Росія визнала «іноагентом» правозахисний рух «Кримська солідарність»

Міністерство юстиції Росії 26 червня розширило перелік осіб та організацій, визнаних іноземними агентами.

Про це повідомляється на сайті відомства, передає Радіо Свобода.

Серед нових фігурантів списку опинився правозахисний громадянський рух «Кримська солідарність». Російські чиновники вважають, що рух поширював матеріали іноземного агента та взаємодіяв із «учасниками міжнародних терористичних організацій та органами державної влади України».

Портал Qirim зазначає, що до списку також увійшли кримчани Сервер Мустафаєв, Ділявер Меметов, Мустафа Сейдалієв, Еміль Курбедінов, Едем Семедляєв, Ліля Гемеджі, Сервер Чолакчик, Лутфіє Зудієва, Зедін Аджікелямов, Руслан Параламов, Муміне Салієв. Вони тепер мають ставити відповідну позначку іногента.

Фотографія закритої автозаправної станції після того, як місцева влада призупинила продаж бензину населенню та підприємствам через паливну кризу, викликану українськими атаками. Саки, анексований Крим, 22 червня 2026 року

У «Кримській солідарності» наразі не коментували рішення Мін’юсту РФ.

Громадський рух «Кримська солідарність» з’явився 9 квітня 2016 року зусиллями родичів заарештованих у окупованому Криму, адвокатів та активістів як неформальна правозахисна організація для захисту жертв політичних репресій. Координатором юридичного правозахисного офісу організації є адвокат Еміль Курбедінов.

Юристи-учасники ініціативи надають первинну консультацію «групам ризику» – це громадянські активісти, журналісти, блогери, імами, представники релігійних організацій, представники заборонених на території Росії організацій, таких як Меджліс кримськотатарського народу, «Хізб ут-Тахрір», «Джамаат ат-Табліг». Особливу увагу адвокати приділяють питанню звільнення політичних в’язнів, а також протидії дискримінації, міжконфесійній і міжрелігійній ворожнечі.

Законодавство про «іноагентів» з’явилося в Росії у 2012 році. Закон дозволив визнавати некомерційні організації «іноземними агентами», якщо вони отримують фінансування з-за кордону та ведуть політичну діяльність.

Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не визначені, що дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини.

Згодом з’явилася можливість визнавати агентами ЗМІ та фізичних осіб, у тому числі тих, хто не отримує закордонного фінансування, але «перебуває під іноземним впливом». Що саме слід вважати таким впливом, російське законодавство не уточнює.