ООН - Росії: забезпечте права людини у Криму як окупаційна держава

ООН констатує, що після анексії Криму Росією ситуація із правами людини там суттєво погіршилася.

Про це ідеться у щорічній доповіді верховного комісара ООН з прав людини, оприлюдненій 25 вересня, пише ВВС.

У документі міститься заклик до Росії забезпечити дотримання прав людей, які живуть у Криму, й виконувати зобов'язання, «покладені на окупаційну державу відповідно до міжнародного гуманітарного права».

У доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) аналізується становище із правами людини у різних галузях протягом 2014-2017 років.

«Ситуація з правами людини у Криму після його окупації Російською Федерацією значно погіршилася. Примусове введення громадянства і правової бази Російської Федерації та, як результат, відправлення правосуддя згідно з цією базою значною мірою обмежили здійснення прав і свобод. Росія застосувала своє законодавство в Криму з порушенням міжнародного гуманітарного права. У багатьох випадках це законодавство застосовувалося вибірково», — роблять висновок автори доповіді.

Опозиція поза законом

«Органи влади РФ в Криму підтримували групи, лояльні до Росії, зокрема серед національних і релігійних меншин, у той же час перешкоджаючи критиці й незгоді та оголосивши поза законом організовану опозицію, зокрема меджліс», — наголошується у документі.

«Можливості громадянського суспільства щодо повноцінного функціонування, критики та адвокаційної діяльності значно звузилися. Було закрито ряд засобів масової інформації, що непропорційно сильно зачепило кримськотатарську і українську громади, їхнє право на інформацію й на збереження своєї культури та ідентичності», — ідеться у звіті.

У доповіді ООН окремо аналізується ситуація із правами на громадянство, на свободу та безпеку, правами ув'язнених, із свободою слова, совісті, релігії, майновими правами тощо.

Арешти і зниклі безвісти

Зокрема, УВКПЛ документально зафіксувало 10 випадків безвісти зниклих людей: шестеро кримських татар, три етнічні українці і одна особа змішаного (російсько-татарського) етнічного походження. У той же час, наголошується у доповіді, станом на 12 вересня з десяти справ стосовно вищезгаданих осіб кримінальне розслідування триває тільки в одній.

УВКПЛ задокументувало значну кількість тверджень про порушення права на свободу в результаті дій, за які можуть бути відповідальні представники влади Російської Федерації у Криму.

«Свавільні арешти і затримання набували різних форм і, як здається, слугували різним цілям — від нагнітання страху до придушення опозиції та як метод покарання», — наголошується у документі.

«У багатьох випадках жертвам не висували обвинувачення і для них не влаштовували судового розгляду; натомість їх затримували поліція, ФСБ або групи самооборони як метод тиску чи позасудового покарання», — вказують автори доповіді, додаючи, що жертвами такого поводження часто ставали журналісти, власники земельних ділянок або підприємств і особи, заарештовані під час так званих «профілактичних» поліцейських операцій на ринках, у мечетях, кафе, ресторанах або розважальних закладах. Серед затриманих осіб переважали представники кримськотатарської громади.

Громадянство і майно

Звіт також критикує політику Росії у сфері громадянства.

«Нав'язування громадянства жителям окупованої території можна прирівняти до примушення їх до присягання на вірність державі-супротивнику, що заборонено четвертою Женевською конвенцією. Крім того, норма про автоматичне громадянство не тільки є порушенням міжнародного гуманітарного права, а й викликає ряд серйозних запитань за міжнародним правом у галузі прав людини», — наголошується у доповіді УВКПЛ.

В ООН заявляють про порушення майнових прав у Криму.

«Після окупації Криму влада Російської Федерації перейшла до націоналізації державного, а іноді й приватного майна. Експропріація здійснювалася з порушенням прав власності і без будь-якої компенсації», — ідеться у доповіді.

Окупація і зобов'язання

Автори доповіді нагадують, що Генеральна асамблея ООН у спеціальній резолюції засудила зміну статусу Криму Росією, а згодом кваліфікувала ці дії як окупацію. У доповіді міститься рекомендація «дотримуватися прав людини всіх осіб, які живуть у Криму, й виконувати зобов'язання, покладені на окупаційну державу відповідно до міжнародного гуманітарного права».

Окрім того, УВКПЛ закликає Росію забезпечити належний і безперешкодний доступ міжнародних місій із спостереження за ситуацією з правами людини й правозахисних неурядових організацій до Криму.

У документі також містяться рекомендації урядові України.

Зокрема, «використовувати всі доступні юридичні та дипломатичні засоби для того, щоби гарантувати здійснення прав людини жителів Криму».

«Зняти всі обмеження свободи пересування до Криму та з Криму, (...), спростити отримання документів про громадянський стан, освіти та інших державних послуг жителями Криму», — ідеться, зокрема, у документі.