Росія збільшила експорт золота до Китаю у девʼять разів: причина

Основні обсяги експорту дорогоцінного металу припали на лютий–березень і жовтень–грудень 2025 року

У 2025 році Російська Федерація наростила експорт золота до Китаю, і за рік поставила до КНР 25,3 тонни. Це у дев'ять разів більше, ніж у 2024 році. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Службу зовнішньої розвідки.

Зазначається, що у грошах експорт зріс до $3,29 млрд проти лише $223 млн роком раніше. «Основні обсяги припали на два періоди – лютий–березень та жовтень–грудень, що свідчить про нестабільний експортний графік. Пікове навантаження зафіксовано в грудні, коли Росія відвантажила 10 тонн золота на суму $1,35 млрд – понад 40% річного обсягу», – йдеться в повідомленні.

Розвідка вважає, що така концентрація наприкінці року свідчить про використання золота як інструмента термінового залучення коштів. Експорт здійснювався переважно золотими злитками, що спрощує швидку монетизацію активів.

За даними Служби зовнішньої розвідки, зростання експорту відбулося паралельно зі стрімким скороченням внутрішніх золотих резервів РФ. Станом на 1 січня 2026 року у фонді національного добробуту на рахунках у центральному банку РФ зберігалося лише 160,2 тонни золота, тоді як у травні 2022 року цей показник становив 554,9 тонни. Така динаміка свідчить про системне виснаження резервів.

Нагадаємо, у 2025 році золото подорожчало на 64%, а з початку 2026 року його ціна зросла ще більш ніж на 17% і вперше в історії перевищила позначку $5 тис. за унцію.

На тлі зростання золота подорожчали й інші дорогоцінні метали: срібло зросло до $106,8 за унцію (після рекорду $109,44), платина – до $2 802 за унцію, а паладій – до $2 034,75 за унцію.

Золото та інші дорогоцінні метали вважаються так званими безпечними активами, які інвестори купують у періоди невизначеності. У п'ятницю, 23 січня, ціна на срібло вперше перевищила $100 за унцію, продовживши зростання, яке минулого року склало майже 150%.

До слова, Центральний банк Росії вперше розпочав прямі продажі золота зі стратегічних резервів на внутрішньому ринку. Продажі відбуваються для підтримки рубля, закриття бюджетних дір і латання ліквідності корпорацій.