ЗМІ: у ЄС немає чіткого плану щодо українських біженців у разі перемир'я у війні

Мільйони українських біженців в ЄС можуть опинитися під загрозою втрати свого правового статусу, оскільки немає чіткого плану, який би дозволив їм залишитися після припинення вогню з Росією.

Про це, як пише "Європейська правда", йдеться у матеріалі Euractiv.

З моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист стала правовим рятівним колом для майже 4,3 мільйона українців.

Вона дозволяє країнам ЄС надавати право на проживання, роботу та доступ до послуг українцям, більшість з яких оселилися в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині.

Але оскільки переговори про припинення вогню тривають, ця мережа безпеки може бути зруйнована.

Припинення вогню може змінити сценарій за одну ніч, і приймаючі країни будуть змушені вирішувати, чи згортати захист, чи наполягати на інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому.

Минулого року уряди країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до березня 2026 року, вийшовши далеко за початкові рамки, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Будь-яке продовження здійснюється з року в рік.

Рівні захисту також відрізняються в різних країнах. Кожна країна ЄС дещо по-різному інтерпретує директиву у своєму національному законодавстві, а це означає, що до українців ставляться по-різному залежно від того, де вони оселилися.

Єврокомісія заявила, що почала розглядати наступні кроки, зокрема, "продовжувати чи ні" тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національний статус для роботи, навчання або возз'єднання сім'ї, а також підтримувати тих, хто вирішить повернутися в Україну.

Чеський міністр внутрішніх справ Віт Ракушан підтвердив, що Чехія, разом з Німеччиною та Єврокомісією, бере активну участь у формуванні спільної відповіді під час польського головування в Євросоюзі. "Але конкретні умови ще належить обговорити", – сказав Ракушан.

Як стало відомо Euractiv, Рада ЄС має розглянути це питання на наступному засіданні міністрів внутрішніх справ у червні.

Будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту потребуватиме згоди всіх країн-членів ЄС, підтвердила речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала, додавши, що вони очікують, що спільна позиція ЄС буде досягнута в першій половині цього року.

Деякі країни не чекають на Брюссель і вживають заходів, щоб знайти "більш довгостроковий регулярний статус". Польща незабаром запропонує трирічний національний статус тимчасового проживання українцям, які мають безперервний тимчасовий захист принаймні протягом року.

У Чехії новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання буде доступний для українців, які прожили там більше двох років і мають роботу, з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.

Але навіть Прага, одна з найбільших приймаючих країн, чітко дала зрозуміти, що не видаватиме жодних нових тимчасових дозволів на проживання, "як тільки закінчиться війна", як заявив міністр внутрішніх справ.

Інші столиці розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія та Латвія приймають довгострокові рішення з різним рівнем захисту.

Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але саме наступний уряд має вирішити, які саме пропозиції будуть висунуті з цього питання, підкресливши необхідність узгодженого європейського підходу.

Нещодавно румунський уряд продовжив до 31 грудня 2025 року гуманітарну підтримку та допомогу людям вразливих категорій, які виїхали із зони збройного конфлікту в Україні.

Повідомляли також, що влада Амстердама протягом останніх кількох тижнів змушена відмовляти українським біженцям, оскільки в місті для них не вистачає місця.

Нещодавно стало відомо, що з 1 травня українські біженці, які не є зареєстрованими жителями естонської столиці Таллінна, не матимуть права на безкоштовний проїзд в громадському транспорті міста.