Країни Балтії закликали ЄС прискорити відмову від російської нафти — FT

Країни Балтії закликали Брюссель прискорити реалізацію відкладених планів щодо заборони на імпорт російської нафти, оскільки побоювання ЄС щодо серйозної енергетичної кризи на тлі війни США з Іраном не виправдалися. 

Про це повідомляє FT, пише ZN.ua.

За словами джерел FT, на зустрічі міністрів енергетики країн ЄС у п’ятницю, 26 червня, Естонія, Латвія та Литва закликали винести на розгляд пропозицію щодо поступового припинення імпорту російської нафти, аргументуючи це тим, що експорт російських енергоносіїв допомагає Москві фінансувати війну проти України.

Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен не коментував ці зауваження під час закритої зустрічі. Однак Єврокомісія пообіцяла винести пропозицію на розгляд.

Такі заклики пролунали на тлі поступового відновлення судноплавства в Ормузькій протоці після того, як США домовилися з Іраном про продовження перемир’я, що мало б стимулювати нафтові ринки. Зазвичай приблизно п’ята частина світових обсягів нафти та газу проходить через цей важливий водний шлях у Перській затоці.

З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року ЄС вжив низку заходів, щоб позбутися залежності від російських енергоносіїв. За оцінками Єврокомісії, імпорт нафти з Росії у 2025 році становив 2% від загального обсягу постачання, порівняно з 27% на початку 2022 року, але це все одно становило 9,7 млн тонн сирої нафти.

ЄС домовився про поступове виключення російського газу зі свого енергетичного балансу до осені 2027 року. Однак війна на Близькому Сході призупинила реалізацію цих планів. Пропозицію щодо заборони на імпорт російської нафти мали винести на розгляд 15 квітня, але в березні цей пункт вилучили з попереднього порядку денного Єврокомісії.

Відповідаючи на запитання про перспективи запровадження заборони, заступник міністра енергетики Польщі Войцех Врохна заявив FT, що Варшава вважає її необхідною “до кінця року”.

“Але ми розуміємо занепокоєння щодо цін, доступності [постачання] та конкурентоспроможності, що може стати наслідком цього. Це ціна, яку ми маємо заплатити, щоб стати незалежними від російських ресурсів”, — додав він.

Тимчасова угода між США та Іраном сприяла збільшенню обсягів вантажоперевезень через протоку. У п’ятницю, 26 червня, Єврокомісія заявила, що ринок нафтопродуктів “продемонстрував глибину та стійкість”, попри попередження про те, що в Європі могло закінчитися авіаційне паливо.

На думку Йоргенсена, ситуація на Близькому Сході зробить імовірнішим те, що Європі вдасться уникнути дефіциту авіаційного палива та іншої продукції цього літа.

“Ми маємо визнати, що навіть у разі укладення угоди США з Іраном повернення до нормального стану на ринку нафти займе кілька місяців, а на ринку газу — кілька років”, — додав водночас він.

Пошкодження енергетичної інфраструктури в таких країнах, як Катар — найбільший експортер скрапленого природного газу до Європи — означає, що деякі об’єкти не зможуть швидко відновити виробництво, навіть якщо перемир’я триватиме.

Єврокомісія також прагне прискорити електрифікацію, щоб допомогти Європі відмовитися від викопного палива. У п’ятницю країни ЄС досягли згоди щодо нового пакету правил, який прискорить видачу дозволів та сприятиме розбудові транскордонних ліній електропередачі.

Наприкінці минулого року держави ЄС домовилися, що Єврокомісія винесе на розгляд питання про заборону імпорту російської нафти, але переговори щодо цих заходів зайшли в глухий кут після того, як унаслідок американсько-ізраїльських ударів Іран заблокував Ормузьку протоку. Закриття важливого для транспортування енергоносіїв водного шляху викликало побоювання щодо кризи енергопостачання.

Просування заборони на російську нафту може зіткнутися з опором з боку країн, які значною мірою залежать від енергоносіїв із РФ, таких як Угорщина та Словаччина, а також з боку держав ЄС, які борються з високими цінами на енергоносії. Окремі країни ЄС, однак, не зможуть накласти вето на цей захід.

Докладно з переліком російських підприємств під санкціями можна ознайомитись у Базі даних юридичних осіб, щодо яких запроваджено санкції України, ЄС, Канади, Великобританії та США у зв'язку з російською агресією проти України.