Джерело: ЄС готує альтернативи "репараційним позикам" Україні через позицію Бельгії
У рамках підготовки Європейською комісією пропозицій щодо забезпечення Євросоюзом фінансових потреб України у 2026-2027 роках (options paper) як альтернатива "репараційним позикам" на базі заморожених активів Росії, розглядаються спільні кредити держав ЄС та двостороннє кредитування.
Про це кореспондентці "Європейської правди" повідомив обізнаний з процесами посадовець ЄС на умовах анонімності.
У ЄС обговорюють різні варіанти фінансування України у 2026-27 роках, у разі, якщо Бельгія відмовиться брати участь у "репараційних позиках".
"Основних опцій дві: перша – це "репараційні позики" на базі заморожених державних активів Росії, друга – це модель позик, яка передбачає, що держави-члени ЄС будуть брати кредити для фінансування України протягом наступних двох років", – розповів посадовець ЄС.
Він додав, що розглядається також третя модель: двосторонні кредити чи допомога Україні від окремих держав-членів ЄС, але вона відіграватиме доповнюючу роль.
Співрозмовник "ЄвроПравди" оцінив модель "репараційних позик" як більш вигідну, оскільки, на відміну від звичайних позик, вона не передбачає сплату відсотків.
За його словами, держави-члени вже неофіційно почали обговорення переваг та недоліків кожного підходу, щоб остаточне рішення затвердили лідери на засіданні Європейської ради 18-19 грудня в Брюсселі.
Наразі більшість держав ЄС схиляється до того, що саме "репараційні позики" є правильним шляхом, але на цю опцію досі не погодилася ключова держава в даному процесі – Бельгія, на території якої знаходяться понад 180 млрд євро заморожених активів РФ, що їх планують використати для позик.
"Перемовини з Бельгією про використання російських державних активів на допомогу Україні тривають за зачиненими дверима. Але я вірю, що це має бути можливо", – зауважив європосадовець.
На його думку "лідери держав ЄС в цілому відкриті для урахування занепокоєнь уряду Бельгії".
Як повідомляла "Європейська правда", міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що існує зв'язок між нещодавніми інцидентами з дронами в Бельгії та дискусіями щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні.
Спостереження дронів над аеропортами та військовими базами стали постійною проблемою в Бельгії.
Раніше в ЄС непублічно висловлювали занепокоєння, що МВФ може заблокувати фінансову підтримку України через нездатність країн-членів домовитись про надання Києву "репараційної позики".
Остаточне рішення щодо "репараційних позик" буде ухвалене у грудні 2025 року.
Ще на цю тему
- 05.12.2025 У МВФ зробили заяву щодо використання активів РФ для підтримки України
- 27.11.2025 Україна і МВФ погодили нову програму на 4 роки: усі деталі
- 17.11.2025 Місія МВФ розпочала роботу в Україні
- 03.11.2025 ЗМІ: в ЄС непокояться за підтримку України з боку МВФ через суперечку про росактиви
- 03.09.2025 Місія МВФ прибула до Києва, попереду 7–8 днів переговорів
- 11.08.2025 Нова програма з МВФ: навіщо вона потрібна Україні та якими будуть умови
- 04.07.2025 МВФ повідомив, яких реформ чекає від України
- 01.07.2025 МВФ завершив восьмий перегляд програми EFF – Україна отримає близько $500 млн
- 29.05.2025 Україна та МВФ досягли домовленості щодо чергового траншу - Шмигаль
- 31.03.2025 До держбюджету надійшло $400 млн чергового траншу МВФ – Шмигаль
- 29.03.2025 МВФ погодив виділення Україні нового траншу на $400 мільйонів
- 20.02.2025 Місія МВФ почала працювати в Україні