Санкції та кораблі НАТО здатні протистояти окупації Чорного моря та морському нападу на Україну

19:01 22.02.2020

На початку травня Кремль може розпочати гарячі дії в Чорному морі біля окупованого Криму, який РФ перетворила на базу своєї оборонної промисловості.

Про це у Європарламенті під час засідання Парламентського комітету асоціації Україна — ЄС заявив український аналітик редактор інтернет-ресурсу BlackSeaNews Андрій Клименко, повідомляє Урядовий кур’єр.

Таких висновків українські експерти дійшли на підставі останніх аналітичних досліджень, які проводить моніторингова група Інституту чорноморських стратегічних досліджень і редакції BlackSeaNews щодо російської економічної війни проти України в акваторії Чорного та Азовського морів.

Повзуча окупація моря

Росія розпочала окупацію Азовського моря ще з 2017 року, коли було зведено арку незаконного Керченського мосту, висота якої дає змогу проходу суден не вищих за три десятки метрів. Після інциденту з нападом російських спецпризначенців на українські судна поблизу Керченської протоки Росія почала кампанію із блокування проходження суден цією протокою в українські порти Азовського моря. У листопаді 2018 року судна були змушені очікувати по п’ять діб, щоб зайти в порти Маріуполя та Бердянська. На початок січня 2020-го цей термін становив близько 40 годин. До початку блокади вся процедура тривала від 5 до 7 годин.

Через російську блокаду Азовського моря 2018 року потужності лише Маріупольського порту, вантажообіг якого 2013-го становив 15,5 мільйона тонн, скоротилися на 62%, тобто до 5,9 мільйона тонн.

Проте на порти Азовського моря припадає лише 5% питомої ваги вантажообігу українських портів. Решту 95% відпрацьовують порти Чорного моря. Тому українські експерти впевнені, що провокація в Азовському морі стала своєрідним тренуванням для росіян, і у 2020 році вони спрямують свої сили на Чорне море. Якщо нині служба берегової охорони РФ мотивує затяжні огляди суден у Керченській протоці тим, що вони охороняють Керченський міст від терористів, то в Чорному морі вони робитимуть те саме під приводом охорони вкрадених в України вишок для видобутку нафти й газу на Чорноморському шельфі.

«Таких установок на шельфі десять, кожну охороняє гарнізон російського спецназу, кожна устаткована радарним оснащенням, відстань від них до Одеси — 70 кілометрів, до Криму — 120 кілометрів, — розповів Андрій Клименко. Він припускає, що саме тут Росія застосує ту саму модель, що й у Керченській протоці. — Ми бачимо, що в російських ЗМІ з’являються повідомлення, нібито на українських кораблях з Одеси можуть перебувати спецзагони, які хочуть захопити газові вишки на шельфі».

Експерт додав, що Росія регулярно перекриває великі ділянки Чорного моря для проведення військових навчань, а Крим за шість років анексії перетворився на базу оборонної промисловості.

«З огляду на ці факти гаряча війна у Чорному морі видається реальною й може розпочатися після 9 травня, на хвилі патріотичного піднесення в Росії», — застеріг Андрій Клименко.

Економічний тиск — найдієвіша зброя

Щоб запобігти такому перебігу подій, слід об’єднати зусилля України, НАТО, США та ЄС. Експерти пропонують позначити на міжнародних навігаційних картах як закриту 12-мильну зону довкола Криму і звернутися до НАТО із проханням направити патрульні кораблі в Азовське море, оскільки це відчутний чинник стримування Росії.

Україна має розірвати договір з Росією від 2003 року про використання Азовського моря як внутрішнього і провести там кордон, а міжнародні партнери мають підтримати цей крок. Проте найдієвішим методом у боротьбі з Росією за Крим залишаються економічні санкції. Через шість років анексії Криму санкції необхідно істотно доповнити й розширити, вважають у Києві.

«Те, що ЄС і досі дотримується санкційного режиму проти Росії, — диво», — заявила під час дискусії латвійська євродепутатка Сандра Калнієте. За її словами, друзі України в Європарламенті не сподівалися, що санкції продовжуватимуть рік у рік.

«Проте Росія нам допомагає, щоразу роблячи щось таке, що змушує країни ЄС продовжувати санкції», — зауважила Сандра Калнієте. Вона вважає, що варто думати, як переконати європейських лідерів реагувати на провокації Росії конкретними діями, а не лише заявами.

«Путін весь час випробовує нас, чи ми не спимо тут, чи не спрямували всю увагу на Сирію», — пояснила євродепутатка.

Литовський депутат Андрюс Кубілюс запропонував створити механізм постійного підрахунку збитків від російської окупації Криму Росією, нагадавши, що необхідною методологією володіють країни Балтії, які свого часу підраховували збитки від радянської окупації. На його думку, в Європарламенті слід створити робочу групу з питань територій, окупованих Росією.

Кримське питання наступного тижня обговорюватимуть під час сесії Європарламенту в Страсбурзі. Як повідомив «УК» представник України в ЄС Микола Точицький, триває підготовка тексту відповідної резолюції.

Ще на цю тему