На виборах у Румунії для дестабілізації задіяли «сплячі» акаунти у соцмережах - джерело в НАТО

Під час виборів у Румунії минулого року було проведено кампанію прихованого впливу на населення. У ній були задіяні так звані сплячі акаунти в соцмережах, створені вісім років тому, які активувалися саме під час виборчого процесу.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомило джерело у штаб-квартирі НАТО в кулуарах зустрічі міністрів оборони Альянсу 13 лютого.

На запитання агентства про те, чи має НАТО дієві інструменти протидії зловмисним кампаніям політичної дестабілізації країн-членів, яка може завдати шкоду цілям та завданням НАТО, чиновник Альянсу відповів, що такий інструментарій дійсно існує, і він спрямований на виявлення джерел дезінформації та ознак координованих кампаній з її розповсюдження через соціальні мережі.

«В першу чергу, НАТО може слугувати платформою для обміну відповідною інформацією між союзниками», – пояснив чиновник.

Разом з тим, джерело відзначило, що подібна допомога може надаватися країнам-членам тільки у випадку їх прямого звернення, адже НАТО дотримується політики абсолютного невтручання у внутрішні справи союзників.

Чиновник додав, що наразі ведеться робота над оновленням стратегії протидії гібридній агресії (Hybrid Warfare Strategy), і не виключено, що сам термін «гібридна агресія» зазнає змін, трансформувавшись у «дестабілізацію».

Як один із прикладів дестабілізуючої кампанії, за якою стояли зовнішні сили, чиновник згадав кампанію прихованого впливу на населення під час виборів у Румунії минулого року. В операції були задіяні так звані сплячі акаунти в соцмережах, створені вісім років тому, які активувалися саме під час виборчого процесу. «Тобто вони були створені заздалегідь для підготовки ґрунту для політичного втручання у майбутньому», – підкреслив чиновник.

Також особливістю шкідливої кампанії впливу чиновник НАТО назвав активне використання «мікроінфлюенсерів» – користувачів мереж з відносно невеликою кількістю підписників, які, тим не менш, зіграли значну роль у просуванні дезінформації, не будучи обізнаними, що їх використовують із деструктивною метою. «Їм платили якісь невеликі гроші, і вони просували певного кандидата», і саме завдяки їх великій кількості вдалося досягти дестабілізуючого результату.

«По-друге, коли йдеться про активні шкідливі кампанії прихованого характеру, всі країни НАТО, і ми у штаб-квартирі маємо певні інструменти, які дозволяють побачити, як ці кампанії вибудовуються і запускаються. І ми можемо підтримувати союзників у цьому сенсі», – повідомило джерело.

Як повідомляв Укрінформ, Єврокомісія посилює реагування на «мову ворожнечі» на цифрових платформах та планує докласти всіх зусиль, щоб історія з анулюванням результатів президентських виборів у Румунії через цифрові втручання не повторилася під час наступних волевиявлень.

Віцепрезидентка з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Єврокомісії Хенна Віркунен оголосила про початок консультацій щодо так званого Щита європейської демократії. Він має стати наступним елементом посилення боротьби з іноземними інформаційними маніпуляціями, втручанням і дезінформацією.

У Румунії 24 листопада 2024 року відбулися президентські вибори, на яких з-поміж 13 кандидатів найбільше голосів здобув маловідомий досі ультраправий політик Калін Джорджеску.

6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру президентських виборів. Це сталося через кілька днів після звинувачень у тому, що Росія проводила скоординовану онлайн-кампанію для просування ультраправого кандидата, який переміг у першому турі.

Румунський уряд у четвер, 16 січня, затвердив нові дати президентських виборів, які пройдуть в країні у травні.

Перший тур президентських виборів запланований на 4 травня 2025 року, а другий тур, у разі необхідності, має відбутися 18 травня.