Уперше після вторгнення в Україну. Китай відкриває ринок облігацій для російських компаній

Китай готується знову відкрити внутрішній ринок облігацій для великих російських енергетичних компаній.

Як інформує видання «Новое.Время», про це пише Financial Times. За даними джерел газети, йдеться про можливість випуску так званих panda bonds — облігацій у юанях для іноземних емітентів.

Це може стати першим виходом російських корпорацій на публічний фінансовий ринок Китаю після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році.

Історія тільки починається. Чого чекати від Китаю

Востаннє російські компанії розміщували такі боргові інструменти ще у 2017 році, коли Русал Олега Дерипаски залучив $210 млн.

Очікується, що першими позичальниками у разі реалізації проєкту можуть стати Газпром і Росатом.

З 2022 року доступ російських компаній до міжнародних ринків капіталу фактично заблокований західними санкціями. Навіть китайські банки до цього часу уникали угод, щоб не потрапити під вторинні санкції США.

Але останнє зближення Москви й Пекіна змушує фінансові установи діяти сміливіше.

Китайські рейтингові агентства вже присвоїли найвищі оцінки кредитоспроможності Газпрому та кільком іншим російським енергетичним компаніям. Це необхідна умова для виходу на ринок облігацій у КНР.

Водночас експерти попереджають, що навіть якщо емісія відбудеться, китайські банки, які виступлять посередниками, ризикують потрапити під санкції США.

Раніше повідомлялося, що Росія підписала з Китаєм меморандум про будівництво газопроводу Сила Сибіру 2 і транзитного газопроводу через Монголію Союз — Схід, повідомив голова правління Газпрому Олексій Міллер за підсумками переговорів у Пекіні. Протяжність газопроводу складе 6,7 тис. км. Цей проєкт дозволить постачати з Росії транзитом через Монголію 50 млрд кубічних метрів газу на рік. Як очікується, поставки за новою домовленістю будуть здійснюватися протягом 30 років.

За словами Міллера, вартість газу для Китаю буде нижчою, ніж для Європи, через коротше транспортне плече.

Крім того, російський монополіст Газпром домовився з Китайською національною нафтогазовою корпорацією (CNPC) про збільшення поставок по газопроводу Сила Сибіру на 6 млрд кубометрів — з 38 до 44 млрд кубометрів на рік. А також домовився про зростання поставок далекосхідним маршрутом на 2 млрд кубометрів на рік.