Бельгія окреслила «червоні лінії» щодо кредиту Україні на 140 млрд євро — Politico
Бельгія встановила “червоні лінії” щодо використання заморожених російських активів для фінансування кредиту Україні на 140 млрд євро, включаючи угоду країн ЄС про розподіл усіх поточних і майбутніх ризиків, пов'язаних із таким планом, на суму, що перевищує 170 млрд євро.
Про це повідомляє Politico, пише ZN.ua.
Столиці країн ЄС намагаються послабити занепокоєння Бельгії щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів Євросоюзу 23 жовтня. Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоб ЄС незабаром після цього представив юридичну пропозицію.
Серед 27 країн ЄС Бельгія має найбільший інтерес у цьому питанні, оскільки саме в цій країні знаходиться депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину заморожених російських активів.
Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати на будь-які юридичні та фінансові претензії з боку Росії, й активно закликає всі країни ЄС надати гарантії щодо кредиту, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат.
“Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро, які Єврокомісія пропонує мобілізувати. Потенційний ризик може бути значно вищим за номінальну суму”, — заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер лідерам ЄС під час неформального саміту минулого тижня в Копенгагені.
“Гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій. Арбітражні процедури можуть з'явитися ще через кілька років”, — додав він ще одну умову.
У заяві — переліку тем для обговорення, переданому європейським лідерам 1 жовтня, детально описані “червоні лінії”, які Де Вевер окреслив для своїх колег та виконавчої влади ЄС, які шукають обхідні шляхи, щоб зробити план прийнятним для Бельгії.
Серед ідей — відмова від будь-яких заходів, що можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридично зобов'язальні, суворо виконувані гарантії, що європейські країни розділять усі поточні та майбутні ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.
“Заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядаються. Гарантії повинні бути надійними”, — сказав високопоставлений дипломат ЄС.
Єврокомісія запропонувала використати 175 млрд євро, що надійшли від заморожених російських державних активів, інвестованих у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на 140 млрд євро та погашення попереднього кредиту G7 Києву.
Наразі ці кошти зберігаються в Європейському центральному банку (ЄЦБ) під управлінням Euroclear.
У своїй заяві до лідерів Де Вевер зазначив, що схема ЄК фактично є конфіскацією — це суперечить позиції Єврокомісії, яка стверджує, що позика не передбачатиме конфіскацію державних активів Росії.
“Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація”, — сказав Де Вевер.
Він висловив думку, що схема Комісії може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, підписані наприкінці холодної війни в 1989 році.
Єврокомісія не надала значення таким побоюванням, а високопоставлений чиновник під час брифінгу для журналістів у понеділок, 6 жовтня, зазначив, що “ризики для Бельгії обмежені і є вагомі підстави стверджувати, що це не конфіскація відповідно до законодавства ЄС”.
Де Вевер також стверджував, що така схема може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть бути конфісковані в майбутньому.
“Єдина зміна, яку ми пропонуємо для Euroclear, полягає в тому, щоб інвестувати [готівкові депозити, пов'язані з активами] не в ЄЦБ, а в Єврокомісію”, — зазначив високопоставлений чиновник ЄК у відповідь на такі аргументи.
Раніше повідомлялося, що ЄС посилює тиск на Бельгію щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні. FT, посилаючись на джерела писала, що позиція Де Вевера роздратувала деяких лідерів ЄС на недавньому саміті в Копенгагені.
Ще на цю тему
- 14.11.2025 Бюджетний комітет Бундестагу погодив бюджет на 2026 рік з 11,5 млрд для України
- 14.11.2025 Німеччина планує виділяти Україні близько €1 мільярда військової допомоги на місяць – депутат Бундестагу
- 14.11.2025 Британія та Канада можуть надати власні «репараційні позики» Україні – єврокомісар
- 13.11.2025 Північні і Балтійські країни виділили ще $500 млн на закупівлю американської зброї для України
- 13.11.2025 ЄС перерахує Україні майже 6 млрд євро за двома програмами
- 12.11.2025 Зустріч міністрів G7 почнеться з розмови про Україну – глава МЗС Канади
- 12.11.2025 Данія оголосила новий пакет військової допомоги Україні на понад $210 млн
- 11.11.2025 ЗМІ: Німеччина хоче збільшити допомогу Україні до понад 11,5 млрд євро наступного року
- 06.11.2025 Латвія внесла додаткові кошти в ініціативу із закупівлі зброї США для України
- 06.11.2025 Країни Балтії посилюють підтримку України — Центр стратегічних комунікацій
- 06.11.2025 Норвегію закликають використати фонд на 1,8 трлн євро для підтримки кредиту ЄС Україні
- 05.11.2025 Естонія виділяє 3 млн євро на Starlink для України