ЦТС і Maritime Logistics запускають Black Sea Indicator судноплавства в Азово-Чорноморському регіоні

Центр транспортних стратегій разом з компанією Maritime Logistics запускають спільний проект Black Sea Indicator. 

Його основна ціль - моніторинг вантажопотоків та порівняльний аналіз суднозаходів в порти України та Чорноморсько-Азовського регіону росії. Дані будуть оновлюватися кожного місяця та демонструватимуть сумарний дедвейт, кількість та основні типи суден, які оброблялися в портах за місяць і співвідношення до показників останнього передвоєнного 2021 року, пише ЦТС.

Основним завданням партнерського проекту ЦТС та Maritime Logistics є забезпечення високоякісної та точної інформації на ринку морської логістики. Він покликаний не тільки збільшити поінформованість професійної спільноти щодо тенденцій ринку, а й привернути увагу суспільства до важливих питань у сфері морської логістики країни.

"Ми взяли за орієнтир два основні показники - дедвейт за місяць і динаміку до 2021 року. Це важливий індикатор, який вказує на ефективність (чи неефективність) санкцій проти країни-агресора. І наразі ми можемо говорити скоріше про неефективність цієї політики: останні дані за квітень, свідчать про те, що країна, яка знаходиться під санкціями цивілізованого світу, збільшує вантажообіг, тоді як українські порти, заблоковані внаслідок війни, скоротили обсяги вдвічі", - відзначає директор ЦТС Сергій Вовк. 

Так, сумарний дедвейт суден, які оброблялися в портах рф в Чорноморсько-Азовському басейні за квітень склав 35,9 млн т, що майже на 1% більше ніж середньомісячний показник 2021 року. Українські порти за квітень обробили лише 5,2 млн т, що на 81% менше, в порівнянні до довоєнного 2021 року. Окрім того, в квітні цього року кількість суднозаходів в порти рф зросла до 2363 одиниць. Цифра в українських портах за цей самий час значно менша - кількість суден за квітень склала всього 328 одиниць.

"Наша компанія завжди ставить перед собою завдання бути на чолі інновацій у галузі та забезпечувати якісні послуги для наших клієнтів. Новий проект з ЦТС, який передбачає надання аналітичних даних щодо тенденцій ринку морської логістики, є однією з ініціатив, яка допоможе нам досягти цих цілей.

Ми почали активно займатися аналізом і дослідженням тенденцій фрахтового ринку понад 3 роки тому, маючи практичний досвід у менеджменті суден і фрахтовому брокерстві та агентуванні суден. Наша компанія збирає та аналізує великі обсяги даних, що дозволяє нам зрозуміти тенденції та події, які відбуваються на ринку.

Ми також готові ділитися нашими аналітичними даними з іншими компаніями в галузі заради суспільної користі та розвитку країни в цілому. Це, можливо, допоможе залучити нові інвестиції та підвищити інтерес до розвитку морської логістики в Україні", - відзначає директор Maritime Logistics Антон Шапран.

Відзначимо, що вже не перший місяць українська сторона наполягає на відновленні повної свободи торгового судноплавства у Чорному морі.

"Ми звертаємо увагу міжнародної спільноти, що блокування комерційного судноплавства навіть у військовий час - це грубе порушення міжнародних конвенцій, учасником яких є й Україна. Ми вкотре закликаємо Міжнародну морську організацію ООН, яка є гарантом безпеки світового судноплавства, зробити все можливе та поновити торговельне судноплавство в Чорному морі", - заявляв раніше заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.

Представники українського бізнесу також стоять на позиції, що в Чорноморському регіоні необхідне вільне судноплавство для всіх, або ж однакові вимоги перевірок і реєстрації суден, які наразі застосовуються до суден, які прямують до українських портів і не стосуються флоту, що слідує в порти країни-агресора.

Також зауважимо, що попри запроваджені західні санкції, російські порти за підсумками минулого року не втратили обсягів перевалки. Загальна структура вантажообігу російських портів Азово-Чорноморського басейну теж особливо не змінилася.

Тож, необхідне налагодження системи постійного моніторингу запровадження санкцій та контролю їх реалізації, а також посилення тиску на міжнародних партнерів (зокрема, Туреччину) з вимогою забезпечити однакові правила для всіх країн, що здійснюють торгівлю через порти на Чорному морі.