Операція за планом: Росія втратила свого найбільшого покупця гвинтокрилів

Росія продовжує здавати позиції на ринку озброєнь Індії, яка з радянських часів була найбільшим покупцем зброї у Кремля, а останніми роками забезпечувала понад 20% замовлень «Рособоронекспорту».

Так, Індія фактично заморозила переговори про купівлю гелікоптерів Ка-226Т, незважаючи на готовність російської сторони передати технології та локалізувати їх виробництво на індійських заводах, повідомив в інтерв'ю «Интерфаксу» у понеділок заступник голови Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Росії (ФСВТС) Володимир Дрожжов.

«На жаль, переговори з індійськими партнерами практично заморожені», – констатував Дрожжов: індійська корпорація HAL пропонує збройним силам країни легкий багатоцільовий вертоліт власної розробки. 

Росія, за словами Дрожжова, «очікує рішення Індії» щодо продовження переговорного процесу. Але марно: Міноборони країни анонсувало тендер на закупівлю гелікоптерів у морській версії ще 2018 року. «Однак конкретних рішень немає», - констатував заступник голови ФСВТС.

Міжурядову угоду на 200 гелікоптерів загальною вартістю мільярд доларів було підписано ще 2015 року. Але за вісім років до укладення контракту справа так і не дійшла, незважаючи на те, що Москва погодилася організувати виробництво 140 машин в Індії.

Візит чиновників Рособоронекспорту на індійську виставку Aero India 2023 у Бангалорі не дав результатів. Як розповів Дрожжов, ФСВТС продовжує чекати на «запрошення на контрактні переговори».

Раніше Індія заморозила спільний із РФ проект із розробки винищувача п'ятого покоління на базі Су-57. Військовим не сподобалися ні фінансові, ні технологічні параметри літака, який, за їхніми словами, не відповідають п'ятому поколінню винищувачів щодо скритності та авіоніки. 

У результаті, міжурядову угоду на купівлю 200 вертольотів загальною вартістю 1 млрд доларів і угоду з купівлі винищувачів Су-30МКІ повністю зупинено і не реалізують. Щоб вийти з цієї ситуації, Росія запропонувала Індії комплекти для виробництва літаків на її території на 1,4 млрд доларів, але і ця пропозиція не зацікавила покупців.

Як стверджує президент американського Wilson Center Марк Грін, причина падіння попиту в тому, що російська зброя виявилася неефективною в умовах сучасної війни. «Попит на російську зброю падає, зокрема, після того, як увесь світ побачив її в дії в Україні: війна завдала «величезного удару» по репутації російських постачальників», – сказав він.

Втім, ітак зрозуміло, що Росія втрачає найбільшого покупця зброї саме через ситуацію в Україні.
«Індія заморозила переговори по вертольотах та літаках після того, як побачила їхню низьку ефективність та високу вразливість у реальних бойових умовах в Україні... Все це мотивує знову поставити питання Кремлю – Операція точно йде за планом? І відповідь не потрібна. Адже це риторичне питання і все всім ясно», – пише на своїй сторінці у Facebook політик і громадський діяч Борислав Береза. 

Нагадаємо, російські окупаційні війська надалі можуть інтенсифікувати частоту ракетних атак по Україні. Для цього ворог має у своєму розпорядженні ще достатній ракетний потенціал різного типу. Ворог спочатку застосовує дрони, а потім гатить по мирних містах ракетами.