щодо яких запроваджено санкції України, ЄС, Канади, Великобританії та США у зв'язку з російською агресією проти України.