Оцінка європейських розвідок: економіка Росії перебуває у критичному стані

Російська економіка опинилась у "вибухонебезпечному стані" внаслідок переходу на воєнні рейки, через що масштабний санкційний пакет проти банків або стійке падіння нафтових цін може зіграти роль спускового гачка.

Про це йдеться в оцінці європейських розвідувальних кіл, з якою ознайомилась німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), повідомляє Європейська правда.

Згідно зі звітом, особливо великому ризику піддається банківський сектор Росії. У звіті зазначається, що баланси банків "штучно завищені".

Щоб залучити інвесторів в умовах високих ставок банки знизили пороги допустимих ризиків.

Масове видавання субсидованих державою іпотечних кредитів призвело до зростання цін на нерухомість, що створює ризик утворення "бульбашки" та виникнення дефолтів.

Крім того, як стверджується у звіті, на банки лягає додаткове навантаження через те, що на них перекладаються борги, пов’язані з партнерськими відносинами між державними та приватними суб’єктами в російських регіонах, внаслідок чого вони "змушені покривати збитки від малорентабельних проєктів та труднощі регіонів із погашенням боргів".

До цього додаються "приховані борги" у вигляді пільгових кредитів, які банки "під тиском Кремля" надали оборонним підприємствам із "колосальними фінансовими потребами".

Минулого вересня "негативні сигнали у банківському секторі" настільки посилилися, що російська влада побоювалася, що протягом найближчих дванадцяти місяців може статися "банківська криза", "незважаючи на зусилля Центрального банку утримати ситуацію під контролем".

У звіті зазначається, що Росія й надалі створює "вигляд динамічної економіки", якому "реальність" вже не відповідає.

У звіті зазначається, що кредитний портфель банків погіршується через труднощі підприємців із погашенням боргів, а уповільнення економічного зростання може прискорити банкрутства.

Держава лише підтримує оборонну галузь, тоді як підприємства цивільного сектору залишаються наодинці зі своїми проблемами рефінансування.

Тим часом Центральному банку Росії стає дедалі важче згладжувати економічні наслідки війни проти України, а тиск на нього наростає.

Глава ЦБ Ельвіра Набіулліна з початку червня пропустила кілька публічних заходів, зокрема Петербурзький економічний форум та відеоконференцію господаря Кремля Владіміра Путіна з урядом минулого тижня – офіційно через хворобу.

На нараді з урядом Путін закликав знизити ключову ставку. "Інфляція знижується. Скільки там? Трохи більше п'яти відсотків. Думаю, ми маємо право розраховувати на зниження ключової ставки", – сказав він.

Цей крок глави держави був настільки ж незвичайним, як і реакція Центрального банку на нього: один із заступників Набіулліної зазначив, що інфляційний тиск залишається високим, а отже, можливості для зниження ключової ставки є обмеженими, особливо з огляду на те, що державні видатки не скорочуються, а залишаються на високому рівні.

Усе це відбувається на тлі того, що війна обходиться Росії дедалі дорожче – за урядовими оцінками на лютий, лише цього року принаймні на 24 мільярди євро більше, ніж було заплановано.