Росія повернулася на бази в Сирії, всупереч заявам про їхнє передання – Радіо Свобода

Російські військові кораблі повернулися до сирійського порту Тартус, незважаючи на попередні заяви про передачу баз новій сирійській владі. 

Це підтверджує, що Росія зберегла свої стратегічні об'єкти в Сирії, використовуючи геополітичні важелі. Тартус є важливою російською військово-морською базою, а авіабаза Хмеймім продовжує використовуватися для операцій в Африці.

Про це повідомило Радіо Свобода з посиланням на ексклюзивні знімки.

Через місяць після заяв про те, що російські бази в Сирії будуть передані новій сирійській владі, російські військові кораблі повернулися до порту Тартус. 

Наприкінці серпня біля узбережжя Іспанії вперше помітили флотилію з трьох російських суден забезпечення у супроводі військового корабля. Заявленим пунктом призначення був Єгипет, однак невдовзі після проходження Гібралтарської протоки судна вимкнули транспондери, щоб уникнути відстеження.

На фотографіях видно есмінець "Адмірал Левченко", військове судно забезпечення Sparta та танкер-заправник "Академік Пашин".

Повернення російських суден підтверджує оцінки аналітиків, що Кремлю завдяки жорсткому геополітичному торгу вдалося зберегти свої бази в Сирії, хоча офіційні заяви, схоже, створювали інше враження.

"Новому керівництву Сирії були потрібні речі, які могла запропонувати лише Росія", – сказав аналітик із питань Сирії Руслан Трад.

За його словами, значна частина сирійських запасів зброї є російською, тому Дамаску "потрібно поповнювати склади".

Тартус є єдиною російською військово-морською базою за межами колишнього СРСР та важливим логістичним вузлом для російських операцій в Африці. Іншим важливим російським об'єктом у Сирії залишається авіабаза Хмеймім. За даними Радіо Свобода, її продовжують використовувати літаки Міноборони РФ, які прямують до Малі та інших країн Африки. Супутникові знімки свідчать про масштабні будівельні роботи на Хмеймімі. Москва та Дамаск заявляли, що база використовуватиметься як "спільний навчально-реабілітаційний центр".

"Загалом росіяни зробили невдалу ставку на Асада, але потім досить добре зіграли свої карти, а їхні сирійські вороги виявилися дуже прагматичними", – зазначив Арон Лунд, аналітик із питань Близького Сходу зі Шведського агентства оборонних досліджень.

За його словами, російські нафта та пшениця допомогли Сирії пережити економічні потрясіння. Крім того, співпраця із Сирією дала Росії змогу зберегти свої бази.

Нинішній президент Сирії Ахмед аш-Шараа під час війни в країні очолював повстанське угруповання, яке часто ставало мішенню російських бомбардувань. У 2017 році Москва заявляла, що поранила аш-Шараа внаслідок авіаудару.

У січні 2025 року нова сирійська влада розірвала 49-річну оренду Москвою північної частини порту, призначеної для російських суден.

Раніше дослідниця проєкту SeaKrime центру "Миротворець" Катерина Яресько повідомляла LIGA.net, що станом на квітень 2026 року найбільшим покупцем викраденого українського зерна з Росії залишалася Сирія. Після повалення режиму Башара Асада та приходу до влади демократичних сил ця практика тимчасово припинилася, і Росія переорієнтувала постачання на Єгипет. Однак згодом Сирія знову відновила закупівлі російського зерна у значних обсягах.