В ООН порахували, скільки майна Росія привласнила у Криму


Уперше навіть не на державному рівні, а на рівні головної світової організації — ООН — прозвучали точні дані про украдену в України кримську нерухомість. В ООН звернули увагу світу на явище, про яке, на жаль, уже багато хто не задумується в Україні. А ця тема мала б бути в центрі нашої уваги, як ніяка інша!

Зокрема, Управління Верховного комісара ООН повідомило, що на 12 травня 2017 року РФ «націоналізувала» 4575 державних і приватних об'єктів нерухомості...

На питання довкола цієї теми відповіли експерт, голова наглядової ради фонду Майдан закордонних справ Андрій Клименко та експерт фонду з питань тимчасово окупованих територій Юрій Смєлянський. Спеціально для «Експрес — онлайн».

— Чи об’єктивну кількість експропрійованих об’єктів нерухомості, на вашу думку, оголосило Управління Верховного комісара ООН?

А. Клименко:

— Джерела інформації та методика обліку таких об'єктів у доповіді не розкриті. Але є симптоматичний факт: структура ООН рекомендувала «Кабінету Міністрів створити незалежні, прозорі й недискримінаційні механізми документування та верифікації житлових, земельних і майнових прав...»

Отже, держреєстру конфіскованої в окупованому Криму державної та іншої власності в Україні досі не існує. Сумно.

За власними даними нашої Моніторингової групи, список експропрійованої української держвласності містить: близько 200 санаторіїв, 60 аграрних підприємств, усі порти, аеропорти, об'єкти енергетики, залізниці, фінустанови... Відразу важко й осягнути, як це багато. Бо що таке, скажімо, об’єкти двох найбільших роздрібних банків — Приватбанку та Ощадбанку? Це сотні й сотні відділень — нерухомість і високотехнологічна банківська інфраструктура.

Що таке націоналізований «Чорноморнафтогаз»? Це дві сумнозвісні газовидобувні «вишки Бойка», за які разом ми заплатили 800 мільйонів доларів (нині це 21 мільярд гривень), це інша газовидобувна і газотранспортна інфраструктура, це близько двох десятків суден і, найважливіше, це чорноморський шельф, з якого росіяни вкраденим обладнанням четвертий рік крадуть наші енергетичні ресурси.

Або що таке близько 60 підприємств агропромислового комплексу? Це елеватори, це склади, це переробні заводи. Як приклад, придивімося до того ж виробничого об’єднання «Масандра» — розкинуті на 180 кілометрів уздовж узбережжя виноградники, 9 винзаводів, мільйон пляшок колекційного вина на збереженні, найстарше з якого має 235 років!

Що таке об’єкти Міністерства інфраструктури? Це всі вокзали, диспечерські станції, об’єкти зі системами безпеки, локомотивні депо, близько тисячі одиниць тепловозів і вагонів рухомого складу залілзниці. Крім того, у Криму десять портів. Це складні інженерно-технічні споруди. А в них сотні невеликих суден — буксири, лоцманські катери, танкери, пасажирські катери... Що таке об’єкти «Уккоопспілки»? Це сотні ринків і магазинів...

— А великі промислові підприємства? Скільки їх експропріювали росіяни?

— Найбільший суднобудівний завод у Криму — керченський «Залив», який до окупації належав українському олігарху, власникові «АвтоКрАЗу» Костянтину Жеваго. Коли туди вперше приїхав куратор ВПК в російському уряді Рогозін, то не приховував втіхи: «Ух ти! У нас, в Росії, досі не було жодного заводу з таким великим сухим доком, щоб можна було 300-метрові судна будувати».

Є високотехнологічний завод «Море» у Феодосії, який до 2013 року випускав, зокрема, десантні кораблі на повітряній подушці, що йшли на експорт. Севастопольський морський завод Петра Порошенка також експропрійовано, а це теж серйозні технології суднобудування, унікальні сухі доки. Феодосійський оптичний завод, який забезпечував наше танкобудування прицілами нічного бачення...

А. Клименко:

— В цивільний аеропорт «Симферополь» має злітно-посадкову смугу, спроектовану в радянський час як запасну для космічного корабля багаторазового використання «Буран». У Криму свого часу було також 11 військових аеродромів зі злітно-посадковими смугами першого класу.

Є вертолітний завод і льотно-випробувальний центр біля Феодосії, там же — завод із виробництва парашутних систем для десантування важкої військової техніки.

У Євпаторії — один із найбільших у світі повнорухомих радіотелескопів (діаметр — 70 метрів) і центр управління космічними польотами.

— Можна підрахувати бодай приблизно вартість майна, яке ми втратили в анексованому Криму?

Ю. Смєлянський:

— Це близько трильйона доларів. Я розумію, що цифра кругла, тому може викликати сумнів. Дуже точні цифри — справа для багатьох років досліджень і судових розглядів. Вийшли ми на неї, застосовуючи загальноприйняті методики оцінювання вартості земель, екологічних можливостей півострова (з погляду можливостей індустрії оздоровлення), енергетичних ресурсів, культурної спадщини, промислових підприємств, нерухомості та інфраструктури.

— Чи має змогу Україна у судових інстанціях домогтися бодай компенсації за втрачене?

А. Клименко:

— Я вважаю, щоб обов’язково треба судитися. Влаштувати Росії тотальну юридично-економічну війну по цілому світу — в цьому сенсі ми можемо досягти значно сприятливішого для нас співвідношення сил, ніж у військовому потенціалі держав. Як ілюстрацію можна згадати епізод із 1990-х років, коли маловідома швейцарська фірма стала повсюдно заарештовувати українське майно. Наші літаки, які прилетіли на авіасалон Ле-Бурже, не могли через це із Франції вибратися... А все тому, що Україна заборгувала тій фірмі якісь нікчемні 2 чи 3 мільйони доларів.

Ми ж можемо паралельно вести судові процеси і переслідування за виконавчими листами на десятки і сотні мільярдів доларів. Ми повинні влаштувати Росії тотальну судову війну за кожну копійку, бо це власність українського народу. Заарештовувати нерухоме і рухоме майно, що належить Росії та її компаніям із державною часткою власності. Так ми можемо завдати агресорові навіть більшої шкоди, ніж у гарячій війні.

Є цікавий досвід прем’єр-міністра Вінстона Черчилля після початку Другої світової. У перший же день він створив міністерство економічної війни — воно так і називалося! Це міністерство мало завданням у якнайкоротші терміни заарештувати все майно Німеччини на території Британської імперії. Роботи було дуже багато, бо імперія тоді ще контролювала колонії на кількох континентах. Під арешт потрапило все: банківські рахунки, морські судна, літаки, будівлі... Упоралися з цим за кілька днів! А тоді взялися за інші нагальні питання війни...



Ще на цю тему:

Ми в соцмережах
Новости от KINOafisha и TVgid
Загрузка...
Загрузка...
Новинки кино - http://kinoafisha.ua/skoro/
Архів новин
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд