В Україні підготували концепцію популяризації кримськотатарської мови

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розробило проєкт Концепції розвитку та популяризації кримськотатарської мови на період до 2032 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінреінтеграції.

«Проєкт Концепції було підготовлено після попередніх консультацій з органами влади, експертами НАН України, освітянами, Меджлісом кримськотатарського народу, представниками медіа, неурядових організацій, інституцій та окремими експертами, у тому числі – на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Наразі проєкт документа оприлюднено для електронних консультацій з громадськістю», - йдеться в повідомленні.

Після доопрацювання і погодження з центральними та місцевими органами влади згідно із встановленою процедурою він буде внесений як політична пропозиція на розгляд Кабінету Міністрів України для ухвалення відповідного акту уряду.

У міністерстві наголосили, що необхідність удосконалення державної політики у сфері підтримки мови корінного народу спричинена погіршенням її становища до критичного рівня внаслідок тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та Севастополя, де проживає переважна більшість носіїв мови, обмеження сфер застосування кримськотатарської мови на ТОТ, зокрема через зменшення можливостей для громадян отримувати освіту рідною мовою.

«У процесі роботи над концепцією проведено десятки консультацій з фахівцями. Ми вдячні за допомогу Меджлісу кримськотатарського народу, Представництву Президента в АРК, експертам з Інститутів сходознавства і мовознавства НАН України, з кафедри тюркології Київського національного університету, з Таврійського національного університету. Ми також вивчали досвід утвердження української мови як державної, роботи над українським правописом. Окремо хочу подякувати професору Максиму Стрісі, журналістам Осману Пашаєву і Такаші Хірано за цінні доповнення. У підсумку виникло переконання, що оптимальним підходом до розвитку кримськотатарської мови є концепт «української тюркської». Адже йдеться не тільки про обов’язок української держави захистити і розвивати мову корінного народу. Йдеться про величезні можливості для всієї української нації, які повною мірою не усвідомлені. Сьогодні тюркськими мовами розмовляє 170 млн осіб, у тому числі наші стратегічні партнери» - сказав віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Своєю чергою, заступник міністра Ігор Яременко нагадав, що Мінреінтеграції звернулося до Google і Duolingo з проханням інтегрувати кримськотатарську мову до цих технологічних платформ. Логічною у цьому плані є підтримка розвитку кримськотатарської мови на основі латинської графіки, що абсолютно відповідає міжнародним тенденціям. Ця робота проводитиметься у рамках Міжнародного десятиліття мов корінних народів, упродовж 2022-2032 років.

Електронні консультації триватимуть майже місяць. Письмові пропозиції та зауваження до проєкту акта можна подавати до 22 лютого 2021 року на електронну адресу: [email protected] Консультації з питання, що винесено на обговорення, надаються за телефоном: (044) 536 92 56.

Крім того, у міністерстві повідомили, що ознайомитись із проєктом концепції можна за посиланням .

Видання нагадує, що 16 грудня 2020 року Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену Резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна».

Документ підтримали 64 члени ООН. Проти висловилися 23 країни на чолі з Росією, країною-окупантом Кримського півострова. Утрималися 86 країн. У резолюції наголошується, що РФ продовжує дискримінацію жителів півострова: кримських татар, українців та осіб, які належать до інших етнічних і релігійних груп.

Крім того, засуджується порушення прав людини в окупованому Криму, спроба анексії й тимчасова окупація півострова Росією. Документ також звертає увагу на нав'язування кримчанам російського громадянства, проведення незаконних виборчих кампаній і голосувань, зміну демографічного складу населення Криму та придушення національної ідентичності.

Резолюція засуджує незаконне встановлення російської юрисдикції та адміністрації в Криму. Окремо наголошується, що органи та посадові особи РФ, створені в тимчасово окупованому Криму, є незаконними і їх слід називати виключно «окупаційними органами Російської Федерації».

Співавторами резолюції виступили Україна, Грузія, Німеччина, США, Велика Британія, Франція, Латвія, Литва, Естонія та інші країни-партнери України.