Плани Представництва Президента України в Криму на 2018 рік

Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін — щодо кримських питань у Державному бюджеті 2018 р. маємо як здобутки, так і проблеми.

Завершився 2017 рік, отже можна підбити певні підсумки та анонсувати плани на майбутнє, передає QHA. 

До речі, 22 грудня нами було проведено круглий стіл з нагоди 25-річчя діяльності Представництва Президента України в Криму, на якому ми відзвітувалися публічно. У першу чергу варто вказати, що у наступному році ми фокусуємося на опрацюванні Плану невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму та Стратегію реінтеграції Криму як комплекс заходів, які мають бути вжиті після деокупації півострову.

На початку року під егідою Представництва буде утворено робочу групу високого рівня з представників усіх компетентних центральних органів влади з періодичним опрацюванням актуальних питань реінтеграції та деокупації Криму, протидії російській агресії на півострові, надання відповідних пропозицій Президентові України. Представництво посилить аналітичну роботу з питань економічних, безпекових, соціальних, гуманітарних та інших процесів, що відбуваються в Криму за умов російської окупації. Ми вже отримали низку заявок від авторитетних науковців, тому найближчим часом ми сформуємо Експертну раду при Представництві як майданчик концентрації наукової та експертної думки з актуальних питань деокупації та реінтеграції Криму.

Ми продовжимо зусилля з концентрації у Херсонській області підрозділів правоохоронних та інших компетентних державних органів, що мають компетенцію у сфері деокупації Криму, протидії російській агресії на півострові, з координацією їх діяльності в межах повноважень Представництва. У перші місяці 2018 року основна наша увага буде приділятися облаштуванню на Херсонщині підрозділів Головного управління Нацполіції в АРК та м. Севастополі. 

Щодо кримських питань у Державному бюджеті 2018 року маємо як здобутки, так і проблеми. Хотілося б особливо відзначити підписання Президентом України закону про зміни до розділу VI Бюджетного кодексу України, які дають можливість уряду продовжити підтримку за рахунок бюджетних коштів телерадіокомпаній, які функціонували на території Криму і надають інформаційні послуги.

У бюджеті 2018 року продовжиться фінансування (29,7 млн. грн.) розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, зокрема тих, хто був змушений залишити Крим через російську окупацію, ці кошти будуть витрачатися насамперед у районах їх компактного розселення. Держава продовжує надавати кошти на адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (3,2 млрд. грн.).

На жаль, в Україні досі не опрацьований ефективний механізм захисту житлових та майнових прав переміщених з Криму осіб; усі наявні механізми містять багато корупційних ризиків та не мають ознак ефективності. Вважаю, що ключовими умовами має бути комплексний захист прав переміщеної особи, із тим щоб нове житло було пов’язано із ефективним доступом до конкурентної роботи та навчання; з тим, щоб надаючи людині матеріальну компенсацію за нерухоме майно, що залишилося на окупованій територій, держава отримувала б від громадянина права на таке майно, яке особа не може ефективно використовувати.

На правову допомогу родинам заручників Кремля та тимчасово окупованій території України в Криму та на Донбасі, а також на підтримку зазначених осіб та членів їх сімей за бюджетними програмами зони відповідальності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб на 2018 рік виділено 96,7 млн. грн.

Представництво буде ретельно моніторити механізми матеріальної підтримки заручників держави-агресора, які на реалізацію цих приписів Державного бюджету мають невідкладно розробити органи виконавчої влади.

Варто розуміти, що захист прав політв’язнів у юрисдикції держави-агресора та у міжнародних інституціях є важливою формою обмеження антилюдяних намірів влади РФ, але реальним шляхом до звільнення в’язнів мають стати процедури обмінів. Для цього правоохоронним органам України необхідно активізувати протидію російським диверсантам та колаборантам, їх притягнення до відповідальності в українських судах. Хочу запевнити, що Представництво буде робити усе в межах власних повноважень, щоб окремі поважні правоохоронні структури у сфері Криму більше концентрувалися не на медійних чи політичних аспектах, а на процесуальній роботі. Зокрема й у місцевостях, наближених до півострова. Коли буде належна кількість засуджених злочинців — можна буде казати про переговорний процес, який перебуватиме у сфері постійного контролю Президента України.

Повертаючись до питань публічних фінансів, додам, що за бюджетними програмами сфери відповідальності МінТОТ на 2018 рік на облаштування контрольних пунктів в’їзду-виїзду до окупованих територій не виділено нічого. За таких умов Представництво буде вживати все залежне, щоб забезпечити мінімальне облаштування КПВВ у частині дорожнього полотна, освітлення, навісів — за рахунок поточних коштів компетентних органів, залучення та якісного використання технічної допомоги. Для цього вкрай важливою була б легалізація автомобільних перевізників з КПВВ до найближчих райцентрів та до Херсону; на жаль районні та обласна держадміністрації вже три роки не мають часу та бажання оголосити відповідні конкурси на маршрути. Немає конкурсів — не працюють легальні перевізники, немає таких перевізників — не буде облаштованої автостанції (зупинки) біля КПВВ. Це замкнене коло ми обов’язково розірвемо у 2018 році, на жаль, скоріш за все — із залученням правоохоронних органів.

Окремим важливим питанням стає надання кримчанам правової допомоги. Ця проблема має два виміри: хоча законодавство надає внутрішньо переміщеним кримчанам право на безкоштовну вторинну правову допомогу, такої пільги позбавлені громадяни України, що проживають на тимчасово окупованій території, та прибувають на материк тимчасово. Для виправлення ситуації слід змінювати законодавство про правову допомогу, цей процес у 2018 році буде нами у межах компетенції ініційовано. З іншого боку, кримчани, що прибувають з Криму, звертаються за правовими послугами насамперед у Херсонській області, де у більшості районів, прилеглих до Криму, фізично відсутні адвокати, нотаріуси, існує некомплект суддів. Тут важливою вбачається позиція місцевої влади та її відповідна профорієнтаційна робота для молодих юристів; ці теми ми піднімали на черговому засіданні робочої групи Представництва у Чаплинці в грудні.

На жаль, триває проблема неврегульованості переміщення речей через КПВВ. Окремими складовими ситуації є вивезення з Криму «вантажу 200» — трун та урн з прахом, та не таке драматичне, але постійне питання переміщення через КПВВ тварин. В обох випадках існують величезні корупційні ризики, зокрема з боку співробітників митних органів. У грудні Представництво опрацювало разом з представниками Державної прикордонної служби, Нацполіції, СБУ та медичних установ питання алгоритму переміщення з Криму трун та урн з прахом. На жаль, через деструктивну позицію регіональних органів митної служби, будемо узгоджувати на початку 2018 року цей алгоритм з їх колегами на рівні Києва.

Стосовно переміщення тварин проблема полягає у тому, що це питання досі врегульоване відомчими актами схваленими у 2014 році, після чого відповідальні органи виконавчої влади було реорганізовано. Сподіваюся, що скоро ми вийдемо на прийнятний та законний алгоритм переміщення тварин через КПВВ, можливо без потреби внесення змін у чинне законодавство.

Також величезним питанням залишається облік внутрішньо переміщених кримчан. Ми за останні місяці зіткнулися з низкою негативних факторів у цій сфері. Зокрема, не ведеться облік переміщених осіб за місцем праці, не ведеться окрема статистика щодо реєстрації актів цивільного стану таких осіб, є суттєві проблеми з їх військовим обліком тощо. Зрозуміло, що з Криму постійно прибувають нові жертви репресій окупаційної влади, особи, які не можуть більше перебувати на окупованій території через відповідні ризики, проблеми та загрози. Ми очікуємо на зростання кількості переміщених з Криму осіб у 2018 році.