У Варшаві сподіваються, що Кримська платформа допоможе захистити права людини на півострові

Кримська платформа може підготувати підґрунтя для захисту прав людини на окупованому Росією кримському півострові.

Про це під час міністерської панельної дискусії «Міжнародна відповідь на порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму, Україна» заявив у вівторок глава МЗС Польщі Збігнєв Рау, передає Укрінформ.

«Ми сподіваємося, що ініціатива Кримської платформи, запропонована Україною, стане ефективним інструментом для захисту прав людини в Криму»,- заявив Рау.

Він зазначив, що зникнення людей і незаконні затримання в окупованому Криму стали сумною реальністю з 2014 року. Міністр зазначив, що переслідування і тиск мають місце на етнічному і релігійному ґрунті.

Міністр нагадав, що у Криму станом на грудень 2020 року понад 100 осіб, в основному кримських татар, було затримано з політичних чи релігійних мотивів.

«Примушення громадян України, які проживають у Криму, служити в російській армії, а також мілітаризація півострова разом пропагандою війни, є ще одним прикладом серйозних порушень прав людини, що викликає наше глибоке занепокоєння», - підкреслив Рау.

Він запевнив, що Польща й надалі підтримуватиме територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах.

23 лютого Україна, Латвія, Литва, Польща та Туреччина провели міністерський захід у рамках сегменту високого рівня Ради ООН з прав людини на тему “Міжнародна відповідь на порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму, Україна”.

Кримська платформа є новим консультативним та координаційним форматом, ініційованим Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму. Крім того, ініціатива має на меті відповідь новим викликам у сфері безпеки, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму. Головна мета Кримської платформи полягає в досягненні деокупації Криму та поверненні його Україні.

Передбачається, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.