Без продажу нафти за кордон Росія зможе воювати не більше 1-2 років - експерт

Економіст Банку Естонії Пеетер Луйкмель вважає, що без доходів від продажу нафти Росія не змогла б підтримувати військову машину на ходу довше ніж один-два роки.

Як передає Укрінформ, про це він сказав у ефірі Естонського TV.

«Можливо, половина з них (130 млрд євро в російському фонді стабільності - ред.) є ліквідною. І ці залишки теж можуть бути дещо переоцінені. Фактично треба сказати, що Росія має не більше року або двох, щоб фінансувати цю війну далі, якщо доходи від нафти зникнуть», - прогнозує Луйкмель.

За його словами, вся військова економіка РФ сьогодні фінансується міжнародним співтовариством споживачів нафти. «В цьому сенсі у російському бюджеті склалася цікава пропорція: приблизно третина бюджету - це військові витрати і приблизно третина доходів - від продажу нафти <…> Оскільки вся військова діяльність безпосередньо залежить від викопного палива та від можливостей Росії його експортувати, обмеження цього каналу чи глобальне падіння цін на сировину можуть значною мірою змінити можливості фінансування цієї війни», – вважає Луйкмель.

Він зазначає, що попит на російську нафту не зникне відразу, тим більше, що «близько двох третин російської торгівлі нафтою проходить через тіньовий флот, і покупці вже знайдені в Китаї та Індії». «Цьогорічні бюджетні плани (Росії - ред.) також засновані на надії, що вдасться відновити нафтові доходи саме за рахунок обходу стелі цін, яку західні країни встановили у розмірі 60 доларів, приблизно на 10 доларів, тобто знайти тих, хто купуватиме нафту приблизно за 70 доларів», – додав економіст.

За його оцінкою, протягом наступних семи-восьми років у Росії виникне невдоволення, коли російська інфраструктура, зокрема комунальні послуги вимагатимуть інвестицій у розмірі 100 млрд доларів, що становить чверть бюджету. «Коли 28 грудня Україна зазнала атаки всілякими літаючими об'єктами, за одну ніч було витрачено суму, що дорівнює пенсіям 5,5 мільйона пенсіонерів, насправді це досить велика сума. І такого невдоволення у всіх можливих вимірах буде чимало», – резюмував економіст Банку Естонії.