Командувач НАТО заявив, що Європа компенсувала скорочення військової участі США — AP

Верховний командувач НАТО Алекс Грінкевич заявив, що європейські союзники переважно заповнили прогалини, які виникли після рішення Сполучених Штатів скоротити військовий внесок у разі кризи. 

Грінкевич закликав європейські країни надати більше військового обладнання після того, як США 3 червня повідомили союзників, що більше не постачатимуть на континент низку важливих можливостей. Серед них були авіаносець із кораблями підтримки, літаки для дозаправлення в повітрі, десятки винищувачів та інші засоби. Про це повідомили Associated Press, пише ZN.ua.

Командувач також почав переглядати резервні плани на випадок нападу на Європу. Це стало частиною ширшої оцінки того, як Альянс зможе діяти, якщо частина американських ресурсів у кризовій ситуації не буде доступною в попередньому обсязі.

Так звана модель сил НАТО, або NATO Force Model, є головним планом Альянсу щодо залучення військ і техніки 32 країн-членів у мирний час, під час кризи або у війні. У ній визначено, які саме військові ресурси командувачі можуть використовувати поетапно протягом перших шести місяців будь-якого конфлікту.

За словами Грінкевича, за кілька тижнів європейські союзники значною мірою закрили прогалини, що залишилися після американських скорочень у NATO Force Model. Він зробив цю заяву за кілька днів до саміту НАТО в Туреччині, який має відбутися 7–8 липня за участі президента США Дональда Трампа та лідерів інших країн Альянсу.

Грінкевич зазначив, що планування сил буде однією з головних тем майбутньої зустрічі. Саме там союзники мають обговорювати, як НАТО забезпечуватиме готовність до можливих криз і які ресурси кожна країна зможе надати в межах спільних оборонних планів.

Водночас командувач визнав, що окремі прогалини ще залишаються. За його словами, у тих сферах, де союзники наразі не мають ідентичних можливостей для заміни американських ресурсів, НАТО розглядає альтернативні варіанти, які можуть дати подібний ефект. Грінкевич не розкрив деталей щодо таких альтернативних можливостей. Він також не уточнив, які саме напрями досі потребують додаткового посилення.

Рішення Пентагону стало несподіванкою для багатьох союзників. США повідомили НАТО, що більше не надаватимуть попередній обсяг сил і засобів, оскільки зосереджуються на потенційних загрозах в інших регіонах, насамперед з боку Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Після цього європейські союзники та Канада почали перевіряти власні запаси й можливості, щоб визначити, що вони зможуть запропонувати у разі нападу на одну з країн Альянсу. Йшлося про пошук техніки та військових спроможностей, які могли б замінити або частково компенсувати скорочений внесок США.

Зокрема, Велика Британія підвищила рівень готовності другого авіаносця та винищувачів F-35 для можливого використання в надзвичайних ситуаціях. Це стало одним із прикладів того, як європейські країни намагаються швидко адаптуватися до зміни американської позиції.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше применшував наслідки рішення адміністрації Трампа. Він вважає, що в разі реального конфлікту Сполучені Штати все одно перекинуть до Європи більше ресурсів, як це вже було під час війни проти Ірану.

Минулого місяця Рютте заявив, що питання полягає не в тому, де саме зараз розташовані війська й техніка. За його словами, головне — хто і що робитиме, якщо оборонні плани НАТО будуть активовані, зокрема в разі ситуації за статтею 5.

Стаття 5 установчого договору НАТО передбачає колективну гарантію безпеки для всіх 32 союзників. Відповідно до неї, напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх.

Водночас ця норма не зобов’язує держави автоматично надавати саме військову підтримку. Однак у разі такого сценарію багато країн, імовірно, все ж долучилися б до допомоги союзнику, який зазнав нападу.

Також, на тлі перегляду оборонних можливостей НАТО європейські військові чиновники раніше заявляли про необхідність змінити підхід до ведення війни в нову еру бойових дій. Заступник верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі сер Джонні Стрінгер на оборонній конференції в Лондоні наголосив на потребі масового використання недорогого обладнання, зокрема безпілотників і перехоплювачів. Він також закликав зменшити залежність від дорогих платформ, виробництво яких може тривати роками, та посилити можливості для глибоких точних ударів, електромагнітної війни й протиповітряної оборони. Командувач німецької армії генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг заявив, що війна в Україні та конфлікт на Близькому Сході показали фундаментальну зміну сухопутної війни.